Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Натрапила на цей чудо-рецепт випадково і тепер готую «Наполеон» тільки на сковороді

Натрапила на цей чудо-рецепт випадково і тепер готую «Наполеон» тільки на сковороді

Viktor
16 Вересня, 202516 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Натрапила на цей чудо-рецепт випадково і тепер готую «Наполеон» тільки на сковороді

Необхідні інгредієнти

Для тіста:

  • борошно – 3 склянки;
  • цукор – 1 склянка;
  • масло вершкове – 2 ст. ложки;
  • яйця – 3 шт.;
  • сода – 2/3 ч. ложки;
  • сіль – щіпка;

Для крему:

  • молоко – 1 л;
  • яйця – 3 шт.;
  • борошно – 2 ст. ложки;
  • цукор – 1 склянка;
  • ванілін;
  • горіхи волоські – 100 г;

Процес приготування:

  1. Щоб приготувати торт «Наполеон» на сковороді, збиваємо яйця з цукром, додаємо м’яке масло, сіль, соду (погасити оцтом) і 2,5 склянки борошна (борошно, що залишилося, піде на розкачування коржів).
  2. Замішуємо тісто і залишаємо його відпочивати на 15-20 хв. Кількість борошна і цукру я вимірювала склянками місткістю 250 мл.
  3. У цей час готуємо крем для торта «Наполеон». Добре розтираємо яйця з цукром. Потім додаємо борошно, перемішуємо і розводимо холодним молоком. Ставимо на невеликий вогонь і доводимо до кипіння, безперервно помішуючи вінчиком, щоб уникнути грудочок і щоб крем не пригоріла.
  4. Коли крем закипить, знімаємо з вогню, додаємо ванілін і відставляємо остигати. Тісто розгортаємо у вигляді ковбаски та ділимо його на 14 шматочків. Кожен шматочок розгортає приблизно за розміром сковороди (у мене діаметр сковороди 20-21 см).
  5. Випікаємо коржі на розігрітій сковороді, вогонь середній, сковорода суха. Печуться коржі дуже швидко, стежте, щоб не пригоріли. Щоб торт вийшов ідеально рівний кожен корж, ще гарячий, обрізаємо, поклавши на нього тарілку трохи меншого діаметру.
  6. Я цього не робила, а напекла відразу всі коржі, а потім акуратно, намагаючись не зламати корж, звичайними кухонними ножицями (без тарілки) порівняла коржі.
  7. Обрізки від коржів зберігаємо для присипки торта. Не переживайте якщо корж зламається, надалі все склеїться кремом.
  8. Змащуємо теплим кремом кожен корж, крем не шкодуйте. Перемелюємо горіхи й обрізки коржів за допомогою блендера. Обсипаємо вийшла крихтою торт з усіх боків. Даємо йому час просочитися.

Смачного!

Джерело

Навігація записів

«Вaжко дивитися без cліз»: дoнька Максима Неліпи отримала посмерmну нaгороду батька
Увaга! В0p0г зaвдав уд@ру по Епiцентру під Києвом. Стpашні наcлідки. Вiдео…

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
  • Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.
  • Чоловік так раптом перейшов на «ти» і сунув бутерброд в руку Ларисі Андріївні. Вона хотіла відмовитися, але раптом зрозуміла, що страшенно хоче їсти
  • Тю, Олено, ти що, з собою цей старий сервант на той світ забереш? — ці слова племінника пролунали на моїй затишній кухні так буденно, ніби він питав про погоду, а не вирішував долю мого життя. Я ледь не випустила з рук тарілку, яку саме витирала. — Максиме, ти про що? — я нарешті знайшла голос, намагаючись вгамувати дивне хвилювання, що піднялося в грудях. — Та я про будинок твій, — продовжив він, підливаючи собі ще чаю, наче він тут уже господар. — Сама ж бачиш, Олено Степанівно, роки йдуть. Не ображайся, але ти не молодшаєш. Тобі важко тут одній. Город величезний, сад потребує догляду, дах он у кутку в сінях підтікає — Михайло покійний латав, а воно знову проситься. Хто тобі допоможе? Я відчула, як пальці самі собою почали зминати край фартуха. Його слова були дошкульні. — Я ще даю собі раду, Максиме. І сусіди допомагають, якщо щось важке треба
  • — Добрий вечір, — тихо почав Павло. — Моя дружина сьогодні була у вас. Така… тендітна, з темним волоссям, у неї ще погляд завжди трохи замислений. Вона купила велику скляну вазу. Випадково перекинув, треба таку саму.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes