Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Те, що почалося – не описати словами, стає тільки гірше. З самого ранку на Луганщині розпочалися найважчі дні за всі вісім років війни”, – Гайдай

Те, що почалося – не описати словами, стає тільки гірше. З самого ранку на Луганщині розпочалися найважчі дні за всі вісім років війни”, – Гайдай

admin
25 Травня, 202225 Травня, 2022 Коментарі Вимкнено до Те, що почалося – не описати словами, стає тільки гірше. З самого ранку на Луганщині розпочалися найважчі дні за всі вісім років війни”, – Гайдай

Те, що зараз відбувається в Луганській області можна охарактеризувати, як найважчий час за усі вісім років війни.

Зараз для Луганської області найважчий час за вісім років війни, росіяни наступають у Луганській області за всіма напрямками одночасно, стягнули шалену кількість бійців і техніки.

Про це повідомив голова Луганської військової обласної адміністрації Сергій Гайдай у телеграмі, зауваживши, що наступ відбувається за всіма напрямками.

“Стає тільки гірше. Те, що роблять рашисти, – це важко описати словами. Орки вбивають наші міста, трощать усе навколо. Сєвєродонецьк – ледь живий. Обласний центр закидали авіабомбами. Росіяни наступають на Луганщині на всіх напрямках одночасно. Атакують Сєвєродонецький напрямок, у Гірській громаді з боку Золотого та Катеринівки, біля Попасної з боку Комишувахи, й нашу Луганську Чорнобаївку – Білогорівку”, – написав Гайдай.

За його словами, траса Лисичанськ-Бахмут повністю прострілюється, і там уже “працюють” ворожі ДРГ.

“Ситуація на межі критичної. Рашисти стягнули в нашу область шалену кількість бійців і техніки. На окупованих територіях орки тримають напоготові вертольоти та важку зброю. Вільна Луганщина зараз, як Маріуполь. Ми форпост, який стримує навалу і точно стримає”, – заявив голова ОВА.

Навігація записів

Пycтили в бій трoфеї: опубліковано відео знuщення міномeтного розрaхунку рocійських окупaнтів
Бутусов : Російські війська вийшли на трасу Бахмут – Лисичанськ. Траса перекрита. Наші воїни не збираються здавати Луганщину.

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes