Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Забралu навіть дuтячі простuрадла: укрaїнка впізнала на знімку з танком РФ вкрадeні з її квартuри рeчі

Забралu навіть дuтячі простuрадла: укрaїнка впізнала на знімку з танком РФ вкрадeні з її квартuри рeчі

admin
1 Червня, 20221 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Забралu навіть дuтячі простuрадла: укрaїнка впізнала на знімку з танком РФ вкрадeні з її квартuри рeчі

Українська біженка у Великій Британії Аліна Коренюк впізнала предмети, які, очевидно, було вкрадено з її будинку, на одному з нещодавно опублікованих у мережі знімків. Вони стояли на російському танку.

Історію українки розповіло видання BBC. Зазначається, що на фотографії, зробленій наприкінці травня, видно, як танк проїжджає повз розбомблені житлові будинки в місті Попасна. За словами жінки, у коробці на фотографії лежить новий бойлер, який планувала встановити до початку війни.

Як пише видання, Аліна з дітьми покинули Україну 8 квітня і живуть у британської пари в Ноттінгемширі. Вона стверджує, що фотографію з танком було зроблено на вулиці всього за п’ять хвилин ходьби від її будинку. Спочатку її помітив чоловік.

Українка впізнала свої речі на російському танку

Крім бойлера, українка впізнала на баку скатертину з дачі, нові постільні речі Disney для її дітей та червону ковдру. Вона припустила, що постільна білизна використовувалася, щоб накрити щось, можливо, телевізор або інше електронне обладнання, все це залишилося в будинку, коли сім’я була змушена виїхати.

Аліна зазначила, що не здивована тим, що сталося.

“Ми очікували, що все, що не знищили, вони вкрадуть. Ми припускали, що будинки в Попасній будуть розграбовані, нам багато разів про це говорили”, – розповіла вона.

Джерело: Obozrevatel

Навігація записів

Укpaїнськa артилeрія рoзбила колонy рoсійськoї бoйoвої тeхніки. Відео
Пpoвaл є пpoвaл! У Рociї зaapeштувaли гeнepaл-лeйтeнaнтa укpaїнcькoгo пoxoджeння чepeз нeвдaчi у нacтупi нa Микoлaїв

Related Articles

Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Viktor
12 Січня, 202612 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ви маєте віддати будинок нам. Це не чесно! Ви нас надурили! – сестра чоловіка волала на всю вулицю. Далі було ще гірше. Десять років ми з чоловіком у шлюбі. Маємо двох дітей. Та квартиру винаймаємо, не можемо ніяк придбати власну. Хоча гроші потроху збираємо. Нещодавно в чоловіка помер дідусь. Він залишив квартиру в центрі міста та напіврозвалену дачу на околиці. Коли зібралися ділити майно – сестра чоловіка Світлана зчинила скандал.

Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до Ледве тримаючись на ногах, я вийшла у двір. Сніг майже не падав. І побачила її сліди. Ті самі – маленькі, акуратні, рівні. Від хвіртки до ґанку і назад. Такі, як вона завжди залишала. Я стояла і дивилася на них довго-довго. І питала у Бога – Як так може бути, що ще вчора людина ходила по землі, залишаючи свої сліди, а сьогодні її вже немає? Сліди є, а людини немає!

– Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Viktor
11 Січня, 202611 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до – Тому що моєму синові – можна все! А тобі – ні! Ти тут не головний, зрозумів? – Голос був рівним, буденним, без тіні сумніву. – Живеш у моєму будинку – живи за моїми правилами!

Цікаве за сьогодні

  • – Ганно, що відбувається? Ти припустилася трьох помилок у звіті. Трьох. За всю твою роботу – жодної, а тут одразу три. Вона моргнула, намагаючись сфокусувати погляд на його обличчі. Повіки налилися свинцем, думки поверталися повільно та неохоче.– Вибачте. Це не повториться. Але повторилося. Знову і знову. – Може, просто поговорити з ними? – запропонував Сергій за вечерею, колупаючи виделкою пасту. – Іван нормальний мужик, домовимося.
  • – Ну що та жінка? Сьогодні є, а завтра нема! А ми з тобою вже роками знаємося, разом виросли та з одної ложки їли кашу! – казали друзі. Я завжди старався дослухатися до їх думки чи поради. Бо друзі – це люди, перевірені роками. Та виявились, що це не так. Одне повідомлення в чат – і шлюб тріснув по швах. Та найболючіше було почути правду вже після розлучення. Тепер прошу вашої поради.
  • Але час йде своїм ходом. Олексій після восьмого класу поїхав до міста в училище. Вивчився на слюсаря, звідти і в армію пішов. Листи йому бабуся регулярно надсилала. З них він знав, що Борьку посадили за те, що той на машині когось збив. Що Лерка сина народила і батько начебто Борька, хоча він і рідня його кажуть, що неправда. І ще багато іншого. Відслужив Олексій і повернувся в рідне село. Бабуся не могла натішитися онуком.
  • Думала, що то лиш в кіно покажуть. Отож, через 2 роки після розлучення старшого син, молодший – Іван надумав одружуватись і сказав, що приведе наречену знайомитись. Ви не уявляєте моє здивування, коли я побачила синову майбутню дружину.
  • В спадок мені залишились три квартири, які успішно здаю, а сама живу з бабусею за містом. Вона часто мене попереджала, щоб не казала одразу про спадок. Бо всякі чоловіки бувають. Якби ж я тоді знала, що бабуся насправді була права, то такої б ситуації не відбулось.
  • Після десяти років роботи в Італії я повернулася додому, де мене зустріли несподівані вимоги дочки. Весь цей час я доглядала літню жінку за кордоном, щоб забезпечити собі гідну старість, тому що моє життя було непростим – чоловік «пішов у всі тяжкі» і виніс майже все з дому, а моя дочка чекала, що я допоможу їй фінансово. Моя донька та її сім’я чекали, що я допоможу їм купити квартиру, хоча я й так кожну копійку рахувала та жертвувала своїм добробутом, працюючи на пенсії.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes