ЖИТТЯ

А потім була яма – щоранку Лариса запитувала себе, навіщо їй взагалі жити? Вона схудла на десять кілограмів, припинила фарбуватись, а дзеркала в будинку завісила простирадлами. Їй здавалося, що на чолі у неї величезними літерами написано: «Покинута».

by

– Ох, дострибалася вона, – зітхнула мати. – Вадим цей… Лар, він же її ні в що не ставить.Виявляється, він уже пів року, як знайшов собі когось в іншому місті. Їздить туди у «відрядження». …- Ларисо, не починай! Стільки часу минуло з тих судів. Мама каже, у тебе все налагодилося. Оля сіла на край шкіряного … Read more

Очі пса були такі сумні, ніби він ось-ось заплаче…

by

Якось, перебуваючи на зміні, я випадково почув телефонну розмову колеги. Він роздратовано повторював: – Та заберіть його куди хочете, робіть із ним будь-що, я більше не можу! Мені стало цікаво, про що йдеться. На моє запитання колега відповів, що віддає собаку, німецьку вівчарку. – Чому? – Запитав я. – Та він без пуття, – відмахнувся … Read more

Син Сергій поспішав машиною до вокзалу. Коли він приїхав, то вийшов із машини, а потім допоміг вийти своїй матері Надії. -Ну ось, дарма поспішали. Ще цілих 40 хвилин є. -Нічого, синку, я почекаю в залі очікування, а ти йди. Сергій обійняв маму та поїхав. А Надія пройшла до зали очікування, побачила одне вільне місце та попросила жінку прибрати її сумку з сидіння. Жінка невдоволено прибрала. Через 40 хвилин поїзд прибув, і Надія неквапливо пішла до свого вагона. Син жив у місті, а Надія у невеликому селищі. Їхати треба було до останньої станції, тож жінка сіла на місці біля вікна. Вона часто …

by

Син Сергій поспішав машиною до вокзалу. Коли він приїхав, то вийшов із машини, а потім допоміг вийти своїй матері Надії. -Ну ось, дарма поспішали. Ще цілих 40 хвилин є. -Нічого, синку, я почекаю в залі очікування, а ти йди. Сергій обійняв маму та поїхав. А Надія пройшла до зали очікування, побачила одне вільне місце та … Read more

«Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари.Втомились дуже, все менше жартів, все менше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, в грязі, згадуємо всіх….

by

«Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари.Втомились дуже, все меньше жартів, все меньше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, в грязі, згадуємо всіх…. «Холодно, особливо вночі. Втома. Депресія. Ліг поспати, знову ж таки холодно та кошмари. Втомились дуже, все меньше жартів, все меньше посмішок. Сидимо в ямі, у воді, … Read more

Коли свекри оголосили, що нарешті купили дачу, одразу зрозуміла – тут щось нечисто. У свекра проблеми зі спиною, точно не можна нічого важкого тягати. А пані Віра сама не дасть ради з тими клопотами. Знаєте, я, звісно, нічого не маю проти дачі. Але потрібна вона була свекрусі, а пахати на ній мав мій Микола. Ну і як донести жінці, що в нас і свої клопоти є?!

by

Потрібна дача була свекрусі, а пахати на ній мав мій Микола. Ну і як донести жінці, що в нас і свої клопоти є?! Знаєте, я, звісно, нічого не маю проти дачі. Ну, типу свіже повітря, городик, шашлики там, все таке. Але ж не тоді, коли в тебе от-от має народитися друга дитина, а чоловік замість … Read more

– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені каструлю по акції?

by

– Мамі на день народження ти купив каблучку, а мені каструлю по акції? Оля прокинулася від запаху кави. На кухні гриміли чашки – Андрій завжди намагався зробити все тихо, але виходило не дуже. – Можна вже не ховатись, я не сплю, – крикнула вона. – Тоді з днем народження! – Андрій з’явився у дверях із … Read more

— А ми не гості, — безперечно заявила колишня свекруха і, не чекаючи запрошень, сунула Наталю стегном, прокладаючи собі шлях у передпокій. — Проходь, синку. Не стій на протязі, тобі з твоїми бронхами шкідливо. Наталка чого застигла стовпом? Капці дай батькові сімейства. Він з дороги втомився. І сумку допоможи затягнути, бачиш же, важка.

by

— Приймай чоловіка назад, ми тебе простили. Он як розцвіла. Дивись-но на неї. Щоки рожеві, очі сяють, ніби не чоловіка з сім’ї вигнала, а в лотерею виграла. Совісті в тебе, Наташко, як не було, так і немає. Одна косметика на умі. Зінаїда Олександрівна стояла на порозі, уперши руки в об’ємні боки, обтягнуті махровою кофтою. За … Read more

Заміж Ніна так і не вийшла. Причиною сестричка не була: просто не зустрілася та єдина людина, яка зуміла б підкорити її серце. Та й зустріти її було особливо ніде. Ніна нікуди не ходила, розважатися не прагнула: дім, робота, сестра, дім, робота, сестра… Миттєво подорослішавши після втрати батьків, дівчина все своє життя присвятила їй: виростила, навчила.

by

“- Як вона могла?! Не запитала! Не порадилася! Це ж треба додуматися: з’явитися в чужу квартиру і господарювати як у себе вдома! Ніякої поваги! Господи, за що мені це? Все життя з нею возилася, і ось вона – подяка! Та вона мене за людину не вважає! – Ніна змахнула сльози, що набігли на очі, – … Read more

— Звичайно, не так. Твоя сімейка в це весілля ні копійки не вклала. Я не розумію, як їм вистачило нахабства з’явитися в ресторан? Ми на них не розраховували. Нехай навіть не сміють сідати за святковий стіл. Тетяна втратила дар мови. Як це на них не розраховували? Адже разом з Єгором рахували, скільки місць буде потрібно. Помітивши здивування дочки, вже й її батьки наблизилися. Тільки чоловік чомусь мовчав.

by

Тетяна з особливим трепетом чекала свого весілля. З дитинства вона уявляла, яким чудовим буде день, коли вона, нарешті, вийде заміж за чоловіка, з яким хоче пройти свій життєвий шлях. Однак все з самого ранку пішло шкереберть: візажист, з яким домовилася жінка за півтора місяця до торжества, зателефонував рано вранці, повідомивши, що приїхати не вийде. Без … Read more

Настав Святвечір. У селі зажевріли вогні, у кожній хаті готували кутю, узвар, чекали гостей. Ольга за звичкою наготувала дванадцять страв — вона не могла інакше, порядок був понад усе. Вона накрила стіл білосніжною скатертиною, виставила кришталь. Сіла на краєчок стільця. За вікном почулися голоси дітей — колядники. Вони стукали в її високу хвіртку, але побачивши грізний паркан, часто проходили повз. Ті ж, хто заходив, отримували жменю цукерок і швидке «дякую». Ольга подивилася на порожнє місце навпроти, де завжди сидів Ярослав. Потім подивилася на ще два порожніх місця, які вона завжди залишала «для душ померлих», але насправді — для тих, кого вона сама викреслила з життя. Вона скуштувала кутю. Вона була солодкою, але на смак — як попіл. Раптом стара жінка зрозуміла: у неї є все — гроші, земля, повага села — і немає нічого. Її онуки зараз десь сміються, куштують кутю іншої бабусі, а її син… її син став чужою людиною через її власну гординю

by

У селі про Ольгу та Ярослава казали з повагою, змішаною з легким острахом. Їхня хата височіла на пагорбі, мов фортеця: добротна цегла, високий кований паркан, а подвір’я — хоч босоніж ходи, ні пилинки. Ольга була жінкою статною, з тих, хто навіть на город виходить у чистій хустці, зав’язаній «у гонор». Ярослав, чоловік мовчазний і жилавий, … Read more