Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Viktor
  • Page 144

Автор: Viktor

Я вдома. Я там, де маю бути

Я вдома. Я там, де маю бути

Viktor
23 Грудня, 202523 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Я вдома. Я там, де маю бути

Катя зійшла з автобуса неподалік рідного села. Машина, гучно задеренчала мотором, покотила далі дорогою, а дівчина зняла босоніжки, сунула їх…

— Мамо, звичайно, їдь, — сказав чоловік без вагань. — Відпочинь як слід. Юля просто переживає за порядок, а ти акуратна. — Дякую, синку, — просяяла Валентина Петрівна. — Я така вдячна! Завтра ж і поїду. Після розмови Юля подивилася на чоловіка з подивом. — Діма, ти розумієш, що відбувається, коли твоя мама з подружками збирається разом?

— Мамо, звичайно, їдь, — сказав чоловік без вагань. — Відпочинь як слід. Юля просто переживає за порядок, а ти акуратна. — Дякую, синку, — просяяла Валентина Петрівна. — Я така вдячна! Завтра ж і поїду. Після розмови Юля подивилася на чоловіка з подивом. — Діма, ти розумієш, що відбувається, коли твоя мама з подружками збирається разом?

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до — Мамо, звичайно, їдь, — сказав чоловік без вагань. — Відпочинь як слід. Юля просто переживає за порядок, а ти акуратна. — Дякую, синку, — просяяла Валентина Петрівна. — Я така вдячна! Завтра ж і поїду. Після розмови Юля подивилася на чоловіка з подивом. — Діма, ти розумієш, що відбувається, коли твоя мама з подружками збирається разом?

Дзвінок пролунав у суботу вранці, коли Юля ще ніжилась в ліжку з чашкою кави. На екрані висвітилося ім’я свекрухи —…

– Ти що дружині зарплату платиш? – Я не могла повірити, що мого сина так використовують. Вирішила допомогти

– Ти що дружині зарплату платиш? – Я не могла повірити, що мого сина так використовують. Вирішила допомогти

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ти що дружині зарплату платиш? – Я не могла повірити, що мого сина так використовують. Вирішила допомогти

Мій Микола завжди таким добрим і відповідальним був. Я ним пишалася. Вчився гарно, ніколи я не примушувала його уроки робити….

– Тату, продайте нам ялинку. От цю, середню, зелену, з пишними гілками. Скільки вона? – питаю свекра

– Тату, продайте нам ялинку. От цю, середню, зелену, з пишними гілками. Скільки вона? – питаю свекра

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Тату, продайте нам ялинку. От цю, середню, зелену, з пишними гілками. Скільки вона? – питаю свекра

Цього року мій син Матвій вперше сам попросив у бабусі з дідусем справжню, живу ялинку. Не штучну, не маленьку настільну…

– Катю, ти могла б Марину на 2-3 місяці взяти до себе, щоб вона втягнулася? – просив брат за дружину

– Катю, ти могла б Марину на 2-3 місяці взяти до себе, щоб вона втягнулася? – просив брат за дружину

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Катю, ти могла б Марину на 2-3 місяці взяти до себе, щоб вона втягнулася? – просив брат за дружину

Я поїхала на заробітки в Італію більше 10 років тому. Не скажу, що то була легка дорога – чужа країна,…

Іти на конфлікт я зовсім не хотіла, але донька мого коханця все вирішила за мене

Іти на конфлікт я зовсім не хотіла, але донька мого коханця все вирішила за мене

Viktor
22 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Іти на конфлікт я зовсім не хотіла, але донька мого коханця все вирішила за мене

У мене зав’язалися стосунки з чоловіком, який був в рази старшим від мене. Наше знайомство відбулося абсолютно випадково. Якось я…

Кіт мовчки дивився на неї. Зітхнувши і набравшись сміливості, Анюта потягнулася за ним, сподіваючись, що рукави шкіряної куртки врятують її руки від пазурів пухнастого безбілетника…

Кіт мовчки дивився на неї. Зітхнувши і набравшись сміливості, Анюта потягнулася за ним, сподіваючись, що рукави шкіряної куртки врятують її руки від пазурів пухнастого безбілетника…

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Кіт мовчки дивився на неї. Зітхнувши і набравшись сміливості, Анюта потягнулася за ним, сподіваючись, що рукави шкіряної куртки врятують її руки від пазурів пухнастого безбілетника…

Зміна закінчувалася, і Аня пішла в хвіст автобуса, прискіпливо заглядаючи під кожне сидіння. Автобус був для неї ніби домівкою, а…

– Ось мене й не підозрювали. Тепер житимемо інакше, ти відпочивай, я буду і господарством займатися і їду готувати. – У магазин теж я ходитиму. А ти сідай у крісло і дивися серіали. Я молодша за тебе, так що ти тепер під моїм наглядом. – У своєму будинку я сама впораюсь. Ти звикла до міського життя, а тут село. Хоч і вода в будинку та газ, але на все звички потрібна.

– Ось мене й не підозрювали. Тепер житимемо інакше, ти відпочивай, я буду і господарством займатися і їду готувати. – У магазин теж я ходитиму. А ти сідай у крісло і дивися серіали. Я молодша за тебе, так що ти тепер під моїм наглядом. – У своєму будинку я сама впораюсь. Ти звикла до міського життя, а тут село. Хоч і вода в будинку та газ, але на все звички потрібна.

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Ось мене й не підозрювали. Тепер житимемо інакше, ти відпочивай, я буду і господарством займатися і їду готувати. – У магазин теж я ходитиму. А ти сідай у крісло і дивися серіали. Я молодша за тебе, так що ти тепер під моїм наглядом. – У своєму будинку я сама впораюсь. Ти звикла до міського життя, а тут село. Хоч і вода в будинку та газ, але на все звички потрібна.

Після того як чоловік Віри Павлівни пішов із життя, вона залишилася сама. Діти давно живуть у місті, у селі їм…

Я не очікувала побачити квартиру дідуся в оголошення про продаж. Мама вирішила так хитро заробити грошей та навіть зі мною не порадилася, уявляєте?

Я не очікувала побачити квартиру дідуся в оголошення про продаж. Мама вирішила так хитро заробити грошей та навіть зі мною не порадилася, уявляєте?

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Я не очікувала побачити квартиру дідуся в оголошення про продаж. Мама вирішила так хитро заробити грошей та навіть зі мною не порадилася, уявляєте?

Минулого року в нас з чоловіком було дуже скрутно з грошима. Чоловіка звільнили з роботи, кілька місяців він намагався знайти…

 10 тисяч на дорозі не валяються, а Михайло все ж батько твоїх дітей! – Коли до мене прийшла Тоня, нова дружина мого колишнього, я відразу злякалася. А тоді почула її пропозицію

 10 тисяч на дорозі не валяються, а Михайло все ж батько твоїх дітей! – Коли до мене прийшла Тоня, нова дружина мого колишнього, я відразу злякалася. А тоді почула її пропозицію

Viktor
22 Грудня, 202522 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до  10 тисяч на дорозі не валяються, а Михайло все ж батько твоїх дітей! – Коли до мене прийшла Тоня, нова дружина мого колишнього, я відразу злякалася. А тоді почула її пропозицію

Колись в мене була гарна сім’я. Чоловік двоє діток. З Михайлом ми були мало не з дитинства разом, я тішилась,…

Навігація записів

Старіші записи
Новіші записи

Цікаве за сьогодні

  • – Прийдеш ти у його дім і будеш там на пташиних правах. Та свекруха тобі життя не дасть
  • Той день дівчина пам’ятала до найдрібніших подробиць. Вранці вона раптом згадала, що у неї затримка! Як вона могла забути і не звернути на це уваги?! Катя купила в аптеці тест, прийшла в гуртожиток, випила склянку води і стала чекати. Так і є, дві смужки.
  • – Олю…– Я тут із хлопцями порахував… Загалом, ти «сидиш у мене на шиї»…Вода з крана шуміла, але я почула кожне слово.Повільно повернулася.– Цікаво. – І що ти пропонуєш? –І тут він видає фразу…Після якої я вийшла з під’їзду. Викликала таксі. За кілька хвилин я їхала ..
  • – Дай 200 євро дітям на гуртки! – Мені набридло онуків утримувати. Я для дітей лиш гаманець, ніхто не цінує
  • Оксано! Відчиняй негайно! — свекруха стукала в двері. — Вам що там, позакладало?! Де мій син? Що ви знову не поділили? Оксана підійшла до дверей. Вона спокійно промовила крізь замкову щілину: — Він стоїть поруч із вами, Ніно Петрівно. Дивіться під ноги — там його баули. — Які баули?! Ти що, з глузду з’їхала, невістко?! Ти сина з хати виставила? Серед білого дня? — Виставила. Бо терпець увірвався. Тепер він ваш, Ніно Петрівно. Повертаю в цілості. — Та як ти смієш?! Це квартира мого сина! Ми корову продали, свиней здали, щоб вам на той внесок двадцять років тому назбирати! Ми в полі спини гнули, щоб дитина в місті людиною була! — Була, — погодилася Оксана. — Двадцять років тому ви дали сто тисяч. Я їх вам повернула за два роки, з усіма відсотками, пам’ятаєте? Ви ще тоді на ті гроші нову огорожу ставили й трактор купували. З того часу ми вам нічого не винні. А ви звикли командувати. Приїжджали без дзвінка, перевіряли мої каструлі, робили зауваження. А Степан підтакував: «Мати завжди правду каже!». Ну от тепер нехай мати йому й каже, що робити. А я хочу тиші
  • Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes