Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Те, що почалося – не описати словами, стає тільки гірше. З самого ранку на Луганщині розпочалися найважчі дні за всі вісім років війни”, – Гайдай

Те, що почалося – не описати словами, стає тільки гірше. З самого ранку на Луганщині розпочалися найважчі дні за всі вісім років війни”, – Гайдай

admin
25 Травня, 202225 Травня, 2022 Коментарі Вимкнено до Те, що почалося – не описати словами, стає тільки гірше. З самого ранку на Луганщині розпочалися найважчі дні за всі вісім років війни”, – Гайдай

Те, що зараз відбувається в Луганській області можна охарактеризувати, як найважчий час за усі вісім років війни.

Зараз для Луганської області найважчий час за вісім років війни, росіяни наступають у Луганській області за всіма напрямками одночасно, стягнули шалену кількість бійців і техніки.

Про це повідомив голова Луганської військової обласної адміністрації Сергій Гайдай у телеграмі, зауваживши, що наступ відбувається за всіма напрямками.

“Стає тільки гірше. Те, що роблять рашисти, – це важко описати словами. Орки вбивають наші міста, трощать усе навколо. Сєвєродонецьк – ледь живий. Обласний центр закидали авіабомбами. Росіяни наступають на Луганщині на всіх напрямках одночасно. Атакують Сєвєродонецький напрямок, у Гірській громаді з боку Золотого та Катеринівки, біля Попасної з боку Комишувахи, й нашу Луганську Чорнобаївку – Білогорівку”, – написав Гайдай.

За його словами, траса Лисичанськ-Бахмут повністю прострілюється, і там уже “працюють” ворожі ДРГ.

“Ситуація на межі критичної. Рашисти стягнули в нашу область шалену кількість бійців і техніки. На окупованих територіях орки тримають напоготові вертольоти та важку зброю. Вільна Луганщина зараз, як Маріуполь. Ми форпост, який стримує навалу і точно стримає”, – заявив голова ОВА.

Навігація записів

Пycтили в бій трoфеї: опубліковано відео знuщення міномeтного розрaхунку рocійських окупaнтів
Бутусов : Російські війська вийшли на трасу Бахмут – Лисичанськ. Траса перекрита. Наші воїни не збираються здавати Луганщину.

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Ганно, — тихо сказала Людмила, нахиляючись до сусідки майже до самого вуха, — глянь на мене… Може, в мене щось не так? Може, волосся розтріпалося, чи я десь у бруді замастилася, поки за автобусом бігла? Ганна скоса глянула на подругу, трохи примружила очі, в яких танцювали веселі іскорки, і хитро всміхнулася: — Ой, Людо, тільки не прикидайся. Думаєш, я одна така дурна і нічого не знаю? Все село вже на вухах стоїть! — Та що ви всі знаєте? — зовсім розгубилася Людмила, поправляючи стару хустку, яка постійно сповзала на лоб. — Я зранку в місті була, по господарству крутилася, потім на базар… Що могло статися за пів дня? — Та про того пана під твоєю брамою! — Ганна аж підскочила на місці від задоволення, що саме вона розповідає цю новину. — У селі тільки про це й говорять! Баби біля колодязя ледь відрами не побилися, гадаючи, звідки він взявся! — Якого ще пана?.. — голос Людмили став зовсім тихим, а в грудях з’явилося дивне передчуття
  • – Сергію, ну скільки можна? Ми ж домовилися заначку без крайньої потреби не чіпати! Ти за місяць половину перетягав!
  • — Ми з мамою вирішили, що ти віддаси її нам, — відчеканила Ася завченою фразою. Було чути, що слова не її. — Це справедлива компенсація за те, що ти вкрала моє дитинство. Ми стільки років поневірялися по чужих кутках через тебе, поки ти тут у трикімнатній квартирі розкошувала.— Виставили. Мамин знайомий рієлтор займається. За оціночною вартістю піде швидко. — Це ж удвічі дешевше за ринкову.
  • Дверцята поштової скриньки ще гойдалися, коли пані Бондаренко нахилилася через живопліт і сказала так буденно, ніби говорила про погоду:— Ваші батьки, мабуть, спокійно сплять, коли знають, що цей дім повністю їхній. сусідка випадково кинула фразу, що будинок давно виплачений.На мить я усміхнулася, бо подумала, що вона має на увазі колись. У майбутньому. того ж вечора… я знайшла документи які привели мене прямо до моєї сестри, її заручин у закритому клубі й мікрофона, який вони дарма дали мені в руки.
  • Лідія лише пару хвилин тому вклала свою доньку Ельзу спати. Вона вже хотіла сама прилягти відпочити, насолоджуючись тишею затишної квартири. Але тієї ж миті у двері подзвонили. Мелодійний дзвінок сповістив про візит.
  • – Може, даремно ми сюди стільки вбухали, Ларо? Я повернулася до нього, хотіла відповісти, але побачила, як він тре ліве плече, болісно морщиться, і промовчала. Тільки подумала, а якби ми й справді ті гроші, що пішли на ремонт цієї розвалюхи, вклали у своє? Наскільки правильніше це було б? Ірина Сергіївна викликала мене на кухню вранці у суботу. Стояла біля плити, у своїй сукні з комірцем, каре укладено ідеально. 
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes