Артеме, а ти своїй дружині що подаруєш на День закоханих? — поцікавився Богдан, старший менеджер, який уже замовив для дружини величезного плюшевого ведмедя. — Нічого, — відрізав Артем. — Скоро восьме березня, тоді й подумаю про квіти. Навіщо плодити зайві витрати на придумані дати? Богдан лише похитав головою. — Послухай, я живу в шлюбі вже двадцять років і знаю одну істину: жіноче «мені нічого не треба» — це найнебезпечніша пастка у світі. Якщо ти прийдеш сьогодні додому з порожніми руками, готуй собі місце на дивані у вітальні. Причому надовго. Жінки прощають багато чого, але ігнорування їхніх очікувань у такий день — ніколи. Артем задумався. Проблема була не лише в дружині. Останні три місяці він постійно крутився біля Вікторії — нової співробітниці з юридичного відділу. Віка була яскравою, енергійною і зовсім не схожою на його спокійну дружину Марію. Отже, за логікою Богдана, обдарувати треба було обох

Коментарі Вимкнено до Артеме, а ти своїй дружині що подаруєш на День закоханих? — поцікавився Богдан, старший менеджер, який уже замовив для дружини величезного плюшевого ведмедя. — Нічого, — відрізав Артем. — Скоро восьме березня, тоді й подумаю про квіти. Навіщо плодити зайві витрати на придумані дати? Богдан лише похитав головою. — Послухай, я живу в шлюбі вже двадцять років і знаю одну істину: жіноче «мені нічого не треба» — це найнебезпечніша пастка у світі. Якщо ти прийдеш сьогодні додому з порожніми руками, готуй собі місце на дивані у вітальні. Причому надовго. Жінки прощають багато чого, але ігнорування їхніх очікувань у такий день — ніколи. Артем задумався. Проблема була не лише в дружині. Останні три місяці він постійно крутився біля Вікторії — нової співробітниці з юридичного відділу. Віка була яскравою, енергійною і зовсім не схожою на його спокійну дружину Марію. Отже, за логікою Богдана, обдарувати треба було обох

Лютий у столиці зазвичай не тішив теплом, але цього року повітря в офісному центрі, де працював Артем, здавалося розпеченим від…

– Усе фігуру бережеш, – розуміючи кивнула літня жінка. – І правильно, жінка повинна стежити за собою. Чоловіки, як відомо, люблять очима, спочатку на зовнішність дивляться і тільки потім звертають увагу на зміст. Але знаєш, іноді все ж таки можна себе побалувати, тим більше, що ми з тобою заслужили, он скільки справ переробили! Чи я не права? – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима. Тоді дай відповідь, що зі мною не так?

Коментарі Вимкнено до – Усе фігуру бережеш, – розуміючи кивнула літня жінка. – І правильно, жінка повинна стежити за собою. Чоловіки, як відомо, люблять очима, спочатку на зовнішність дивляться і тільки потім звертають увагу на зміст. Але знаєш, іноді все ж таки можна себе побалувати, тим більше, що ми з тобою заслужили, он скільки справ переробили! Чи я не права? – Ось ти кажеш, бабусю, що чоловіки люблять очима. Тоді дай відповідь, що зі мною не так?

На ювілеї в Зої Михайлівни зібралася майже вся родина – діти, їхні чоловіки й дружини, онуки, племінники, двоюрідні сестри і…

Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Коментарі Вимкнено до Андрій не впізнавав свою дружину, він не розумів, що з нею відбувається. Віра завжди прибирала, готувала, прасувала, а зараз припинила виконувати свою роботу. Андрій обережно поцікавився, у чому річ, на що Віра відповіла: – Я стільки років обслуговую вас, можна мені хоч трохи відпочити! Чоловік запідозрив, що у Віри хтось з’явився, і вирішив перевірити речі дружини. Раптом, у сумці Віри, Андрій помітив якийсь дивний лист

Андрій не впізнавав свою дружину – що з нею таке відбувається, він ніяк не розумів. Вони були разом уже сімнадцять…

Досить, Павле, — я відчула, як у грудях закипає стара образа, змішана з гіркотою. — Ти не можеш просто прийти з оберемком розрекламованих троянд і вимагати своєї частки в його житті. Життя — це не акції на біржі. — Я його батько! — Батько?! — я мало не розсміялася в обличчя цій несправедливості. — Батьком треба бути, коли дитина вночі плаче від коліків. Батьком треба бути, коли треба вибирати між ліками й оплатою за оренду квартири. Батьком треба бути на кожному кроці, а не з’являтися, коли хлопчик уже сам уміє зав’язувати шнурки! — Я не знав… — Бо ти зник! — сльози все ж прорвалися. — Ти просто викреслив нас. Змінив номер, поїхав в іншу область. Я чула від людей, що в тебе там усе чудово, нова родина, успіх… Він зблід ще більше

Коментарі Вимкнено до Досить, Павле, — я відчула, як у грудях закипає стара образа, змішана з гіркотою. — Ти не можеш просто прийти з оберемком розрекламованих троянд і вимагати своєї частки в його житті. Життя — це не акції на біржі. — Я його батько! — Батько?! — я мало не розсміялася в обличчя цій несправедливості. — Батьком треба бути, коли дитина вночі плаче від коліків. Батьком треба бути, коли треба вибирати між ліками й оплатою за оренду квартири. Батьком треба бути на кожному кроці, а не з’являтися, коли хлопчик уже сам уміє зав’язувати шнурки! — Я не знав… — Бо ти зник! — сльози все ж прорвалися. — Ти просто викреслив нас. Змінив номер, поїхав в іншу область. Я чула від людей, що в тебе там усе чудово, нова родина, успіх… Він зблід ще більше

І ти справді думала, що він ніколи не здогадається, чи ти просто сподівалася, що минуле вміє вмирати тихо? Сім років…

Юрій Миколайович з’їздив на дачу і поставив Лілю перед фактом. Так і так, каже, покохав іншу жінку, речі забрав. Буду жити своїм новим життям. А ти, Ліля, залишайся в своєму старому житті зі своїми закрутками і дачею. Що вже там відчувала Ліля, можна тільки собі уявити…

Коментарі Вимкнено до Юрій Миколайович з’їздив на дачу і поставив Лілю перед фактом. Так і так, каже, покохав іншу жінку, речі забрав. Буду жити своїм новим життям. А ти, Ліля, залишайся в своєму старому житті зі своїми закрутками і дачею. Що вже там відчувала Ліля, можна тільки собі уявити…

Юрій Миколайович з’їздив на дачу і поставив Лілю перед фактом. Так і так, каже, покохав іншу жінку, речі забрав. Буду…

Три роки утримував її (40 років) із трьома дітьми — платив за все, а вони на Новий рік мене не запросили до сімейного столу. В цей момент я зрозумів ВСЕ… ким був для них…

Коментарі Вимкнено до Три роки утримував її (40 років) із трьома дітьми — платив за все, а вони на Новий рік мене не запросили до сімейного столу. В цей момент я зрозумів ВСЕ… ким був для них…

Коли мені виповнилося сорок п’ять, я познайомився з Наталею через додаток для знайомств. Їй було сорок років, троє дітей —…

– Просто зроби фотографію з букетом, щоб у кадр потрапила чоловіча рука.

Коментарі Вимкнено до – Просто зроби фотографію з букетом, щоб у кадр потрапила чоловіча рука.

 Просто зроби фотографію з букетом, щоб у кадр потрапила чоловіча рука. І виклади в мережу! – не звертаючи уваги на…

У квартири було чудове планування. Тато отримав її свого часу тому, що працював у секретній військовій частині. Там, де вони жили, колись розташовувалося військове містечко, яке з часом перетворилося на звичайне місто. У Аліси був своєрідний «острівець безпеки» в її кімнаті.

Коментарі Вимкнено до У квартири було чудове планування. Тато отримав її свого часу тому, що працював у секретній військовій частині. Там, де вони жили, колись розташовувалося військове містечко, яке з часом перетворилося на звичайне місто. У Аліси був своєрідний «острівець безпеки» в її кімнаті.

— Аліска, ну будь людиною, поступися! Ти ж розумієш нашу ситуацію. — Розумію. Тільки я тут до чого? З чого…

– Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

Коментарі Вимкнено до – Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

Після розлучення я не хотіла залишатися в Івано-Франківську, бо думка про те, що житиму в одному місті з колишнім, мені…