Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • КУХНЯ
  • Нарізається, як масло і просто тане в роті. Улюблений торт «Бджілка»

Нарізається, як масло і просто тане в роті. Улюблений торт «Бджілка»

Viktor
21 Вересня, 202521 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Нарізається, як масло і просто тане в роті. Улюблений торт «Бджілка»

Сьогодні ми пропонуємо приготувати  торт-медовик «Бджілка»  – ніжний десерт з чудовим ароматом меду і незабутнім смаком дитинства!

Декор для Медовика

Десерти швидкі

8 тонких, ніжних, що тануть у роті медових коржів, просочених ніжним  заварним кремом, не залишать байдужими любителів солодкого. Заварюй смачний чай, клич друзів і насолоджуйся найсмачнішим Медовиком!

Торт «Бджілка»

Інгредієнти для коржа:

  • 2 яйця
  • 2 ст. л. меду
  • 250 г цукру
  • 500-550 г борошна
  • 50 г вершкового масла
  • 1 ч. л. соди

Інгредієнти для крему:

  • 500 мл молока
  • 2 яйця
  • 2 ст. л. борошна
  • 150-200 г цукру
  • 100 г вершкового масла
  • 1 пакетик ванільного цукру

Приготування:

Перемішати в каструлі яйця,  цукор,  вершкове масло, рідкий мед.

Коржі для тортів

Заварний крем рецепт

Поставте каструлю на невеликий вогонь і помішуйте вміст до повного розчинення цукру.

Цукор для випічки

Коли цукор розчиниться, додайте соду. Маса почне пінитися і збільшиться в об’ємі в 2 рази. Ретельно перемішуйте її ще 30 секунд, а потім зніміть з вогню.

Цукор для випічки

Просіяне борошно поступово домішуйте в тісто. Коли маса охолоне, і її можна буде місити руками. Має вийти м’яке, не сильно круте тісто.

Розділіть тісто на 8 частин. Скачайте їх в кульки, накрийте плівкою і покладіть в холодильник.

Тим часом приготуйте заварний крем.

Заварний крем рецепт

Масляний крем рецепт

У невеликій каструлі змішайте борошно, цукор, ванільний цукор, яйця і розітріть все вінчиком в однорідну суміш. Потроху додавайте молоко і розмішайте масу до однорідного стану.

Поставте каструлю на невеликий вогонь. Безперервно перемішуйте молочну масу, щоб уникнути утворення грудок. Як тільки заварний крем загусне і почне закипати, зніміть його з плити.

У гарячу заварну масу додайте м’яке вершкове масло і розмішуйте до повного його розчинення. Накрийте крем харчовою плівкою і охолодіть до кімнатної температури.

Розкачайте тонкі коржі на пергаментному папері. На ньому потрібно і випікати

Випікати коржі потрібно в духовці, розігрітій до 180 градусів, 3-4 хвилини або до золотистого кольору.

Відразу після випічки, поки корж м’який, покладіть зверху форму потрібного діаметру (у мене 22 см) і обріжте корж по краях. Обрізки не викидати. Потрібно їх подрібнити для посипання боків і верху торта.

Змастіть кремом остиглі коржі, боки і верх торта. Обсипте подрібненою крихтою.

Поставте  медовий торт з заварним кремом  в холодильник на кілька годин для просочення.

Торт виходить м’яким, ніжним і ріжеться, як масло. Приємного чаювання.

Навігація записів

– Я на тому городі мало свідомість не втратила! Приїдьте – допоможіть! – Мені довелось благати дітей, але реакція сина мене здивувала
Просто смакота! Новий салат з буряка на кожен день

Related Articles

Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

Viktor
27 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я не дам твоїй мамі більше ні гривні, бо не збираюся виставляти наше майбутнє на торги лише тому, що твоя мама знову повірила в казку про швидке багатство, — Марія спокійно поставила горнятко на стіл, але в її голосі бриніла така впевненість, що Дмитро мимоволі випрямив спину. Він сидів навпроти, вивчаючи візерунок на скатертині, і намагався підібрати слова. Але слова, як на гріх, кудись зникли. Залишилося тільки відчуття провини, яке він тягнув за собою вже не перший рік. — Маш, ну вона ж хотіла як краще. Каже, що всі зараз так заробляють. Якісь там цифрові активи, міжнародні платформи… Вона просто хоче, щоб ми нарешті купили собі те велике житло, про яке мріяли. Розумієш? Вона не для себе, вона про нас думає. — Дмитре, ти доросла людина. Тобі тридцять чотири роки. Ти справді віриш, що хтось у телефоні просто так подвоїть твої заощадження за тиждень? Це не інвестиції, це ілюзія. І я не дозволю витрачати наші спільні кошти на те, щоб купувати комусь у повітрі черговий замок. Ми працюємо по десять годин на добу не для того, щоб подарувати ці гроші пройдисвітам

“– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до “– Ти ж допоможеш? Ми квартиру на тебе перепишемо! Все, що лишилося! Аня перевела погляд на бабусю. В її очах був холод. – Квартиру? Ту саму, з якої ви вигнали мою матір із немовлям на руках? Ви думаєте, мені потрібні ваші метри?

– Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Viktor
17 Березня, 202617 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Звідки в тебе такі гроші? – голос Марини здригнувся. – Накопичувала! З платних сеансів після роботи. З кожного пацієнта. Поки хтось вважав мене за просту масажистку, я просто працювала і не витрачала зайвого

Цікаве за сьогодні

  • — Микитo, — я зaйшла до нього в кiмнату, де він сидів за кoмп’ютером. — Мoжеш позичити мені грошей? На пoхід Ані з класом. Я через три дні поверну, як тільки зарплату отримаю. — Знову гроші? На примхи твоєї доньки? — Які примхи? — я розгубилася. — Там весь клас іде, всі батьки скидаються… — Ось нехай інші батьки й скидаються! — голос Микити підвищився. — Я що, повинен оплачувати всі її розваги? — Але ж ми домовлялися про спільний бюджет…
  • «Я всього на пару тижнів, поки не знайду квартиру». Пустив жінку (43 роки) пожити. Але через місяць вона таке утнула що мусіла піти тієї ж миті…
  • Я прийшла додому після роботи, розігріла собі суп, відкрила телефон — і побачила повідомлення від Олени в месенджері. Не «привіт, як ти», не «можемо приїхати на свята» — просто список. Акуратний такий, точний. «Іра, ми з Толіком на травневі до тебе. Ось що хотілося б: холодець (часнику небагато), запечена свинина шматком (типу буженини), м’ясний салат типу олів’є, але тільки з яловичиною, форель домашнього засолу, пиріг з капустою. З напоїв — біле напівсухе (дві, а краще три пляшки), і соки різні для мене (цитрусові, плюс щось солодке). Заздалегідь дякую!» Я прочитала. Перечитала. Подивилася на екран довгим поглядом. Меню. Вона надіслала мені. Меню…
  • Як там мій синочок? — з порога запитувала свекруха у Ірини, пильно роздивляючись навколо. — Він так зблід, схуд, очі зовсім сумні. Ти ж дивись, підтримуй його, не пиляй через цю роботу. Чоловікам зараз дуже важко. — Я роблю все, що в моїх силах, Тамаро Петрівно, — спокійно відповідала Ірина. — Труднощі бувають у всіх, це тимчасово. Максим шукає варіанти. — Ой, знаю я вашу підтримку, — зітхала свекруха. — Головне — не тисни на нього своїм авторитетом. Чоловіча психіка дуже тонка, йому потрібен час, щоб прийти до тями й відчути себе впевнено. Одного разу Ірина повернулася з роботи трохи раніше, ніж зазвичай. Зайшовши до коридору, вона почула голоси, що лунали з кухні. Максим та його матір розмовляли, не чуючи, що вхідні двері відчинилися. — Синку, ти повинен розуміти одну річ, — повчальним тоном говорила Тамара Петрівна. — Твоя Ірина — жінка, звісно, працьовита, але аж занадто владна. Вона все сама вирішує, все тримає під своїм контролем. Хіба це нормально для сім’ї? Чоловікові потрібен простір для розвитку, йому треба відчувати себе лідером, а не сидіти під крилом у дружини
  • Покликала кавалера на вечерю..– М-м-м, пахне, «Як у їдальні»…Я урочисто поставила паруючу, духмяну тарілку борщу, поруч кошик із часниковими пампушками й піала з густою сметаною. зам.верши, чекаю отого чоловічого: «Ого, Олено, це божественно!».. І тут нарешті прорік мій принц фразу після якої.. я кліпнула, намагаючись переварити цей «розкішний» комплімент.
  • Ключі від хати давай швидше, Аліно, діти змерзли, а в нас ще м’ясо на вогні не дійшло! — дядько Степан сказав це таким буденним тоном, ніби я була не господаркою садиби, а випадковою людиною, яка просто завадила його планам.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes