ЖИТТЯ

Вирішила знайти чоловіка на сайті знайомств у 58 років. Розповідаю, що сталося на двох побаченнях з різними чоловіками…

by

Мені 58 років. Я самотня. Вирішила трохи розважатися і зареєструвалася на сайті знайомств. Розповідаю чим закінчився мій досвід. Мені було завжди цікаво, чи можна знайти другу половинку в інтернеті. Якщо вам цікаво, як пройшли мої два побачення, читайте. Мій син уже зайнятий своїми турботами, тож до мене навідується рідко. Останнім часом я просто завила від … Read more

Мені 21 рік. П’ять років тому мама привела в наш будинок другого чоловіка. Він мені не сподобався з першої ж хвилини. Працював сторожем. Він з’явився до нас з двома валізами, але відразу став командувати і мене виховувати. Не знаю, що мама знайшла в ньому. У нього мізерна зарплата, ще й платить алі менти колиաній дружині. Ми з ним ніколи не ладили. На початку я мовчала. Але потім я стала сва ритися з ним. Після закінчення школи я вступила до медичного інституту на бюджет. З дитинства мріяла стати ліkарем. Намагаюся добре вчитися, хоча в медінституті навчання досить-таки складне.

by

Мені 21 рік. П’ять років тому мама привела в наш будинок другого чоловіка. Він мені не сподобався з першої ж хвилини. Працював сторожем. Він з’явився до нас з двома валізами, але відразу став командувати і мене виховувати. Не знаю, що мама знайшла в ньому. У нього мізерна зарплата, ще й платить алі менти колиաній дружині. … Read more

Якщо я колись і вирішу одружитися, то, швидше за все, це буде в 50 років, і виберу молоду сільську дівчину. Вона має бути гарною господаркою, не сперечатися і народити дитину. Сучасні жінки, як на мене, розучилися поважати чоловіків!

by

Я нікому не хочу нічого нав’язувати свої думки, але не виношу брехні. Нас з дитинства переконують, що тільки з дружиною та дітьми можна знайти справжнє щастя. Родичі та друзі постійно кажуть, що настав час заводити сім’ю. Однак мені вже 38 років, і я не збираюся ускладнювати собі життя. Мої слова ґрунтуються на особистому досвіді. Якось … Read more

Коли Ганна була у пологовому будинку, вона зустріла свою однокласницю. Колись вони дружили і були близькими подругами, але потім їхнє життя розвело в різні боки. Ганна знала тільки те, що в неї шикарне життя, а їй не було чим похвалитися. Розлу чилася з чоловіком, коли була на 6-му місяці ваriтності. Дізналася про його зра ду. Він довгий час зра джував дружину. Чоловік благав її повернутися, але вона не вибачила його. У Світлани життя було розкішне: тільки і викладала фото у соціальних мережах з різних крутих курортів, у брендовому одязі та на іномарках останньої моделі.

by

Коли Ганна була у пологовому будинку, вона зустріла свою однокласницю. Колись вони дружили і були близькими подругами, але потім їхнє життя розвело в різні боки. Ганна знала тільки те, що в неї шикарне життя, а їй не було чим похвалитися. Розлу чилася з чоловіком, коли була на 6-му місяці ваriтності. Дізналася про його зра ду. … Read more

Вперше за десять років Оксана їхала по знайомій з дитинства вуличці, яка вела в її рідний дім. Навіть за кермом своєї дорогої іномарки дівчина не відчувала себе впевнено, повертаючись додому, а в голові роїлися неприємні спогади про молоді роки. Пройшли роки з тих пір, як вона дала собі слово ніколи більше не повертатися сюди, але щось все-таки до цих пір вело її до села, в якому вирісла. Виховувала Оксану тільки мати; батько помер, коли дівчині не було і трьох років, тому його вона бачила лише на фотографіях. Жили небагато, мати працювала ветеринаром, тому часу на город майже не залишалося, а заробляла небагато. — Нічого, доню, — часто повторювала вона, — нехай дає Бог здоров’я і щастя в житті, а все інше додасться.

by

Вперше за десять років Оксана їхала по знайомій з дитинства вуличці, яка вела в її рідний дім. Навіть за кермом своєї дорогої іномарки дівчина не відчувала себе впевнено, повертаючись додому, а в голові роїлися неприємні спогади про молоді роки. Пройшли роки з тих пір, як вона дала собі слово ніколи більше не повертатися сюди, але … Read more

Світлана пропустила його у двір і міцно замкнула ворота. Хоч і не прийнято на селі було замикатися, вона завжди все закривала. Навіть усі сараї на ніч на замок, хоч і двометровий паркан у неї був. Сестра з не дуже великою охотою, але все ж таки погодилася дати йому притулок.

by

-Гроші я там забрав… Це я заробляв, тож і взяв. Мені теж із чогось жити треба починати. На аліменти не подавай, бо заберу половину будинку! Григорій витяг важку сумку з автобуса. -Ох і спека цього року! – подумав він. Чоловік озирнувся. Таке знайоме і водночас забуте місце. Потрібно подумати, де зупинитися. Йти одразу до Рити … Read more

– Я вісімнадцять років жила для вас, – сказала я. – І далі виконуватиму обов’язки дружини та матері. Але ці гроші були мої! – Лише моїми. І я витратила їх на те, що зробить моє життя легшим. І якщо вам це не подобається, це ваші проблеми, а не мої!

by

– Я вісімнадцять років жила для вас, – сказала я. – І далі виконуватиму обов’язки дружини та матері. Але ці гроші були мої! – Лише моїми. І я витратила їх на те, що зробить моє життя легшим. І якщо вам це не подобається, це ваші проблеми, а не мої! – Ти не можеш сама розпоряджатися … Read more

Павло дійшов до цілодобового супермаркету на розі свого будинку. Саме в ту мить, коли він наблизився до масивних скляних дверей, зсередини вийшла жінка. Вона була завантажена двома паперовими пакетами, з яких визирали довгі багети та зелень. Намагаючись втримати пакети ліктем, вона штовхнула двері, і в цей момент з її руки зісковзнула в’язана вовняна рукавичка. Павло, вихований у дусі старої школи, машинально нахилився. Рукавичка була м’якою, пахла чимось домашнім — чи то випічкою, чи то лавандою. — Перепрошую! — покликав він. — Пані, ви загубили! Жінка обернулася. На її обличчі спочатку відбився переляк, а потім — щира, трохи ніякова посмішка. Вона була в простому синьому пальті, з-під в’язаної шапки вибивалося світле пасмо волосся. — Ой, щиро дякую вам! — вона перехопила пакети однією рукою, забираючи рукавичку. — Я б і не помітила. Перше січня — голова ще трохи в минулому році. — Буває, — коротко відповів Павло

by

Павло стояв біля панорамного вікна своєї квартири на сімнадцятому поверсі. Місто внизу виблискувало вогнями, десь далеко небо розривали поодинокі спалахи феєрверків, але сюди, крізь подвійне скло преміум-класу, не долітало жодного звуку. На дубовому столі холонула чашка кави. Годинник щойно беззвучно відрахував першу хвилину 2025 року. — З Новим роком, Павле Андрійовичу, — тихо промовив він … Read more

– А тепер скажіть мені, Зінаїдо Петрівно, – повернулась я до неї, – скажіть при всіх, чому ви мене обмовили? Що я вам поганого зробила? За що ви так зі мною? Те, що я почула у відповідь, змінило все

by

– А тепер скажіть мені, Зінаїдо Петрівно, – повернулась я до неї, – скажіть при всіх, чому ви мене обмовили? Що я вам поганого зробила? За що ви так зі мною? Те, що я почула у відповідь, змінило все Вона поховала чоловіка, вистояла сама, підняла господарство… а потім сусідка відкрила рота. Одна плітка. Усього одна. … Read more

– Борис мою картку взяв, а там усі гроші. Я навіть відпускні не встигла витратити. Витрусив усе з сумки, сказав, що це компенсація за моральну шкоду. А ти ж знаєш його, мені з ним не впоратися. – Ось негідник. Думає, що великий, сильний, і все йому можна

by

– Борис мою картку взяв, а там усі гроші. Я навіть відпускні не встигла витратити. Витрусив усе з сумки, сказав, що це компенсація за моральну шкоду. А ти ж знаєш його, мені з ним не впоратися. – Ось негідник. Думає, що великий, сильний, і все йому можна Надія плакала перед дверима, що тільки що зачинилися. … Read more