Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Page 185

Категорія: ЖИТТЯ

 “-Хороша жінка. Щоб ми без неї робили? -А ти їй лише дві тисячі на місяць платиш.

 “-Хороша жінка. Щоб ми без неї робили? -А ти їй лише дві тисячі на місяць платиш.

Viktor
5 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до  “-Хороша жінка. Щоб ми без неї робили? -А ти їй лише дві тисячі на місяць платиш.

 “-Хороша жінка. Щоб ми без неї робили? -А ти їй лише дві тисячі на місяць платиш. -Олено, ми ж на…

На порозі стояв незнайомець. Яна придивилася і ахнула.На порозі стояв незнайомець.

На порозі стояв незнайомець. Яна придивилася і ахнула.На порозі стояв незнайомець.

Viktor
5 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до На порозі стояв незнайомець. Яна придивилася і ахнула.На порозі стояв незнайомець.

“На порозі стояв незнайомець. Яна придивилася і ахнула. Боже, це ж він колись робив їй пропозицію! – Привіт, Яна, ну…

У Анатолія – батька Максима була інша сім’я. Двоє дітей і дружина, до того ж молодша дочка була такого ж віку як Максим. Коли Тамара познайомилася з Анатолієм, він про це їй не сказав. Вона випадково про це дізналася, на той момент вони вже майже рік зустрічалися

У Анатолія – батька Максима була інша сім’я. Двоє дітей і дружина, до того ж молодша дочка була такого ж віку як Максим. Коли Тамара познайомилася з Анатолієм, він про це їй не сказав. Вона випадково про це дізналася, на той момент вони вже майже рік зустрічалися

Viktor
5 Січня, 20265 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до У Анатолія – батька Максима була інша сім’я. Двоє дітей і дружина, до того ж молодша дочка була такого ж віку як Максим. Коли Тамара познайомилася з Анатолієм, він про це їй не сказав. Вона випадково про це дізналася, на той момент вони вже майже рік зустрічалися

Тамара готувала вечерю. Дуже просту. Дуже простою вечерею, Тамара називала який-небудь овочевий салат. Готувати вона вміла, але робити це не…

– Ось що я тобі скажу, Наталю. Розпустилися ви, сучасні матусі. Телефони свої тільки й знаєте, та інтернети. А будинок запустили, діти невиховані, чоловіки голодні ходять. – Марія он, Сергія дружина, – і працює, і будинок в ідеальному порядку, і дітей трьох підняла. А в тебе двоє – і то не впораєшся. – Я теж працюю, Ольго Павлівно.

– Ось що я тобі скажу, Наталю. Розпустилися ви, сучасні матусі. Телефони свої тільки й знаєте, та інтернети. А будинок запустили, діти невиховані, чоловіки голодні ходять. – Марія он, Сергія дружина, – і працює, і будинок в ідеальному порядку, і дітей трьох підняла. А в тебе двоє – і то не впораєшся. – Я теж працюю, Ольго Павлівно.

Viktor
5 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Ось що я тобі скажу, Наталю. Розпустилися ви, сучасні матусі. Телефони свої тільки й знаєте, та інтернети. А будинок запустили, діти невиховані, чоловіки голодні ходять. – Марія он, Сергія дружина, – і працює, і будинок в ідеальному порядку, і дітей трьох підняла. А в тебе двоє – і то не впораєшся. – Я теж працюю, Ольго Павлівно.

– Наталко, ти що, взагалі перестала пилососити? У мене від цього пилу очі вже сльозяться! Глянь, килимом вже лежить… Наталя…

Чим більше замовляла Лера, тим більше розширювалися очі батька і сина, а Григорій Павлович, нібито й не звертав уваги. Ледь вечір підійшов до кінця, Андрій першим підхопився з-за столу і спробував втекти, але Григорій Павлович схопив нещасного «нареченого» за рукав: — Ну, що за молодь пішла? Ніякого почуття такту та пристойності. А наречену провести додому? Забув чи що?

Чим більше замовляла Лера, тим більше розширювалися очі батька і сина, а Григорій Павлович, нібито й не звертав уваги. Ледь вечір підійшов до кінця, Андрій першим підхопився з-за столу і спробував втекти, але Григорій Павлович схопив нещасного «нареченого» за рукав: — Ну, що за молодь пішла? Ніякого почуття такту та пристойності. А наречену провести додому? Забув чи що?

Viktor
5 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Чим більше замовляла Лера, тим більше розширювалися очі батька і сина, а Григорій Павлович, нібито й не звертав уваги. Ледь вечір підійшов до кінця, Андрій першим підхопився з-за столу і спробував втекти, але Григорій Павлович схопив нещасного «нареченого» за рукав: — Ну, що за молодь пішла? Ніякого почуття такту та пристойності. А наречену провести додому? Забув чи що?

Андрій сів за стіл і крадькома поглянув на Валерію, яка сиділа навпроти. Молодих людей, мабуть, спеціально так посадили, щоб вони…

– Михайле, я йду від тебе, зустріла чоловіка моєї мрії, – заявила, дружина. – Хоч і не ображав ти мене, але не люблю я тебе. Мій майбутній чоловік з іншої країни і я їду з ним, Максима лишаю тобі. Впораєшся, він уже не маленький, десять років. Мій майбутній чоловік запропонував поїхати з ним, але без сина. Мати поцілувала Максима, сказавши на прощання: «Не сумуй», – і зникла в невідомому напрямку з валізою. Залишився Михайло із десятирічним сином і вирішив своє життя присвятити йому. Розумів, не вистачає Максиму материнського кохання та ласки, намагався якось компенсувати, але батько є батьком. Час минав, Максим закінчив школу і навчався в інституті, коли одного разу прийшов з дівчиною і сказав…

– Михайле, я йду від тебе, зустріла чоловіка моєї мрії, – заявила, дружина. – Хоч і не ображав ти мене, але не люблю я тебе. Мій майбутній чоловік з іншої країни і я їду з ним, Максима лишаю тобі. Впораєшся, він уже не маленький, десять років. Мій майбутній чоловік запропонував поїхати з ним, але без сина. Мати поцілувала Максима, сказавши на прощання: «Не сумуй», – і зникла в невідомому напрямку з валізою. Залишився Михайло із десятирічним сином і вирішив своє життя присвятити йому. Розумів, не вистачає Максиму материнського кохання та ласки, намагався якось компенсувати, але батько є батьком. Час минав, Максим закінчив школу і навчався в інституті, коли одного разу прийшов з дівчиною і сказав…

Viktor
5 Січня, 20265 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Михайле, я йду від тебе, зустріла чоловіка моєї мрії, – заявила, дружина. – Хоч і не ображав ти мене, але не люблю я тебе. Мій майбутній чоловік з іншої країни і я їду з ним, Максима лишаю тобі. Впораєшся, він уже не маленький, десять років. Мій майбутній чоловік запропонував поїхати з ним, але без сина. Мати поцілувала Максима, сказавши на прощання: «Не сумуй», – і зникла в невідомому напрямку з валізою. Залишився Михайло із десятирічним сином і вирішив своє життя присвятити йому. Розумів, не вистачає Максиму материнського кохання та ласки, намагався якось компенсувати, але батько є батьком. Час минав, Максим закінчив школу і навчався в інституті, коли одного разу прийшов з дівчиною і сказав…

– Михайле, я йду від тебе, зустріла чоловіка моєї мрії, – заявила, дружина. – Хоч і не ображав ти мене,…

Мені 60, і я вирішив піти від дружини. Зустрів іншу жінку, їй 43 роки. Знаю, що діти засудять мене. Можливо, перестануть спілкуватися. Але я все життя їздив на заробітки та ніколи по-справжньому не відпочивав. І якби ви знали, як мені «віддячила» за це дружина!

Мені 60, і я вирішив піти від дружини. Зустрів іншу жінку, їй 43 роки. Знаю, що діти засудять мене. Можливо, перестануть спілкуватися. Але я все життя їздив на заробітки та ніколи по-справжньому не відпочивав. І якби ви знали, як мені «віддячила» за це дружина!

