Пycтили в бій трoфеї: опубліковано відео знuщення міномeтного розрaхунку рocійських окупaнтів

Коментарі Вимкнено до Пycтили в бій трoфеї: опубліковано відео знuщення міномeтного розрaхунку рocійських окупaнтів

Бійці мінометного підрозділу окремої бригади територіальної оборони міста Харкова знищили мінометний розрахунок ворога.

Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України, опублікувавши відео.

“На горіхи” російські окупанти отримали своїми ж мінометами і БК. Трофеї наші воїни відразу пускають у бій”, – зазначили у Генштабі.

Крім того, зазначається, що спільно з аеророзвідкою 92 ОМБр імені кошового отамана Івана Сірка військові Сил територіальної оборони ЗСУ знищили ворожий танк.

УНІАН

Related Articles

Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Коментарі Вимкнено до Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

Коментарі Вимкнено до Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Коментарі Вимкнено до – Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!