Категорія: ЖИТТЯ

– Бабусю, годі вже! – Зітхнув Іван. Йому вже набридли бабусині сварки. – Ніхто тата не доводив, і тебе ніхто. Тобі б вгамувати трохи свою фантазію. – Це тебе мама так навчила з бабусею розмовляти? – переключилася на онука Ніна Василівна. – Ось зараз тату подзвоню, я йому все скажу, як ти зі мною розмовляєш! – сказала Ніна Василівна та дістала телефон.

Коментарі Вимкнено до – Бабусю, годі вже! – Зітхнув Іван. Йому вже набридли бабусині сварки. – Ніхто тата не доводив, і тебе ніхто. Тобі б вгамувати трохи свою фантазію. – Це тебе мама так навчила з бабусею розмовляти? – переключилася на онука Ніна Василівна. – Ось зараз тату подзвоню, я йому все скажу, як ти зі мною розмовляєш! – сказала Ніна Василівна та дістала телефон.

– Сину, зроби з нею щось! – вигукувала в слухавку Ніна Василівна. – Я не можу з нею жити! –…

– Мамо, ти прямо як баба Оксана, вона мене теж чомусь тихенько розпитувала, чи не бачив я, чи не зʼявився хтось у мами? – Олексій притишив голос і запитав здивовано, – Мамо, а як це – зʼявився? Це баба Оксана про якогось поганого запитувала, а як він може з’явитися? – Ну ось, завжди так, як щось цікаве, то потім! – син зліз зі стільця і пішов зуби чистити.

Коментарі Вимкнено до – Мамо, ти прямо як баба Оксана, вона мене теж чомусь тихенько розпитувала, чи не бачив я, чи не зʼявився хтось у мами? – Олексій притишив голос і запитав здивовано, – Мамо, а як це – зʼявився? Це баба Оксана про якогось поганого запитувала, а як він може з’явитися? – Ну ось, завжди так, як щось цікаве, то потім! – син зліз зі стільця і пішов зуби чистити.

– Ну, розповідай, що ти в бабусі робив? Допомагав їй? – почала розпитувати сина Алла, коли вони повернулися з села….

Серце його стрепенулося й щасливо потепліло. Він ще якийсь час постежив за лелекою й пішов до хати. Коли він зайшов у сад, то озирнувся і з задоволенням відзначив – птах все ходив полем і навіть рухався у напрямку до їхнього будинку. – Ольго, лелеки прилетіли! – голосно оголосив Сашко, увійшовши в хату.

Коментарі Вимкнено до Серце його стрепенулося й щасливо потепліло. Він ще якийсь час постежив за лелекою й пішов до хати. Коли він зайшов у сад, то озирнувся і з задоволенням відзначив – птах все ходив полем і навіть рухався у напрямку до їхнього будинку. – Ольго, лелеки прилетіли! – голосно оголосив Сашко, увійшовши в хату.

Сашко одружився одразу після служби. Ольга чекала на нього. Все село знало про їхнє кохання вже давно, бо дружили вони…

Я з нетерпінням чекала закінчення робочого тижня. Це були дуже виснажливі 5 днів, що тягнулися, як справжня вічність. І ось нарешті п’ятниця. Я прийшла додому, сподіваючись, що це ідеальна нагода відпочити. Але ще з порогу мене зустрів мій хлопець.

Коментарі Вимкнено до Я з нетерпінням чекала закінчення робочого тижня. Це були дуже виснажливі 5 днів, що тягнулися, як справжня вічність. І ось нарешті п’ятниця. Я прийшла додому, сподіваючись, що це ідеальна нагода відпочити. Але ще з порогу мене зустрів мій хлопець.

Я з нетерпінням чекала закінчення робочого тижня. Це були дуже виснажливі 5 днів, що тягнулися, як справжня вічність. І ось…

– Щовесни ми з Дімою тут гаруємо, – сказала я свекрусі. – Щоб потім улітку приїхати та відпочити. А ви хотіли просто ключі – і все готове … Так не буває …

Коментарі Вимкнено до – Щовесни ми з Дімою тут гаруємо, – сказала я свекрусі. – Щоб потім улітку приїхати та відпочити. А ви хотіли просто ключі – і все готове … Так не буває …

– Щовесни ми з Дімою тут гаруємо, – сказала я свекрусі. – Щоб потім улітку приїхати та відпочити. А ви…

– Ану розкажи, люба невістко, які в тебе є секрети від чоловіка?

Коментарі Вимкнено до – Ану розкажи, люба невістко, які в тебе є секрети від чоловіка?

Коли Федір прийшов додому, у квартирі було тихо. Його дружина, Світлана, ще з ранку попередила, що сьогодні затримається на роботі…

— Знову не спав? — Ірина з невдоволенням і прихованим жалем дивилася на чоловіка. Можна було не питати, все і так було написано на обличчі: мішки під очима, втома, очі немов вкриті червоною павутиною…  — Юра, так не можна! Ти сам себе заганяєш у депресію! Треба щось робити! Робити… Він все життя щось робив. Жодної хвилини без діла. Поки два місяці тому…

Коментарі Вимкнено до — Знову не спав? — Ірина з невдоволенням і прихованим жалем дивилася на чоловіка. Можна було не питати, все і так було написано на обличчі: мішки під очима, втома, очі немов вкриті червоною павутиною…  — Юра, так не можна! Ти сам себе заганяєш у депресію! Треба щось робити! Робити… Він все життя щось робив. Жодної хвилини без діла. Поки два місяці тому…

— Знову не спав? — Ірина з невдоволенням і прихованим жалем дивилася на чоловіка. Можна було не питати, все і…

– Чому у всіх, як у людей? А в мене? Чоловіка немає, у дочки теж. Хоч би так і лишилося. Так ні – вона поїхала в місто, на вокзал, привезе мені на шию нового зятя, який…

Коментарі Вимкнено до – Чому у всіх, як у людей? А в мене? Чоловіка немає, у дочки теж. Хоч би так і лишилося. Так ні – вона поїхала в місто, на вокзал, привезе мені на шию нового зятя, який…

“– Чому у всіх, як у людей? А в мене? Чоловіка немає, у дочки теж. Хоч би так і лишилося….

— Федя, ну чого ти відразу починаєш? — скривилася Наталя. — Я ж діло кажу. Вам справді буде нормально в однокімнатці… — Кому буде зручніше? — він пройшов у кімнату, з гуркотом кинув велику сумку в куток. — Мені з батьками в однокімнатній квартирі? Чи тобі з нашими грошима? — Синку, не кричи так, — спробував заспокоїти його батько. — Давай спокійно обговоримо.

Коментарі Вимкнено до — Федя, ну чого ти відразу починаєш? — скривилася Наталя. — Я ж діло кажу. Вам справді буде нормально в однокімнатці… — Кому буде зручніше? — він пройшов у кімнату, з гуркотом кинув велику сумку в куток. — Мені з батьками в однокімнатній квартирі? Чи тобі з нашими грошима? — Синку, не кричи так, — спробував заспокоїти його батько. — Давай спокійно обговоримо.

— Мамо, я зайду? Мені треба поговорити, — Наталя стояла в дверях батьківської квартири, притискаючи до себе велику сумку. —…

– Віддай дівчинку в дитячий будинок. Там хоч нагодують та одягнуть. Може, їй там навіть краще буде…

Коментарі Вимкнено до – Віддай дівчинку в дитячий будинок. Там хоч нагодують та одягнуть. Може, їй там навіть краще буде…

– Віддай дівчинку в дитячий будинок. Там хоч нагодують та одягнуть. Може, їй там навіть краще буде… Протяг пронизував наскрізь,…