Категорія: ЖИТТЯ

Ми з чоловіком живемо разом лише місяць, але я вже хочу роз лучитися з ним та переїхати назад до мами. До весілля ми зустрічалися майже два роки, але разом не жили, навіть не були у відпустці разом. Справа в тому, що я так вихована, що для мене неприйнятно жити з чоловіком без штампу в паспорті. Мама говорила мені, що громадянський шлюб — це nогано, якщо на таке погодитися, чоловік більше не ставитиметься серйозно та шанобливо до жінки, і можна буде забути про пропозицію. А для чого вам люди ,ви тікайте віднього ,ще й бистренько а він хай трошки підросте…

Коментарі Вимкнено до Ми з чоловіком живемо разом лише місяць, але я вже хочу роз лучитися з ним та переїхати назад до мами. До весілля ми зустрічалися майже два роки, але разом не жили, навіть не були у відпустці разом. Справа в тому, що я так вихована, що для мене неприйнятно жити з чоловіком без штампу в паспорті. Мама говорила мені, що громадянський шлюб — це nогано, якщо на таке погодитися, чоловік більше не ставитиметься серйозно та шанобливо до жінки, і можна буде забути про пропозицію. А для чого вам люди ,ви тікайте віднього ,ще й бистренько а він хай трошки підросте…

Ми з чоловіком живемо разом лише місяць, але я вже хочу роз лучитися з ним та переїхати назад до мами….

Я ніколи не думала, що буду змушена виховувати онука одна, без будь-чиєї допомоги. Мій син настільки не любить свою дитину, що навіть бачитися з ним не хоче. Причина полягає в тому, що під час пологів померла його улюблена жінка. Батьки невістки відмовилися від спілкування з малюком, так і мій Ігор його уникає. Річ у тім, син нагадує йому про втрату. Найприкріше в цій ситуації те, що зривається він на мені. Він вважає мене зрадником, адже я не віддала дитину в дитбудинок. Я розумію, що синові зараз важко, але руйнувати долю маленької дитини, яка ні в чому не винна, я не буду. Змушена сама все тягнути, адже перебувати онукові наодинці з його рідним батьком – небезпечно.

Коментарі Вимкнено до Я ніколи не думала, що буду змушена виховувати онука одна, без будь-чиєї допомоги. Мій син настільки не любить свою дитину, що навіть бачитися з ним не хоче. Причина полягає в тому, що під час пологів померла його улюблена жінка. Батьки невістки відмовилися від спілкування з малюком, так і мій Ігор його уникає. Річ у тім, син нагадує йому про втрату. Найприкріше в цій ситуації те, що зривається він на мені. Він вважає мене зрадником, адже я не віддала дитину в дитбудинок. Я розумію, що синові зараз важко, але руйнувати долю маленької дитини, яка ні в чому не винна, я не буду. Змушена сама все тягнути, адже перебувати онукові наодинці з його рідним батьком – небезпечно.

Я ніколи не думала, що буду змушена виховувати онука одна, без будь-чиєї допомоги. Мій син настільки не любить свою дитину,…

То був мій день народження. Дякувати Богу, я на своїх ногах відсвяткувала своє 60-річчя! – У мене є для тебе сюрприз! – Вигукнув мій син, коли вони з сестрою увійшли. – Щоправда? І що ж це? – з нетерпінням спитала я. Моя дочка мовчала і дивилася собі під ноги. Мій син ніяково човгав ногами. – Ну, цього року ми мали не так багато грошей, – сказав він, – тому ми не купили тобі нічого особливого. Але ми …

Коментарі Вимкнено до То був мій день народження. Дякувати Богу, я на своїх ногах відсвяткувала своє 60-річчя! – У мене є для тебе сюрприз! – Вигукнув мій син, коли вони з сестрою увійшли. – Щоправда? І що ж це? – з нетерпінням спитала я. Моя дочка мовчала і дивилася собі під ноги. Мій син ніяково човгав ногами. – Ну, цього року ми мали не так багато грошей, – сказав він, – тому ми не купили тобі нічого особливого. Але ми …

То був мій день народження. Дякувати Богу, я на своїх ногах відсвяткувала своє 60-річчя! – У мене є для тебе…

Дивно, але народу в електричці було багато – отже, не лише вони хотіли провести свято із родичами. Люди їхали з міста та виходили на невеликих станціях, навантажені яскравими подарунковими пакетами та коробками з тортами. Квартира бабусі, як і передбачала Аліна, зустріла їх запахом свіжої випічки. Любов Олексіївна відчинила двері з усмішкою.

Коментарі Вимкнено до Дивно, але народу в електричці було багато – отже, не лише вони хотіли провести свято із родичами. Люди їхали з міста та виходили на невеликих станціях, навантажені яскравими подарунковими пакетами та коробками з тортами. Квартира бабусі, як і передбачала Аліна, зустріла їх запахом свіжої випічки. Любов Олексіївна відчинила двері з усмішкою.

– Аліно, мамо питає, ти приготуєш на новорічний стіл печеню і ті рулетики з баклажанів, які минулого разу всім так…

Наступного дня, повернувшись додому, Лариса застала цікаву картину. Посеред кімнати стояли дві великі валізи. На дивані смирно сиділи діти, а на стільці – Стас. Коли вона увійшла, він встав: – Ну що, догралася? Тепер будеш лікті кусати, та пізно. Дітей без батька залишила, а все через твій поганий характер!

Коментарі Вимкнено до Наступного дня, повернувшись додому, Лариса застала цікаву картину. Посеред кімнати стояли дві великі валізи. На дивані смирно сиділи діти, а на стільці – Стас. Коли вона увійшла, він встав: – Ну що, догралася? Тепер будеш лікті кусати, та пізно. Дітей без батька залишила, а все через твій поганий характер!

– Мамо, а тато знову гроші брав… Лариса кинулася до шафи. Знайшла заховані серед речей гроші, перерахувала. Так і є…

Це ти мені кажеш? — обурився напарник. — Ти дивися за дорогою, а ми тут самі розберемося

Коментарі Вимкнено до Це ти мені кажеш? — обурився напарник. — Ти дивися за дорогою, а ми тут самі розберемося

— Грицю, зупини цей віз! — прохрипів експедитор, потираючи обличчя. — Зараз цей міський розумник розповість мені, як треба жити….

— Ну, що ти, бабусю, не треба грошей, я сама все куплю! — Який там сама! У тебе весілля на носі, ніби я не знаю, яке все зараз дороге. Бери, не сперечайся. До речі, у мене для тебе подарунок є, почекай, зараз дістану. Бабуся довго рилася в шафі і шаруділа пакетами, поки, нарешті, не витягла невеликий рожевий.

Коментарі Вимкнено до — Ну, що ти, бабусю, не треба грошей, я сама все куплю! — Який там сама! У тебе весілля на носі, ніби я не знаю, яке все зараз дороге. Бери, не сперечайся. До речі, у мене для тебе подарунок є, почекай, зараз дістану. Бабуся довго рилася в шафі і шаруділа пакетами, поки, нарешті, не витягла невеликий рожевий.

Мама подзвонила і якимось тонким дитячим голосом сказала: — Христина, ти можеш приїхати… Серце відразу впало в район шлунка. Такий…

Коли вона відкривала двері, то чула, як сусідка й досі не може вгомонитися, її невдоволений голос було чутно на сходову клітку.

Коментарі Вимкнено до Коли вона відкривала двері, то чула, як сусідка й досі не може вгомонитися, її невдоволений голос було чутно на сходову клітку.

Вона бачила його майже щодня. Ось так доля звела їх в одному будинку, в одному під’їзді і на одному сходовому…

– Світлану свою не приводь. Це мій ювілей. Не хочу бачити її за своїм столом! – категоричний тон матері вибив з рівноваги Антона. Він спробував заперечити: – Мамо, вона моя дружина. Що я їй скажу? Що вона не запрошена? 

Коментарі Вимкнено до – Світлану свою не приводь. Це мій ювілей. Не хочу бачити її за своїм столом! – категоричний тон матері вибив з рівноваги Антона. Він спробував заперечити: – Мамо, вона моя дружина. Що я їй скажу? Що вона не запрошена? 

– Світлану свою не приводь. Це мій ювілей. Не хочу бачити її за своїм столом! – категоричний тон матері вибив…

— Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті. Продали бабусин будинок, додали грошей і ось ми тепер будемо жити тут. Хочемо бачити, як росте наш онук, Ваня. Ви так рідко приїжджаєте в гості, він нас майже не знає. Будемо виправляти ситуацію. Не хотіли раніше вам говорити, приховували, приїжджали сюди. Але тепер вже справа зроблена.

Коментарі Вимкнено до — Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті. Продали бабусин будинок, додали грошей і ось ми тепер будемо жити тут. Хочемо бачити, як росте наш онук, Ваня. Ви так рідко приїжджаєте в гості, він нас майже не знає. Будемо виправляти ситуацію. Не хотіли раніше вам говорити, приховували, приїжджали сюди. Але тепер вже справа зроблена.

— Синку, у нас сюрприз. Ми з батьком купили будиночок у вашому місті. Продали бабусин будинок, додали грошей і ось…