Автор: Viktor

Я працюю покоївкою в невеликому готелі на узбережжі Греції, в мальовничому містечку Кавала. Вже 5 рік минає, відколи поїхала заробляти гроші за кордон, залишивши вдома доньку Олю. Вона на той час вже була самостійна, навчалася в університеті. Робота важка: щодня доводиться вставати о 5-6 ранку, міняти важкі комплекти постелі, тягати мішки з білизною, драїти підлоги й чистити санвузли. Через це в мене вже почалися серйозні проблеми зі спиною, а ноги вкрилися варикозом. Готель розташований біля моря, але, чесно кажучи, я його майже не бачу. Кожна хвилина – це праця, не до відпочинку.

Коментарі Вимкнено до Я працюю покоївкою в невеликому готелі на узбережжі Греції, в мальовничому містечку Кавала. Вже 5 рік минає, відколи поїхала заробляти гроші за кордон, залишивши вдома доньку Олю. Вона на той час вже була самостійна, навчалася в університеті. Робота важка: щодня доводиться вставати о 5-6 ранку, міняти важкі комплекти постелі, тягати мішки з білизною, драїти підлоги й чистити санвузли. Через це в мене вже почалися серйозні проблеми зі спиною, а ноги вкрилися варикозом. Готель розташований біля моря, але, чесно кажучи, я його майже не бачу. Кожна хвилина – це праця, не до відпочинку.

Я працюю покоївкою в невеликому готелі на узбережжі Греції, в мальовничому містечку Кавала. Вже 5 рік минає, відколи поїхала заробляти…

— Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники. Крик сина застав її зненацька. Вона злякано обернулася, побачила палаючі ненавистю очі, стиснуті кулаки і, завмираючи від внутрішнього страху, запитала: — Щось сталося, синку? Чому ти на мене кричиш? — Ти брехала мені все життя! Тепер я знаю правду! — Не розумію, про що ти, – Наталя намагалася зберігати спокій хоча б зовнішній, – може, поясниш?

Коментарі Вимкнено до — Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники. Крик сина застав її зненацька. Вона злякано обернулася, побачила палаючі ненавистю очі, стиснуті кулаки і, завмираючи від внутрішнього страху, запитала: — Щось сталося, синку? Чому ти на мене кричиш? — Ти брехала мені все життя! Тепер я знаю правду! — Не розумію, про що ти, – Наталя намагалася зберігати спокій хоча б зовнішній, – може, поясниш?

— Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники….

— Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники. Крик сина застав її зненацька. Вона злякано обернулася, побачила палаючі ненавистю очі, стиснуті кулаки і, завмираючи від внутрішнього страху, запитала: — Щось сталося, синку? Чому ти на мене кричиш? — Ти брехала мені все життя! Тепер я знаю правду! — Не розумію, про що ти, – Наталя намагалася зберігати спокій хоча б зовнішній, – може, поясниш?

Коментарі Вимкнено до — Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники. Крик сина застав її зненацька. Вона злякано обернулася, побачила палаючі ненавистю очі, стиснуті кулаки і, завмираючи від внутрішнього страху, запитала: — Щось сталося, синку? Чому ти на мене кричиш? — Ти брехала мені все життя! Тепер я знаю правду! — Не розумію, про що ти, – Наталя намагалася зберігати спокій хоча б зовнішній, – може, поясниш?

— Як ти могла?! – Ігор влетів на кухню з перекошеним від гніву обличчям. Наталя в цей час смажила сирники….

— Вітю, ти так невчасно, — сказала Надія, — будь ласка, приходь завтра. І без валізи. Він ображено стиснув губи: — Чому? Ти ж сама хотіла, щоб я повернувся… Так, вона дійсно хотіла. 

Коментарі Вимкнено до — Вітю, ти так невчасно, — сказала Надія, — будь ласка, приходь завтра. І без валізи. Він ображено стиснув губи: — Чому? Ти ж сама хотіла, щоб я повернувся… Так, вона дійсно хотіла. 

Відкривши двері і побачивши на порозі Віктора, Надія чомусь не здивувалася, хоча прихід колишнього чоловіка був для неї несподіваним. Точніше,…

– Не знаю, – розгубилася вона. – Хоча, напевно, знаю: вихідний! День тільки для себе! Хочу побути на самоті – з ранку до вечора… Хочу виспатися, відпочити, полежати у ванні… Але хіба це реально… Ніхто тоді чомусь не прийняв це бажання всерйоз. 

Коментарі Вимкнено до – Не знаю, – розгубилася вона. – Хоча, напевно, знаю: вихідний! День тільки для себе! Хочу побути на самоті – з ранку до вечора… Хочу виспатися, відпочити, полежати у ванні… Але хіба це реально… Ніхто тоді чомусь не прийняв це бажання всерйоз. 

Зранку Василь згадав, що в його дружини завтра день народження. Довго думав, що їй подарувати, адже щиро вважав, що йому…

Значить, з якоюсь тіткою Марією дітям краще, ніж із рідною бабусею?! – Обурилася свекруха

Коментарі Вимкнено до Значить, з якоюсь тіткою Марією дітям краще, ніж із рідною бабусею?! – Обурилася свекруха

– Алло, Олено Ігорівно, ну ви де? Ви ж обіцяли прийти посидіти з дітьми… Ми на вас чекаємо, між іншим,…

“– Як раніше вже не буде. Я тепер весь час маю бути з дитиною, розумієш? Адже ти вже велика дівчинка, пограй сама, а мультики я тобі включу по телевізору. І не галасуй так, дитину розбудиш!

Коментарі Вимкнено до “– Як раніше вже не буде. Я тепер весь час маю бути з дитиною, розумієш? Адже ти вже велика дівчинка, пограй сама, а мультики я тобі включу по телевізору. І не галасуй так, дитину розбудиш!

“– Як раніше вже не буде. Я тепер весь час маю бути з дитиною, розумієш? Адже ти вже велика дівчинка,…

Тут така справа, скоро до нас прийдуть гості, і вам треба кудись піти.

Коментарі Вимкнено до Тут така справа, скоро до нас прийдуть гості, і вам треба кудись піти.

“– Тут така справа, скоро до нас прийдуть гості, і вам треба кудись піти. Самі розумієте, що з вами жодного…