Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Свахо, ви мені кави побільше привезіть, такої доброї як та ваша італійська…І неробіть вигляд що нерозумієте… – І ще я вам на вайбер список … ці продукти. Я поговорила з свахою, поставила слухавку і заглянула у вайбер. Лариса і справді вислала цілий список.— Ти уявляєш?.. Відмовити родичці я не могла, тому купила все за списком

Свахо, ви мені кави побільше привезіть, такої доброї як та ваша італійська…І неробіть вигляд що нерозумієте… – І ще я вам на вайбер список … ці продукти. Я поговорила з свахою, поставила слухавку і заглянула у вайбер. Лариса і справді вислала цілий список.— Ти уявляєш?.. Відмовити родичці я не могла, тому купила все за списком

Viktor
5 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Свахо, ви мені кави побільше привезіть, такої доброї як та ваша італійська…І неробіть вигляд що нерозумієте… – І ще я вам на вайбер список … ці продукти. Я поговорила з свахою, поставила слухавку і заглянула у вайбер. Лариса і справді вислала цілий список.— Ти уявляєш?.. Відмовити родичці я не могла, тому купила все за списком

– Маріє, ви мені кави побільше привезіть, бо ніде нема такої доброї як та ваша італійська, – каже мені по телефону сваха. – І якщо вам буде не важко, то ще я вам на вайбер список скинула, купіть, якщо зможете ще ці продукти. Я по приїзду усі гроші за ці покупки вам поверну.

Я поговорила з свахою, поставила слухавку і заглянула у вайбер. Лариса і справді вислала цілий список, в якому були і макарони, і рибні консерви, і оливкова олія, і сири, і вино, і солодощі. Сваха навіть не намагалася бути скромною, писала все по кілька штук.

Відмовити родичці я не могла, тому купила все за списком. Витратила майже 400 євро, склала все в сумки, для дітей, внуків і родичів я теж гостинці приготувала, бо як приїдеш перед святами додому з порожніми руками.

Я заробітчанка з немалим стажем, вже 20 років в Італії. Сина свого я практично малим лишила з свекрухою, бо на той час так склалися обставини, що по-іншому вчинити я не могла. 

Заміжжя моє було невдалим, чоловіка нічого не цікавило, він не хотів старатися для нашої родини. З свекрухою мені більше пощастило, вона виявилася хорошою людиною, і часто вона ставала на мою сторону, та це не могло вирішити нашої складної ситуації – нам були потрібні гроші, бо син почав хворіти, і я була змушена їхати за кордон.

Свекрусі я будинок відбудувала, але в нього я не повернулася, бо в процесі з чоловіком я таки розлучилася. А ремонт в будинку – я вирішила, що то буде свекрусі подарунок за те, що вона мені сина виростила.

Коли син виріс і надумав одружуватися, я купила молодятам трикімнатну квартиру, і це був справді шикарний подарунок від мене.

Моя сваха не могла натішитися, що їм так пощастило, бо тепер не треба витрачатися на придане для доньки.

Я ж на це так не дивилися, я просто мала змогу допомогти, тому допомогла. Як мама, сину я бажала щастя, а для кого мені ще працювати, він же у мене один.

З мамою невістки, своєю свахою Ларисою, я бачилася всього кілька разів, але вона активно набивається мені у друзі. Телефонує мені в Італію постійно, цікавиться моїми справами, а тепер ще й попросила, щоб я їй італійських гостинців привезла.

Два роки тому не стало моєї сверухи і свій будинок вона відписала моєму сину. Мій колишній чоловік не заслужив у рідної мами спадщини, до того ж, він останні кілька років жив з якоюсь жінкою в сусідньому селі.

Коли свекрухи не стало, то похорон мій син робив за мої гроші. Про заповіт ми ще не знали, але вважали своїм обовʼязком провести гідно бабусю в останню путь.

А потім зʼясувалося, що саме мій син успадкував будинок. В село переїжджати молодята не хотіли, тому просто зачинили дім.

А перед Новим роком син мені телефонує в Італію і питає, чи можна, щоб якийсь час його теща у нашому будинку в селі пожила, бо вона розійшлася з своїм теперішнім чоловіком і немає куди йти.

Я не мала нічого проти, і сваха переїхала в наш будинок в селі. А до дітей в місто вона періодично приїжджала, з внуками допомагала, і я і тому була рада.

Приїхала я додому, привезла ті італійські гостинці, пороздавала усім. Сваха теж тут як тут, роздивляється все, дякує, але гроші віддавати, як обіцяла, щось не поспішає.

Я подумала, що Лариса забула просто, і віддасть пізніше, але минуло кілька днів, і вирішила поїхати до неї в село, подивитися як вона там живе, і заодно про себе і про борг нагадати, бо якусь пачку кави я могла би їй просто так дати, але 400 євро їй дарувати я не хочу.

Їхала я в село без зайвих думок, не уявляючи, який сюрприз там на мене чекає. З’ясувалося, що мій колишній чоловік повернувся і живе в тому ж будинку, що і сваха.

Цей сюжет мене неабияк заінтригував. Він коли мене побачив, то зразу пішов з дому, а сваха мене запевняє, що між ними нічого немає.

Син оправдовується, каже, що не зміг вчинити по-іншому, бо батько розійшовся з тою жінкою і залишився без даху над головою.

Я не знаю, як це все коментувати, але я почуваюся ошуканою і зрадженою. Не знаю, що мені тепер робити. Сваха мовчить про гроші, швидше за все вона мені їх не поверне, а мені за них треба було пів місяця працювати.

Та й підозрюю я, що не просто так мій колишній чоловік в селі опинився.

А яка ваша думка? Я права чи я себе накручую?

Навігація записів

Мамо, ти вдома? Відчиняй, – моя дочка Анна, яка приїхала до мене з самого ранку, стукала мені у шибку. В той день я чекала гостей, але не Анну точно. До мене мав приїхати Михайло, ми домовилися, що я позичу йому 10 тисяч євро. Я якраз сиділа на кухні, відраховувала необхідну суму, і тут принесло мою доньку. Я у відпустці вже три тижні, а вона всього раз до мене приїхала, в перший день. І то я підозрюю, що не через те, щоб мене побачити після довгої розлуки, а щоб подарунки забрати і грошей попросити, бо після того у неї все часу не знаходилося, щоб маму провідати. Аня настирливо стукала у шибку із словами: “Мамо, я знаю, ти вдома, відчиняй”. Я швидко зібрала зі столу всі гроші, які рахувала, і пішла відчиняти
І, знаєте, мені шкода ваших чоловіків. На вас вони покластися точно не зможуть

Related Articles

Рита пішла викинути сміття. Раптом до контейнерів під’їхала вантажівка. З кабіни вийшло двоє хлопців. Вони витягли старе крісло, сіли в машину й поїхали. Рита оглянула крісло. – Яке гарне, тільки підремонтувати треба, – подумала вона. – Візьму я його. Рита затягла крісло в квартиру. – Ти навіщо це притягла?! – здивовано запитав її чоловік Сергій. – Подивися, яке гарне! Зараз підремонтуємо, і сидітимеш телевізор дивитимешся. – Ну давай спробуємо, – погодився Сергій і потягнув крісло в кімнату. Чоловік став знімати стару оббивку. – Рито, дивись! – раптом вигукнув він. Рита глянула на крісло й очам своїм не повірила

Viktor
29 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Рита пішла викинути сміття. Раптом до контейнерів під’їхала вантажівка. З кабіни вийшло двоє хлопців. Вони витягли старе крісло, сіли в машину й поїхали. Рита оглянула крісло. – Яке гарне, тільки підремонтувати треба, – подумала вона. – Візьму я його. Рита затягла крісло в квартиру. – Ти навіщо це притягла?! – здивовано запитав її чоловік Сергій. – Подивися, яке гарне! Зараз підремонтуємо, і сидітимеш телевізор дивитимешся. – Ну давай спробуємо, – погодився Сергій і потягнув крісло в кімнату. Чоловік став знімати стару оббивку. – Рито, дивись! – раптом вигукнув він. Рита глянула на крісло й очам своїм не повірила

Надія саме себе звинувачувала в тому, що їхня хата не наповнена дитячим сміхом і тупотом маленьких ніжок. Вона планувала ще раз пройти обстеження у платному медичному центрі, але якщо спочатку чоловік віддавав їй усю зарплату, то тепер гроші на витрати суттєво скоротилися. На що збирав, чоловік не говорив. Він просто давав дружині певну суму із незадоволеним виглядом і казав, що їм не вистачає на життя.

Viktor
29 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Надія саме себе звинувачувала в тому, що їхня хата не наповнена дитячим сміхом і тупотом маленьких ніжок. Вона планувала ще раз пройти обстеження у платному медичному центрі, але якщо спочатку чоловік віддавав їй усю зарплату, то тепер гроші на витрати суттєво скоротилися. На що збирав, чоловік не говорив. Він просто давав дружині певну суму із незадоволеним виглядом і казав, що їм не вистачає на життя.

  — Ти заздриш братові, у нього сім’я, а ти одна! — кричала мати. Але я виставила її з валізами зі свого дому

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до   — Ти заздриш братові, у нього сім’я, а ти одна! — кричала мати. Але я виставила її з валізами зі свого дому

Цікаве за сьогодні

  • Рита пішла викинути сміття. Раптом до контейнерів під’їхала вантажівка. З кабіни вийшло двоє хлопців. Вони витягли старе крісло, сіли в машину й поїхали. Рита оглянула крісло. – Яке гарне, тільки підремонтувати треба, – подумала вона. – Візьму я його. Рита затягла крісло в квартиру. – Ти навіщо це притягла?! – здивовано запитав її чоловік Сергій. – Подивися, яке гарне! Зараз підремонтуємо, і сидітимеш телевізор дивитимешся. – Ну давай спробуємо, – погодився Сергій і потягнув крісло в кімнату. Чоловік став знімати стару оббивку. – Рито, дивись! – раптом вигукнув він. Рита глянула на крісло й очам своїм не повірила
  • Надія саме себе звинувачувала в тому, що їхня хата не наповнена дитячим сміхом і тупотом маленьких ніжок. Вона планувала ще раз пройти обстеження у платному медичному центрі, але якщо спочатку чоловік віддавав їй усю зарплату, то тепер гроші на витрати суттєво скоротилися. На що збирав, чоловік не говорив. Він просто давав дружині певну суму із незадоволеним виглядом і казав, що їм не вистачає на життя.
  •   — Ти заздриш братові, у нього сім’я, а ти одна! — кричала мати. Але я виставила її з валізами зі свого дому
  • Тільки гроші зникли, квартири не було. Ірина тоді спробувала видати чужу квартиру за свою, але обман розкрився. Вона плакала, говорила, виправдовувалась, але було непереконливо. Діти з’явилися, а своєї квартири так і не було, винаймали. Потім стало зрозуміло, що її й не передбачається.
  • Я ще не встигла оговтатися від цього відкриття, як сталося щось іще неймовірніше
  • А в лісі, самі розумієте, благодать! Природа дихає, синички цвірінькають, білочки стрибають… Єдине, що мене завжди обурює, — це коли собачники відпускають своїх улюбленців без намордників. Ще й так спокійно заявляють: — Та ви не бійтеся, вона не вкусить
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes