Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • «Вaжко дивитися без cліз»: дoнька Максима Неліпи отримала посмерmну нaгороду батька

«Вaжко дивитися без cліз»: дoнька Максима Неліпи отримала посмерmну нaгороду батька

Viktor
16 Вересня, 202516 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до «Вaжко дивитися без cліз»: дoнька Максима Неліпи отримала посмерmну нaгороду батька

Президент України Володимир Зеленський посмертно нагородив Максима Неліпу орденом «За заслуги» III ступеня, який вручили його доньці Марії.

Донька загиблого актора Максима Неліпи — Марія — отримала орден батька «За заслуги» III ступеня на церемонії з нагоди Дня українського кіно.

Момент, коли дівчина зі сльозами на очах отримує нагороду загиблого батька, зворушив Мережу. У відео, опублікованому в TikTok юзером my.presedent, видно, як Марія виходить до президента, дякує йому та не може стримати емоцій, отримавши посмертну відзнаку Неліпи.

Максим Неліпа загинув 12 травня під час служби у Збройних силах України. Прощання з телеведучим і військовим відбулося у Києві у Центрі культури та мистецтв КПІ.

На початку великої війни Максим долучився до лав ЗСУ. Він служив у складі 14 окремого полку безпілотних авіаційних комплексів. Був поранений, але знову повернувся у стрій. Старший лейтенант, командир роти Максим Неліпа загинув у бою за Україну 12 травня 2025 року. Йому було 48 років.

Джерело

Навігація записів

Роcіяни з п’яти бригад на межі отoчення: ЗCУ зривають масштабну операцію PФ
Натрапила на цей чудо-рецепт випадково і тепер готую «Наполеон» тільки на сковороді

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes