Донька приїхала з дітьми. Я, як завжди, метушилася на кухні, вирішила хоч щось домашнє на стіл поставити. Зварила картопельки, запекла рибу, нарізала салатик. Стою біля мийки — і мене знову хапає так, що я просто вперлася руками в стільницю і заклякла. Внучка смикає за рукав
Мені шістдесят один. Я ніколи не належала до тих жіночок, що оббивають пороги поліклінік від кожного пчиху. Усе життя жила за простим правилом: поки можеш встати і дійти сама — значить, ще не катастрофа. Працювала як кінь, дітей піднімала, чоловіка ховала, матір доглядала, а на лікарняні без крайньої потреби ніколи не сідала. Навіть коли тиск … Read more