Viktor
5 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мені 60, і я вирішив піти від дружини. Зустрів іншу жінку, їй 43 роки. Знаю, що діти засудять мене. Можливо, перестануть спілкуватися. Але я все життя їздив на заробітки та ніколи по-справжньому не відпочивав. І якби ви знали, як мені «віддячила» за це дружина!

Цього року я відсвяткував своє 60-річчя. Діти замовили ресторан, влаштували велику урочистість. Але мені цього не хотілося. Я давно мріяв…

Моя пенсія не дотягує навіть 5 тисяч. З чого я буду ті комунальні платити? Ну, хіба якщо зуби, як то кажуть, на поличку. Моя квартира колись перейде у спадок молодшій дочці. Старший син Дмитро вже багато років живе в Європі й до нас сильно не навідується. А коли я сказала Уляні, щоб з січня платила, вона відповіла, що я ще молода і здорова та можу на якусь роботу поблизу дому влаштуватися.

Моя пенсія не дотягує навіть 5 тисяч. З чого я буду ті комунальні платити? Ну, хіба якщо зуби, як то кажуть, на поличку. Моя квартира колись перейде у спадок молодшій дочці. Старший син Дмитро вже багато років живе в Європі й до нас сильно не навідується. А коли я сказала Уляні, щоб з січня платила, вона відповіла, що я ще молода і здорова та можу на якусь роботу поблизу дому влаштуватися.

Viktor
5 Січня, 20265 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Моя пенсія не дотягує навіть 5 тисяч. З чого я буду ті комунальні платити? Ну, хіба якщо зуби, як то кажуть, на поличку. Моя квартира колись перейде у спадок молодшій дочці. Старший син Дмитро вже багато років живе в Європі й до нас сильно не навідується. А коли я сказала Уляні, щоб з січня платила, вона відповіла, що я ще молода і здорова та можу на якусь роботу поблизу дому влаштуватися.

Моя пенсія не дотягує навіть 5 тисяч. З чого я буду ті комунальні платити? Ну, хіба якщо зуби, як то…

– Твоя мати вчинила жахливо! Хоча чого від неї чекати? – Щооо?! – обурилася Христина. – Що чула! – Заявив чоловік Христини, Едік. – Та моя мама в сто п’ятдесят разів краща за твоїх інтелігентних родичів! Нахабних та безпринципних.

– Твоя мати вчинила жахливо! Хоча чого від неї чекати? – Щооо?! – обурилася Христина. – Що чула! – Заявив чоловік Христини, Едік. – Та моя мама в сто п’ятдесят разів краща за твоїх інтелігентних родичів! Нахабних та безпринципних.

Viktor
5 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Твоя мати вчинила жахливо! Хоча чого від неї чекати? – Щооо?! – обурилася Христина. – Що чула! – Заявив чоловік Христини, Едік. – Та моя мама в сто п’ятдесят разів краща за твоїх інтелігентних родичів! Нахабних та безпринципних.

– Твоя мати вчинила жахливо! Хоча чого від неї чекати? – Щооо?! – обурилася Христина. – Що чула! – Заявив…

“— Даша, виручи п’ятисоткою? Грошей немає, а бензин на нулі”, — голосове повідомлення від друга закінчилося. Дар’я мовчки відкрила додаток банку, натиснула на кнопку переказу. П’ятсот гривень полетіли до Льоші за секунду. Швидше, ніж вона встигла додумати роздратовану думку до кінця.

“— Даша, виручи п’ятисоткою? Грошей немає, а бензин на нулі”, — голосове повідомлення від друга закінчилося. Дар’я мовчки відкрила додаток банку, натиснула на кнопку переказу. П’ятсот гривень полетіли до Льоші за секунду. Швидше, ніж вона встигла додумати роздратовану думку до кінця.

Viktor
5 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до “— Даша, виручи п’ятисоткою? Грошей немає, а бензин на нулі”, — голосове повідомлення від друга закінчилося. Дар’я мовчки відкрила додаток банку, натиснула на кнопку переказу. П’ятсот гривень полетіли до Льоші за секунду. Швидше, ніж вона встигла додумати роздратовану думку до кінця.

“— Даша, виручи п’ятисоткою? Грошей немає, а бензин на нулі”, — голосове повідомлення від друга закінчилося. Дар’я мовчки відкрила додаток…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes