Автор: Viktor

Залишену в пологовому будинку Юлю хотіли забрати відразу три родини. Тільки ось одного разу Юлі стало погано. Лікарі почали обстеження — і ці люди як крізь землю провалилися — жодна з трьох сімей не захотіла її бачити у себе вдома. Весь персонал плакав, коли дізналися, що вже готуються документи … Від неї відмовилися прямо в пологовому будинку. Від цієї дівчинки мати відмовилася відразу ж — прямо в пологовому будинку. Молода, сама ще майже дівчинка — їй дитина була не потрібен. Але ми були впевнені, що надовго Юля — так назвали дівчинку — в пологовому будинку не затримається.

Коментарі Вимкнено до Залишену в пологовому будинку Юлю хотіли забрати відразу три родини. Тільки ось одного разу Юлі стало погано. Лікарі почали обстеження — і ці люди як крізь землю провалилися — жодна з трьох сімей не захотіла її бачити у себе вдома. Весь персонал плакав, коли дізналися, що вже готуються документи … Від неї відмовилися прямо в пологовому будинку. Від цієї дівчинки мати відмовилася відразу ж — прямо в пологовому будинку. Молода, сама ще майже дівчинка — їй дитина була не потрібен. Але ми були впевнені, що надовго Юля — так назвали дівчинку — в пологовому будинку не затримається.

Залишену в пологовому будинку Юлю хотіли забрати відразу три родини. Тільки ось одного разу Юлі стало погано. Лікарі почали обстеження…

У місті, де я живу часто можна зустріти бабусь, які продають щось біля людних місць: пошти, банку чи просто десь на тротуарі. Я думаю, що таке спостерігається майже по всій країні. Переважно це пенсіонери, яким зрозуміло чому бракує грошей. От вони і намагаються продати овочі зі своєї грядки, то якісь квіти чи навіть закрутки, чи одяг.

Коментарі Вимкнено до У місті, де я живу часто можна зустріти бабусь, які продають щось біля людних місць: пошти, банку чи просто десь на тротуарі. Я думаю, що таке спостерігається майже по всій країні. Переважно це пенсіонери, яким зрозуміло чому бракує грошей. От вони і намагаються продати овочі зі своєї грядки, то якісь квіти чи навіть закрутки, чи одяг.

У місті, де я живу часто можна зустріти бабусь, які продають щось біля людних місць: пошти, банку чи просто десь…

– Віктор далеко, йому важче, бо не винен, що така ситуація в країні, і не може приїхати. А ти тут, могла б і частіше приїжджати та допомагати, – дорікає мама

Коментарі Вимкнено до – Віктор далеко, йому важче, бо не винен, що така ситуація в країні, і не може приїхати. А ти тут, могла б і частіше приїжджати та допомагати, – дорікає мама

Я з чоловіком живу в місті вже понад 10 років. Звичайне життя: робота, кредити, свої турботи, свої плани. А мої…

— Все зробили: і батьківство довели, і аліменти отримали… розміром у шість тисяч, оскільки така ось офіційна зарплата у татуся, — розвів руками Максим. — Він свою дочку навіть жодного разу не захотів побачити. «Яке насичене життя у жінки 24 років, подумала Олена. — Не те, що у неї: навчання, робота, кар’єра. І тепер зрозуміло, на що натякала майбутня свекруха — Максим фактично утримує родичок, і якась там невістка може зіпсувати їм життя в даному випадку».

Коментарі Вимкнено до — Все зробили: і батьківство довели, і аліменти отримали… розміром у шість тисяч, оскільки така ось офіційна зарплата у татуся, — розвів руками Максим. — Він свою дочку навіть жодного разу не захотів побачити. «Яке насичене життя у жінки 24 років, подумала Олена. — Не те, що у неї: навчання, робота, кар’єра. І тепер зрозуміло, на що натякала майбутня свекруха — Максим фактично утримує родичок, і якась там невістка може зіпсувати їм життя в даному випадку».

— Мамо, а тебе не бентежить, що твій син взагалі залишився без житла? І що у нього своя сім’я, у…

– Побійся Бога, весілля за два тижні! Подумай, що з Олею буде! – Та я відчував, що так буде краще, хоча й всі довкола засуджували

Коментарі Вимкнено до – Побійся Бога, весілля за два тижні! Подумай, що з Олею буде! – Та я відчував, що так буде краще, хоча й всі довкола засуджували

З Олею ми три роки зустрічались, усі чекали, коли вже весілля буде. Батьки давно з нею були знайомі, вона їм…

Всі дарунки, які ми привозимо батьки продають. А гроші віддають Марині, мовляв, у неї зараз “складний період” в житті. Та хіба це справедливо?!

Коментарі Вимкнено до Всі дарунки, які ми привозимо батьки продають. А гроші віддають Марині, мовляв, у неї зараз “складний період” в житті. Та хіба це справедливо?!

У неділю ми з чоловіком Андрієм заїхали до батьків, як завжди з гостинцями. Я купила мамі новий набір посуду, бо…

– Що це таке? – різко спитала Анастасія. – Кому ти цукерки купував? І квіти?

Коментарі Вимкнено до – Що це таке? – різко спитала Анастасія. – Кому ти цукерки купував? І квіти?

– Що це таке? – різко спитала Анастасія. – Кому ти цукерки купував? І квіти? У руках у неї був…

Ні, Мар’яно. Грошей тобі я більше не дам. З сьогоднішнього дня назавжди забудь про мій гаманець, — Ганна навіть не обернулася. — Як це — ні? — голос Мар’яни став тонким і жалісливим, наче скрипка, що фальшивить. — Тітонько, ви ж знаєте, у мене малий, Тарасик, знову занедужав! Треба на приватного лікаря, бо в державній поліклініці черги, а йому недобре! — Минулого місяця Тарасик мав «унікальну ситуацію», на яку я дала три тисячі гривень. А позаминулого ви з чоловіком терміново латали дах на дачі, бо «заливало стелю», я дала гроші, а потім тебе в дорогому ресторані люди бачили. Ти просила двадцять тисяч гривень на нові вікна, бо старі «прогнили». Я віддала тобі свої заощадження на опалення. А вчора проходила повз ваш будинок — вікна старі, лише фіранки нові. Де гроші, Мар’яно? Я, знаєш, хоч і пенсіонерка, але пам’ять маю добру

Коментарі Вимкнено до Ні, Мар’яно. Грошей тобі я більше не дам. З сьогоднішнього дня назавжди забудь про мій гаманець, — Ганна навіть не обернулася. — Як це — ні? — голос Мар’яни став тонким і жалісливим, наче скрипка, що фальшивить. — Тітонько, ви ж знаєте, у мене малий, Тарасик, знову занедужав! Треба на приватного лікаря, бо в державній поліклініці черги, а йому недобре! — Минулого місяця Тарасик мав «унікальну ситуацію», на яку я дала три тисячі гривень. А позаминулого ви з чоловіком терміново латали дах на дачі, бо «заливало стелю», я дала гроші, а потім тебе в дорогому ресторані люди бачили. Ти просила двадцять тисяч гривень на нові вікна, бо старі «прогнили». Я віддала тобі свої заощадження на опалення. А вчора проходила повз ваш будинок — вікна старі, лише фіранки нові. Де гроші, Мар’яно? Я, знаєш, хоч і пенсіонерка, але пам’ять маю добру

— Ні, Мар’янко. Грошей тобі я більше не дам. З сьогоднішнього дня назавжди забудь про мій гаманець, — Ганна Степанівна…

– Чого мені додому їхати? Я дітям допомагаю, – відповіла сваха. – Допомагаю дітям я, а ви у них на шиї сидите. Хочете допомогти – їдьте зі мною в Італію, я вам роботу швидко знайду. Будете заробляти по тисячі євро, і допомагати дочці.

Коментарі Вимкнено до – Чого мені додому їхати? Я дітям допомагаю, – відповіла сваха. – Допомагаю дітям я, а ви у них на шиї сидите. Хочете допомогти – їдьте зі мною в Італію, я вам роботу швидко знайду. Будете заробляти по тисячі євро, і допомагати дочці.

– Привіт, синку. Я подумала, що я до вас в гості заїду, а заодно і заночую, щоб на ніч не…

Він був пришитий до її спідниці міцно, в тридцять п’ять років залишаючись маминим синочком, який не бажав нічого змінювати в особистому житті. Ніна не замислювалася, що рано чи пізно молодший син може піти за прикладом старшого брата і батька. Захоче сім’ю, дружину, дітей, самостійність. Повністю придушивши його волю і підкоривши собі, вона вважала, що таку «підлість» він їй вже точно не зробить.

Коментарі Вимкнено до Він був пришитий до її спідниці міцно, в тридцять п’ять років залишаючись маминим синочком, який не бажав нічого змінювати в особистому житті. Ніна не замислювалася, що рано чи пізно молодший син може піти за прикладом старшого брата і батька. Захоче сім’ю, дружину, дітей, самостійність. Повністю придушивши його волю і підкоривши собі, вона вважала, що таку «підлість» він їй вже точно не зробить.

— А ось і ми! – з широкою посмішкою Міла ступила на поріг тепер уже своєї квартири. — Ми? –…