Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Микола з Аллою були в шлюбі 10 років. Любили одне одного. Виховували двох синів-близнюків. Жили не дуже заможно, але й не бідували. Єдиною проблемою було житло. Спочатку молоде подружжя жило з батьками Миколи. Але Аллі було важко зжитись зі свекрухою на одній кухні. Тому через 2 роки, коли Алла ось-ось мала народити, вони переїхали до її батьків. З батьками Алли подружжя пожило ще 2 роки. Сварки не вщухали. Конфлікт поколінь ніхто не відміняв. Тому Микола та Алла  прийняли рішення переїхати на орендовану квартиру.

Коли Арсену та Богдану виповнилось 4 роки, Микола прийняв рішення поїхати за кордон на заробітки. Купити власну квартиру, про яку вони з Аллою так довго мріяли. Алла погодилась з рішенням чоловіка. І залишилась з синами на орендованій квартирі.

Микола  поїхав  за кордон на заробітки, аби забезпечити гідне життя собі та своїм дітям. І купити власне житло. Він працював на чужині без продиху. Приїжджав додому рідко.  У всьому собі відмовляв, відкладав гроші на житло. Алла терпляче чекала чоловіка. Через 3 роки Микола приїхав додому й купив квартиру в новобудові. Щоб зробити ремонт вирішив ще ненадовго поїхати за кордон. Справно надсилав гроші, найняв майстрів. Алла ж тільки контролювала їхню роботу.

Микола щовечора після роботи мріяв, як повернеться  додому. У власну квартиру, до люблячої дружини та чудових синів, у житті яких так багато пропустив через ті кляті заробітки…

До приїзду залишалось декілька місяців. Микола помітив, що Алла стала якась не така. Постійно чомусь відводила очі, коли він дзвонив по відео. Розмови були короткими, незмістовними.

Микола думав, що дружина просто від нього відвикла за ці роки. Ось він приїде і все стане на свої місця.

За декілька тижнів до Нового року Микола приїхав додому. Цього разу назавжди. Хотів зробити сюрприз. Дружину не попередив. Купив синам сучасну ігрову приставку. Дружині золоті сережки та розкішний букет еустом. Подзвонив в двері, але йому чомусь довго ніхто не відчиняв.

Подзвонив дружині, слухавку ніхто не брав. Але було чутно, що в квартирі лунає музика.

Нарешті двері відчинила Алла. Вона була здивована й налякана водночас. Микола зайшов у їхню квартиру, новосілля в якій ще не встиг відсвяткувати. Заходився ходити по кімнатах. Все когось шукав…І знайшов… непоказного чоловіка в одних плавках, який стояв на балконі.

Алла вибачалась. Благала її пробачити за слабкість. Що їй було дуже важко без чоловіка, що вона не залізна. А Миколі було дуже легко по 12 годин гарувати на заробітках, інколи навіть без вихідних.

Чоловік подав на розлучення. Продав їхню квартиру у новобудові. І купив собі однокімнатну, а колишній дружині з синами двохкімнатну.

Зраду пробачити не зміг. Влаштувався на роботу в фірму по ізоляції, часто їздить у відрядження. З синами бачиться у вільний час…

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе