Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Юлiя Тимoшенко: “Лише укрaїнці вирішувaтимуть свoю дoлю”

Юлiя Тимoшенко: “Лише укрaїнці вирішувaтимуть свoю дoлю”

Viktor
20 Березня, 202520 Березня, 2025 Коментарі Вимкнено до Юлiя Тимoшенко: “Лише укрaїнці вирішувaтимуть свoю дoлю”

Вона наголосила, що жодні міжнародні домовленості не можуть визначати долю України без волі її народу.

“Нашу долю вирішуватимемо лише ми!”

Лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко у своєму зверненні наголосила, що Україна – це держава, яка сама визначає свій шлях, і жодні зовнішні рішення не можуть бути остаточними без згоди її громадян.

“Світ та Україна завмерли в очікуванні, бо хтось наче як вирішує нашу долю… Нашу долю вирішуватимемо лише ми!” – заявила політикиня.

Лише українці будують свою країну

Тимошенко підкреслила, що саме українці, своєю силою, гідністю та єдністю, творять майбутнє країни.

“Про що б там не говорили і до яких угод би не прийшли, тільки за нами – українцями – буде останнє слово. Тільки ми власноруч, своїми руками, своєю гідністю, своєю гордістю побудуємо ту Україну, яка нам треба. Так було завжди в нашій історії, так буде!” – зазначила вона.

“Ми довели це світові”

Політикиня також нагадала, що український народ уже продемонстрував світові свою силу, здатність боротися та заслуговує на майбутнє.

“Тільки ті нації й народи, які можуть самі вирішувати власну долю, заслуговують на майбутнє. А ми – заслуговуємо! Ми це довели і собі, і цілому світові!” – наголосила Тимошенко.
Читайте більше: https://merezha.co/yuliya-tymoshenko-lyshe-ukrayintsi-vyrishuvatymut-svoyu-dolyu

Навігація записів

Такий зефір буде готовий вже через 2 години. Яблучний десерт із приємною кислинкою
Пpопaгaндuстка зaxарова на тлі aтаки по Кpoпивницькому цинiчно звинyватила Київ.

Related Articles

— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Цікаве за сьогодні

  • Світлано, чекай… — він відпустив її руку, і його тон моментально став жалісливим. — Ну, давай поговоримо… Мама ж просто пожартувала, ти ж знаєш її характер… Ну чого ти так одразу? — Смачного, — кинула вона через плече. Вже біля самих дверей вона обернулася до свекрухи: — До речі, холодець я не досолила. Шкідливо вам, треба про здоров’я дбати. Вона підхопила пакунки з їжею, поклала коробочку з золотом у глибоку кишеню куртки і вийшла. Двері зачинилися, відрізавши істеричні крики Людмили Петрівни та жалюгідне бурмотіння чоловіка. Вона спускалася сходами, не чекаючи ліфта. Пакети були важкими, але на душі стало так легко, ніби вона нарешті скинула величезний мішок з камінням, який несла п’ять років
  • Павлик любив аналізувати поведінку деяких відвідувачів і додумувати їхні образи. Може, недаремно він навчався на психолога. Марійці ж не було діла до особистого життя сторонніх людей. Вона просто робила свою роботу і намагалася не вступати у суперечки з відвідувачами.
  • — Пішла у засвіти… Все, тепер почнеться, — сказав Іван Степанович, дивлячись у вікно на припаркований біля будинку джип. — Хто пішов у засвіти? — злякано відгукнулася дружина, витираючи руки фартухом.
  • – Його можуть забрати на війну і на той світ відправити. Тому не викабенюйся і дай грошей – каже свекруха. І це після всього “доброго”, що зробив Матвій!
  • – Кохана, нагадую, що Юрко – твій син. Не мій. І йому вже тридцять. Якщо хоче жити у просторій квартирі, хай сам за неї платить. Я на ваш кредит на квартиру більше витрачатися не буду…
  • — Оля, я не знаю, як тобі сказати… — голос матері тремтів і зривався. — У мене дуже погані новини.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes