ЖИТТЯ

Олег дістав із її сумки гаманець, навіть не глянувши у її бік. Витягнув картку, простягнув продавчині. Та упаковувала браслет із синіми камінцями в оксамитову коробочку, і Тамара Степанівна вже повертала зап’ястя, милуючись, як ляжуть на шкіру ці холодні блискучі камені. Термінал пискнув. Чек повільно виліз із апарата білою стрічкою. Олег навіть не подивився на суму. … Read more

– У тебе совісті немає! Вона ж твоя сестра. Вона хвора, — плакала Олена Вікторівна у слухавку, лаючи старшу дочку. — У неї є діти! – Я знаю, у мене теж. Тепер уже нічого не вдієш, ні в Києві, ні в будь-якому іншому місті світу. Мені дуже шкода, мені так само боляче, як і тобі, … Read more

Оксана намагалася говорити з Віктором, підстерігаючи його у дворі, на що він, соромлячись, запевняв, що підтримуватиме їх матеріально, не залишить сина, просто жити тепер вони будуть у різних квартирах, а більше нічого не зміниться. Він і справді, як ні в чому не бувало, приходив, грав із Сергійком, водив його разом з Андрійком у цирк та … Read more

Вітер на дев’ятнадцятому поверсі завжди мав свій голос: то тужно завивав, чіпляючись за арматуру, то бив по щоках різкими поривами. Ангеліна, висячи в страховці, методично замазувала міжпанельний шов. Робота була їй до душі: жорстка, така, що вимагала концентрації та повної відсутності страху перед прірвою під ногами. Герметик лягав рівно, руки в щільних рукавичках рухалися відточено. … Read more

Чоловік щодня з вікна свого офісу спостерігав за дівчиною, яка зупинялася перед вітриною магазину й розглядала дорогу сукню Йому здалося, що якщо він купить їй цю сукню, то зробить її щасливою. Однак це плаття мало незвичайне призначення.***– Поліно, як думаєш, що та дівчина розглядає у вітрині щодня? – запитав Анатолій у колеги, яка проходила повз. … Read more

Віра їхала трасою не швидко. Стара іномарка приємно гуділа, залишаючи міські затори. Траса закінчилася, дорога завернула до лісу. Віра проїхала ще кілька кілометрів і зупинилася, опустила голову на кермо. Знову стало зле, тіло нило. Хотілося лягти та заплющити очі. Зовсім. Назавжди. Але вона обіцяла собі, що поки ще в змозі, має з’їздити до села і … Read more

Собаки рідко виють просто так. Це ми, люди, любимо пояснювати все підряд: місяцем, погодою, магнітними бурями або «в нього, мабуть, вікове». А в пса все чесніше. Або біль, або страх, або він вловлює те, чого ви воліли б не знати. У цю історію я втрутився не як герой, а як завжди: між щепленням котові із … Read more

— Ми вже другий тиждень тут лежимо, а до тієї бабусі в кутку ніхто так і не приходить, — тихо зауважила Олена, моя сусідка по палаті, жінка років тридцяти п’яти, міцної статури. Я кивнула на знак згоди. Ця думка й мене не раз відвідувала за той час, поки ми тут. Худенька літня жінка чимось дуже … Read more

Син одружився з жінкою старшою на 15 років. Я мовчала рік – потім не витримала Коли Артем сказав, що одружується, я поставила чашку на стіл дуже різко. – Вже? — вирвалось у мене. – Мам, мені двадцять шість, – спокійно відповів він. – Не сімнадцять. – Я не про це. Я про… Хто вона? – … Read more

 У людей є дивна звичка: коли вони хочуть збрехати, не лише іншим, а й самим собі, вони починають говорити надто багато й надто докладно. Не просто: «Петре, приглянь за котом на тиждень». А от так: — Петю, ну ти ж розумієш, всього на пару днів… ну, може, тиждень, максимум вісім, якщо квитки затримаються… але загалом, … Read more