Дивовижні люди! Толік знав лише одного хлопця з цієї компанії, але вже й незнайомі відгукуються. Після обіду до Ганни підійшла малознайома жінка, з якою Ганна віталася раніше лише кивками у магазині. – Аню, я ось на тій вулиці живу, у мене будинок із червоним дахом, – сказала жінка. – Мені тітка Надя сказала, що вам діток треба прилаштувати, то давайте до нас.

Коментарі Вимкнено до Дивовижні люди! Толік знав лише одного хлопця з цієї компанії, але вже й незнайомі відгукуються. Після обіду до Ганни підійшла малознайома жінка, з якою Ганна віталася раніше лише кивками у магазині. – Аню, я ось на тій вулиці живу, у мене будинок із червоним дахом, – сказала жінка. – Мені тітка Надя сказала, що вам діток треба прилаштувати, то давайте до нас.

– Ганно, Ганнусю, – голос сусідки тітки Наді був схвильованим. – Ти тільки не хвилюйся, але у вас трапилося нещастя….

– Сім років ми одружені, – думала я, – і всі ці сім років він не вважає мене за людину. Якщо я візьму на себе його провину, він хіба мене більше цінуватиме і поважатиме? Ні, він просто сприйме це, як належне. – Ну, – нетерпляче сказав він, – надумала?

Коментарі Вимкнено до – Сім років ми одружені, – думала я, – і всі ці сім років він не вважає мене за людину. Якщо я візьму на себе його провину, він хіба мене більше цінуватиме і поважатиме? Ні, він просто сприйме це, як належне. – Ну, – нетерпляче сказав він, – надумала?

– Візьми провину на себе, мені судові позови ні до чого! – Зажадав чоловік. – Що? – Здивовано запитала я….

– Ми з мамою не вічні! – ридав у відчаї батько. – Помиріться, збережіть життя дітей!

Коментарі Вимкнено до – Ми з мамою не вічні! – ридав у відчаї батько. – Помиріться, збережіть життя дітей!

Ми з чоловіком разом понад 20 років. У щасливому шлюбі виховували двох донечок Настю та Лесю, які тішили нас з…

Після 5 років спільного життя, чоловік раптом зізнався, що покохав іншу. І я не влаштовувала скандалів. Давно відчувала, що між нами наче якась крига і непорозуміння. Однак, вирішила, що раз чоловік йде до іншої – то і нехай дітей забирає. А чого це я повинна про них думати скажіть, люди добрі? Він батько, має кошти – то хай і годує. Я не мати-зозуля, просто правильно вчинила в цій ситуації.

Коментарі Вимкнено до Після 5 років спільного життя, чоловік раптом зізнався, що покохав іншу. І я не влаштовувала скандалів. Давно відчувала, що між нами наче якась крига і непорозуміння. Однак, вирішила, що раз чоловік йде до іншої – то і нехай дітей забирає. А чого це я повинна про них думати скажіть, люди добрі? Він батько, має кошти – то хай і годує. Я не мати-зозуля, просто правильно вчинила в цій ситуації.

Після 5 років спільного життя, чоловік раптом зізнався Наді, що покохав іншу. Двоє близнюків 3-річного віку не бентежили казанову, який…

Моя сваха попросила документи на нове житло дітей. Коли їх прочитала, вона ледь не зблідла. Для неї така ситуація була неочікуваною.

Коментарі Вимкнено до Моя сваха попросила документи на нове житло дітей. Коли їх прочитала, вона ледь не зблідла. Для неї така ситуація була неочікуваною.

Я завжди жила в достатку. Мій чоловік – успішний керівник у фінансовій сфері, людина, яка забезпечила нашій сім’ї життя без турбот….

— Добре, — несподівано тихо і спокійно сказала вона. — Можеш іти жити до тата. Я не проти. — Що… правда? — розгублено і здивовано перепитала дівчинка, підозрюючи, що в цих словах криється якийсь хитрий підступ. — Так. Іди збирай свої речі, я сама тебе до нього відвезу. Маринка неймовірно зраділа! Вона прожогом побігла до своєї кімнати, гарячково покидала в спортивну сумку підручники, зошити, улюблений одяг і всілякі важливі дрібниці. Тату вона дзвонити не стала. Вирішила зробити сюрприз, адже точно знала, що він теж буде безмежно щасливий. Тепер вони зможуть проводити купу часу разом!

Коментарі Вимкнено до — Добре, — несподівано тихо і спокійно сказала вона. — Можеш іти жити до тата. Я не проти. — Що… правда? — розгублено і здивовано перепитала дівчинка, підозрюючи, що в цих словах криється якийсь хитрий підступ. — Так. Іди збирай свої речі, я сама тебе до нього відвезу. Маринка неймовірно зраділа! Вона прожогом побігла до своєї кімнати, гарячково покидала в спортивну сумку підручники, зошити, улюблений одяг і всілякі важливі дрібниці. Тату вона дзвонити не стала. Вирішила зробити сюрприз, адже точно знала, що він теж буде безмежно щасливий. Тепер вони зможуть проводити купу часу разом!

Маринка завжди свято вірила, що в розлученні батьків винна виключно мама. Ну а хто ж іще? Це вона вічно ходила…

Катерина буквально сяяла від радості. Причиною її щастя було зовсім не власне життя, а новини про молодшу сестру Ірину. Ірина переживала розрив з чоловіком. Пара, що прожила у шлюбі три роки, розпалася після того,…

Коментарі Вимкнено до Катерина буквально сяяла від радості. Причиною її щастя було зовсім не власне життя, а новини про молодшу сестру Ірину. Ірина переживала розрив з чоловіком. Пара, що прожила у шлюбі три роки, розпалася після того,…

Катерина буквально сяяла від радості. Причиною її щастя було зовсім не власне життя, а новини про молодшу сестру Ірину. Ірина…

Мені 53 роки, я доросла, досвідчена жінка. Я прожила в шлюбі 26 років, але зрештою розлучилася, тому що зрозуміла, що заслуговую на краще. Я дочекалася, поки син поїде вчитися, і одразу пішла від чоловіка.

Коментарі Вимкнено до Мені 53 роки, я доросла, досвідчена жінка. Я прожила в шлюбі 26 років, але зрештою розлучилася, тому що зрозуміла, що заслуговую на краще. Я дочекалася, поки син поїде вчитися, і одразу пішла від чоловіка.

Мені 53 роки, я доросла, досвідчена жінка. Я прожила в шлюбі 26 років, але зрештою розлучилася, тому що зрозуміла, що…

— Мамо, я хочу саме цю сукню. І мене взагалі не обходить, скільки там на ціннику. Говорила це дівчина років двадцяти двох, може, трохи старша: у стильній шкіряній куртці, з ідеально вкладеними локонами та впевненим поглядом. А поруч тупцяла жінка років п’ятдесяти. На ній було сіреньке пальто, яке, вочевидь, пережило вже не один сезон, а в руках вона стискала сумку з помітно затертими кутиками. 

Коментарі Вимкнено до — Мамо, я хочу саме цю сукню. І мене взагалі не обходить, скільки там на ціннику. Говорила це дівчина років двадцяти двох, може, трохи старша: у стильній шкіряній куртці, з ідеально вкладеними локонами та впевненим поглядом. А поруч тупцяла жінка років п’ятдесяти. На ній було сіреньке пальто, яке, вочевидь, пережило вже не один сезон, а в руках вона стискала сумку з помітно затертими кутиками. 

Донька в дорогому бутику безапеляційно вимагає сукню, а мати ніяковіє: «Давай краще джинси, вони ж дешевші». Вероніка подумки закочує очі:…

Марія Олегівна прокинулася о третій годині ночі від того, що на приліжковій тумбочці наполегливо вібрував кнопковий телефон. Вона з подивом протерла очі, не розуміючи, хто може дзвонити їй у такий пізній час, взяла телефон у руки, подивилася на екран і відчула, як швидко прискорюється її пульс. Дзвонив син. — Алло… Дімочко, що сталося?! — злякано запитала Марія Олегівна. — Чому ти дзвониш так пізно? — Мамо, вибач, що розбудив тебе. Просто розумієш, я тут з роботи додому їхав… — плутано почав пояснювати Дмитро, — а потім… Я не знаю, що робити… — Що потім, синку? Говори ж, не мовчи! Чи ти до інфаркту хочеш матір довести?

Коментарі Вимкнено до Марія Олегівна прокинулася о третій годині ночі від того, що на приліжковій тумбочці наполегливо вібрував кнопковий телефон. Вона з подивом протерла очі, не розуміючи, хто може дзвонити їй у такий пізній час, взяла телефон у руки, подивилася на екран і відчула, як швидко прискорюється її пульс. Дзвонив син. — Алло… Дімочко, що сталося?! — злякано запитала Марія Олегівна. — Чому ти дзвониш так пізно? — Мамо, вибач, що розбудив тебе. Просто розумієш, я тут з роботи додому їхав… — плутано почав пояснювати Дмитро, — а потім… Я не знаю, що робити… — Що потім, синку? Говори ж, не мовчи! Чи ти до інфаркту хочеш матір довести?

Марія Олегівна прокинулася о третій годині ночі від того, що на приліжковій тумбочці наполегливо вібрував кнопковий телефон. Вона з подивом…