Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • ЖИТТЯ
  • Page 55

Категорія: ЖИТТЯ

– Не слухай тата, Славко! – вигукнула наречена. – Він у мене так жартує. Він, коли нервує, завжди жартує. – Жартує? – Ні! Тепер я – не жартую! – твердо сказав Валерій Дмитрович, не відводячи з В’ячеслава пильного погляду. – Я, чогось, не розумію… Ви – згодні? – вже невпевнено запитав хлопець. – На що згоден?

– Не слухай тата, Славко! – вигукнула наречена. – Він у мене так жартує. Він, коли нервує, завжди жартує. – Жартує? – Ні! Тепер я – не жартую! – твердо сказав Валерій Дмитрович, не відводячи з В’ячеслава пильного погляду. – Я, чогось, не розумію… Ви – згодні? – вже невпевнено запитав хлопець. – На що згоден?

Viktor
7 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Не слухай тата, Славко! – вигукнула наречена. – Він у мене так жартує. Він, коли нервує, завжди жартує. – Жартує? – Ні! Тепер я – не жартую! – твердо сказав Валерій Дмитрович, не відводячи з В’ячеслава пильного погляду. – Я, чогось, не розумію… Ви – згодні? – вже невпевнено запитав хлопець. – На що згоден?

В’ячеслав вирішив вчинити красиво й благородно. Він не просто зробив Тані пропозицію, а й прийшов до її батька, щоб отримати…

— Мою прописку у їх квартирі мені анулювали мало не того ж дня, — зітхає Христя. — Павло сам подав на розлучення, а перед тим і потім ще кілька разів нацьковував на мене опікунську раду: мовляв, покинула нас мама, втекла від рідного дитяти. Цирк на дроті, та й годі!

— Мою прописку у їх квартирі мені анулювали мало не того ж дня, — зітхає Христя. — Павло сам подав на розлучення, а перед тим і потім ще кілька разів нацьковував на мене опікунську раду: мовляв, покинула нас мама, втекла від рідного дитяти. Цирк на дроті, та й годі!

Viktor
7 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Мою прописку у їх квартирі мені анулювали мало не того ж дня, — зітхає Христя. — Павло сам подав на розлучення, а перед тим і потім ще кілька разів нацьковував на мене опікунську раду: мовляв, покинула нас мама, втекла від рідного дитяти. Цирк на дроті, та й годі!

Чотири роки тому Христина пройшла крізь справжнє пекло: мало того, що чоловік, як з’ясувалося, скочив у гречку, так ще й…

Від мене «втекла» собака, але одного разу побачив її… і зрозумів, чому вона «втекла»…

Від мене «втекла» собака, але одного разу побачив її… і зрозумів, чому вона «втекла»…

Viktor
7 Квітня, 20267 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Від мене «втекла» собака, але одного разу побачив її… і зрозумів, чому вона «втекла»…

Вулицею брела обдерта, брудна безпородна собака на ім’я Ласка. День у день вона проводила однаково — шукала хоч якусь їжу…

Мамо, що тобі ті 2000 євро? «Нежве» ти не хочеш, щоб твої діти відпочили?

Мамо, що тобі ті 2000 євро? «Нежве» ти не хочеш, щоб твої діти відпочили?

Viktor
7 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Мамо, що тобі ті 2000 євро? «Нежве» ти не хочеш, щоб твої діти відпочили?

 Я поїхала до Італії не від доброго життя. До цього я прожила чотирнадцять років у нещасливому шлюбі. Вийшла заміж за…

Я думала… просто годую чужого кота, аж поки одного дня він не приніс кошеня..

Я думала… просто годую чужого кота, аж поки одного дня він не приніс кошеня..

Viktor
6 Квітня, 20266 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я думала… просто годую чужого кота, аж поки одного дня він не приніс кошеня..

Березень у місті пах талою водою, вихлопними газами й чимось ледь вловимим, живим, тією самою вологою землею, що прокидається під…

– Отож. Ти взагалі нічого не знаєш. Цей Вадим – названий. Його усиновили у три роки. Він навіть не знає, хто його справжні батьки.

– Отож. Ти взагалі нічого не знаєш. Цей Вадим – названий. Його усиновили у три роки. Він навіть не знає, хто його справжні батьки.

Viktor
6 Квітня, 20266 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Отож. Ти взагалі нічого не знаєш. Цей Вадим – названий. Його усиновили у три роки. Він навіть не знає, хто його справжні батьки.

Гудки, потім скидання. Телефон мовчить. Їй лише сімнадцять років, десятий клас. Термін був маленький, живіт ще майже непомітний. Олена стискала…

Я знала, що чоловік, з яким я прожила все життя, почав мені зраджувати. Але я занадто мудра, щоб влаштовувати скандали. Тому я вирішила цю ситуацію дуже незвичним способом…

Я знала, що чоловік, з яким я прожила все життя, почав мені зраджувати. Але я занадто мудра, щоб влаштовувати скандали. Тому я вирішила цю ситуацію дуже незвичним способом…

Viktor
6 Квітня, 20266 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Я знала, що чоловік, з яким я прожила все життя, почав мені зраджувати. Але я занадто мудра, щоб влаштовувати скандали. Тому я вирішила цю ситуацію дуже незвичним способом…

Коли довго живеш з людиною, одразу помічаєш навіть найменші зміни в її поведінці. Тому не дивно, що я одразу зрозуміла…

– Синку, я вирішила продати дачу. Тяжко вже мені. Раніше батько допомагав, а зараз одна. Ви не хочете займатися городом, хоч я майже весь урожай вам і так віддаю.

– Синку, я вирішила продати дачу. Тяжко вже мені. Раніше батько допомагав, а зараз одна. Ви не хочете займатися городом, хоч я майже весь урожай вам і так віддаю.

Viktor
6 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Синку, я вирішила продати дачу. Тяжко вже мені. Раніше батько допомагав, а зараз одна. Ви не хочете займатися городом, хоч я майже весь урожай вам і так віддаю.

– Синку, я вирішила продати дачу. Тяжко вже мені. Раніше батько допомагав, а зараз одна. Ви не хочете займатися городом,…

Коли батько зліг, Іван почав допомагати Наді грошима. Марина не заперечувала – чи їй, медсестрі, не знати, як дорого коштує догляд за нездужим чоловіком. Скільки всього треба для того, щоб підтримати людину. Шкода, що посилати виходило зовсім невеликі суми – у сім’ї два школярі та один студент-першокурсник.

Коли батько зліг, Іван почав допомагати Наді грошима. Марина не заперечувала – чи їй, медсестрі, не знати, як дорого коштує догляд за нездужим чоловіком. Скільки всього треба для того, щоб підтримати людину. Шкода, що посилати виходило зовсім невеликі суми – у сім’ї два школярі та один студент-першокурсник.

Viktor
6 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Коли батько зліг, Іван почав допомагати Наді грошима. Марина не заперечувала – чи їй, медсестрі, не знати, як дорого коштує догляд за нездужим чоловіком. Скільки всього треба для того, щоб підтримати людину. Шкода, що посилати виходило зовсім невеликі суми – у сім’ї два школярі та один студент-першокурсник.

Марина варила борщ на кухні. Раптом жінка почула, як чоловік в сусідній кімнаті з кимось гучно розмовляє. – Та йди…

Анна обережно розсунула фіранку і виглянула у вікно. Знайомий білий «Логан» під’їхав до воріт, а за ним — ще дві машини.

Анна обережно розсунула фіранку і виглянула у вікно. Знайомий білий «Логан» під’їхав до воріт, а за ним — ще дві машини.

Viktor
6 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Анна обережно розсунула фіранку і виглянула у вікно. Знайомий білий «Логан» під’їхав до воріт, а за ним — ще дві машини.

Анна обережно розсунула фіранку і виглянула у вікно. Знайомий білий «Логан» під’їхав до воріт, а за ним — ще дві…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes