Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Пoльщі повeрнули зiр близнюкaм і їхнiй мaтері із Сєвєpодoнeцька, які постpаждали від pакетного yдаpу РФ. Фoто

У Пoльщі повeрнули зiр близнюкaм і їхнiй мaтері із Сєвєpодoнeцька, які постpаждали від pакетного yдаpу РФ. Фoто

admin
22 Липня, 202222 Липня, 2022 Коментарі Вимкнено до У Пoльщі повeрнули зiр близнюкaм і їхнiй мaтері із Сєвєpодoнeцька, які постpаждали від pакетного yдаpу РФ. Фoто

Польські медики повернули зір хлопчикам-близнюкам та їхній мамі, які постраждали від ракетного удару Росії по Сєвєродонецьку у березні. Після влучення російської ракети в житловий будинок і 5-річні діти, і їхня мати осліпли й дістали серйозні поранення.

Проте лікарям у Польщі, куди вдалося евакуювати постраждалу сім’ю, вдалося здійснити справжнє диво. Подробиці повідомляє ВВС.

П’ятирічні близнюки Назар та Тимур Селіжанові, а також їхня мама Олена із Сєвєродонецька дізналися, що таке “русскій мір” на початку березня 2022 року, коли в їхній будинок прилетіла російська ракета. Пізніше Олена розповідала, що намагалася прикрити малечу своїм тілом під час прильоту.

І діти, і жінка опинилися під завалами зруйнованого будинку. Коли їх вдалося звільнити, виявилося, що всі троє зазнали тяжких поранень і повністю осліпли.

Так виглядали малюки та їхня мама після порятунку з-під завалів зруйнованого російською ракетою будинку

Після стабілізації стану в місцевій лікарні Олену із синами відправили у небезпечну подорож завдовжки 1300 км – із Сєвєродонецька до Львова. А звідти, враховуючи серйозність стану поранених, за наполяганням окуліста Наталії Прейс із Львівської обласної лікарні, їх на машині швидкої допомоги відправили до Польщі, до міста Люблін, де сім’ю зустрів провідний очний хірург країни Роберт Рейдак. Він негайно розпочав лікування.

У Польщі, у Незалежній громадській клінічній лікарні №1 Люблінського медичного університету, Назар та Тимур перенесли кілька операцій – і лікування подіяло: малюки знову можуть бачити.

Назар унаслідок російського ракетного удару втратив праве око. І професор Рейдак імплантував йому сучасний протез американського виробництва, здатний рухатися так, що його дуже важко відрізнити від справжнього ока. Це було необхідно, за словами лікаря, для запобігання деформації обличчя хлопчика в міру його зростання.

Олена з дітьми та професором Рейдаком

Ліве око Назара професор Рейдак прооперував – і тепер у малюка ідеальний зір.

Його братові Тимуру оперували обидва ока. Праве було дуже пошкоджене. Його вдалося врятувати, але гострота зору цього ока становить зараз лише 10%.

На лівому оці Тимура після поранення виникли посттравматичні ускладнення – катаракта. На ньому вдалося відновити зір до 60%. Нині хлопчик змушений носити окуляри. Однак професор Рейдак оптимістичний: він вважає, що зір дитини покращиться настільки, що з віком Тимур зможе відмовитися від окулярів.

Тимур та Назар

Мама близнюків також потроху приходить до тями. Зламана нога вже зажила. Їй видалили кілька зубів, пошкоджених внаслідок вибуху. На Олену також чекає пластична операція, яка допоможе позбутися шрамів на обличчі та шиї: вони дуже постраждали, коли вона прийняла на себе всю силу вибуху, прикривши синів власним тілом.

Олена розповіла виданню, що повністю довіряє професору Рейдаку та його команді і не може висловити, наскільки вона вдячна багатьом людям, що підтримали її сім’ю. Все, чого вона хоче, – щоб її діти одужали і жили мирним життям, – каже жінка.

“З хлопчиками все гаразд. Ви все ще можете бачити шрами від уламків, але діти дуже жваві – насправді їх буває занадто багато! Вони люблять грати з іншими дітьми. Хлопчики порівняно легко заводять друзів і стають довірливішими. Це дає мені надію, що ми зможемо впоратися з нашим важким досвідом. Я хочу сподіватися на це”, – розповіла журналісту ВВС Олена.

Олена повністю довіряє професору, який врятував зір її малюкам

Сім’я в Польщі отримала і психологічну підтримку, і практичну допомогу: мерія Любліна надала Олені та її синам житло та допомогу на проживання. А інші українці, які постраждали від російського терору, тепер зможуть також звертатися до Медуніверситету Любліна: там вирішили приймати пацієнтів з України, насамперед дітей – і допомагати їм повертатися до повноцінного життя.

“Травматичний досвід сім’ї відкрив шлях для інших, хто отримав травми очей під час війни в Україні, щоб поїхати до Медичного університету Любліна для лікування. Його ректор, професор Войцех Залуска, дозволив цій установі приймати пацієнтів, особливо дітей, які щотижня прибувають у Польщу, особливо після того, як їх було спочатку обстежено в Україні. А професор Рейдак наголошує, що лікування пацієнтів з України проводиться у медичних закладах по всій Польщі”, – пише видання.

Олена із синами

У ВВС також зазначили, що історія порятунку сім’ї Селіжанових із Сєвєродонецька унікальна тим, що їй дала старт співпраця між професором Рейдаком та його колишньою ученицею з України, Наталією Прейс, яка працює у Львівській обласній лікарні. Після порятунку Олени та її синів професор Рейдак, який є президентом Асоціації польських офтальмохірургів, доставив до Львова медичне обладнання на суму 1 млн злотих (209 000 євро). Очікує на реалізацію і новий телемедичний проєкт з використанням високоякісних камер, які дозволяють лікарям в Україні знімати травми навіть під час вимкнення електроенергії та відправляти відео фахівцям у Польщі, які можуть порадити, яке лікування необхідне, і навіть дистанційно керувати операціями.

“Так, рятівна подорож Олени та її маленьких хлопчиків вселила надію, хоч і дорого обійшлася їй у житті”, – пише видання.

Олена Селіжанова не може повернутися додому, до Сєвєродонецька, адже він перебуває під окупацією РФ. Вже два місяці вона не має зв’язку з батьками, що лишилися у місті – і лише сподівається, що вони й досі живі.

Джерело: Obozrevatel

Навігація записів

У Кuєві вuкрuлu схему розкрaдaння гумaнітaрної допомогu для військовослужбовців
Вся Котeльвa стoяла на кoлінах…. «Пливе кача» прoбирала до самих кістoк… Напис «Вaнтаж 200» різав так по душі, що відключaв свідoмість…

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes