Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Залuшuлuся лічeні годuнu”: морпіхu прoсять світ вuвезтu людeй із Мaріyполя у трeтю дeржaву. Відео

“Залuшuлuся лічeні годuнu”: морпіхu прoсять світ вuвезтu людeй із Мaріyполя у трeтю дeржaву. Відео

admin
20 Квітня, 202220 Квітня, 2022 Коментарі Вимкнено до “Залuшuлuся лічeні годuнu”: морпіхu прoсять світ вuвезтu людeй із Мaріyполя у трeтю дeржaву. Відео

Командир 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Сергій Волинський (Волина) закликав іноземні держави провести “екстракцію” з Маріуполя – тобто вивезти військових і цивільних у безпечне місце: на порятунок від росіян залишаються дні чи години.

Як передає Цензор.НЕТ, про це йдеться у відеозверненні Сергія Волинського, яке оприлюднила у Facebook журналістка Наталя Нагорна 

“Це наше звернення до світу. Це може бути нашим останнім зверненням. В нас, можливо, залишилися лічені дні або години.

Угруповання противника в десятки разів перебільшує нас. Вони мають панування в повітрі, в артилерії, в угрупованнях, які діють на суходолі, в техніці й танках.

Ми ведемо оборону на одному об’єкті, на заводі (“Азовсталь”), де знаходяться військові Маріупольського гарнізону та цивільні особи, які потрапили в пастку війни.

Ми звертаємося до світових лідерів (із проханням) допомогти нам. Ми звертаємось із проханням застосувати до нас процедуру “extraction” та вивести нас на територію третьої держави.

Маріупольський гарнізон військових – з нами більше 500 поранених бійців та сотні цивільних осіб, серед яких є жінки та діти. Ми просимо надати нам безпеку на території третьої держави. Дякую”. 

Навігація записів

ЗСУ громлять рociйськuх окyпaнтiв у Хaркiвськiй облaстi: брoнeтeхнiку тa тaнк окупaнтiв пiдiрвaлu у лiсопосaдцi
Ранок починаємо з добрих новин. ЗСУ розгромuлu танковий полк РФ під Харковом так, що ті накивали п’ятами до росії

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Мамо! Ти що, серйозно поїдеш до чужого чоловіка в село? — запитав її син Павло, коли вона за вечерею ошелешила його цією новиною. — Покинеш місто заради якогось хутора? А квартира?
  • — Що? Катя, ти в порядку? Може, тобі лікаря викликати? — Зі мною все добре, просто… — вона ковтнула слину, все ще тремтячи. — Зрозумієш ближче до обіду. Лізо, я серйозно. Не виходь завтра з дому. Взагалі. Скажи, що захворіла, придумай що завгодно, але не ходи на роботу. Ми стояли одна навпроти одної у вузькому передпокої, і я вперше добре роздивилася сусідку. Зазвичай вона виглядала дуже спокійною. А зараз була розгубленою й наляканою.
  • Марина завжди знала: власна квартира — це не просто стіни, це свобода. Свобода зачинити двері й опинитись у світі, де не треба виправдовуватись, перепрошувати, догоджати. Особливо коли живеш зі свекрухою.
  • – І нащо мені такий старий? Замість меблів? – Степан дивився на мене ошелешений. Такого він точно не чекав
  • Моя мама віддала мене бабусі, коли мені було лише 4 роки. Як бабусі не стало, мама виставила мене з її будинку.
  • Олена прокинулася, як завжди, ще до світанку. Пічка давно погасла, в хаті було зимно, але вона вже звикла до такого. За ці роки вона навчилася жити без чоловіка – без тепла, без опори, без слова підтримки. Їй було всього тридцять два, коли доля вирвала в неї Івана, її чоловіка. Двоє дітей – Марічка й Андрійко – залишилися на її руках, а разом із ними – город, худоба, поле й старенька хата, яку треба було втримати.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes