Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Їздити за кoрдон із нeдержавною мeтою пoсадoвцям більше не вдасться, – Зeлeнський

Їздити за кoрдон із нeдержавною мeтою пoсадoвцям більше не вдасться, – Зeлeнський

admin
23 Січня, 202323 Січня, 2023 Коментарі Вимкнено до Їздити за кoрдон із нeдержавною мeтою пoсадoвцям більше не вдасться, – Зeлeнський

Кабмін має розробити порядок перетину кордону посадовими особами, котрий унеможливить відпочинок чиновників за кордоном під час війни.

Про це у своєму зверненні сказав президент України Володимир Зеленський.

“Перше – військові справи. Сьогодні було кілька докладних розмов із нашими командувачами щодо ситуації на оперативних напрямках. Іноді здається, що дехто в тилових містах повністю забув про війну та почав ігнорувати реальність, користуючись захистом наших героїв. Не зважати на війну – це така розкіш, якої ніхто собі дозволити не може”, – наголосив президент.

Він нагадав, що жорстокі бої тривають на основних оперативних напрямках, зокрема на Донбасі. Битва за Донбас триває, як і битва за південь України. 

“Підписав сьогодні кілька важливих указів. Є принципове рішення РНБО щодо виїзду чиновників за кордон. Це стосується всіх посадових осіб центральної влади, різних інших рівнів місцевої влади. Це стосується правоохоронців, народних обранців, прокурорів та всіх тих, хто має працювати на державу й у державі. Хочуть відпочивати зараз – будуть відпочивати поза межами державної служби. За кордон їздити на відпочинок чи з якоюсь іншою недержавною метою посадовцям більше не вдасться””, – пообіцяв голова держави.

В пʼятиденний строк Кабмін має розробити такий порядок перетину кордону посадовими особами, щоб підставою могло бути лише реальне службове відрядження.

“Інше сьогоднішнє рішення РНБО стосується нашої духовної незалежності, яку ми посилюємо й будемо посилювати. Запроваджені санкції проти 22 осіб – громадян Росії, які, прикриваючись духовністю, підтримують терор та геноцидну політику”, – зазначив Володимир Зеленський.

Він анонсував кадрові рішення щодо управлінців різного рівня в міністерствах та інших структурах центральної влади, і в регіонах, і в правоохоронній системі.

“Провів кілька нарад, які стосувалися нашої міжнародної активності. Щодо підсумків “Рамштайну” й того, що вдалося отримати для України. Друга нарада – щодо нового етапу нашого дипломатичного марафону, який був розпочатий після мого візиту у Вашингтон. Переговорів різного рівня з лідерами держав-партнерів – це ті, про які можемо сказати відкрито, – у мене було понад 30”, – розповів Зеленський.

Сьогодні президент України звернувся до учасників зимової зустрічі американських бізнес-лідерів, що входять до Національної асоціації торгово-промислових палат штатів. Це понад 100 тисяч підприємців, які забезпечують зайнятість близько половини робочої сили в Америці.

Також Верховний головнокомандувач відзначив зенітників Повітряних сил, котрі збили літаки росіян, гвинтокрил та ракети.

“А також окремо дякую бійцям 35-ї окремої бригади морської піхоти й 79-ї окремої десантно-штурмової бригади за хоробрість і потрібні Україні результати на Донецькому напрямку. Дякую, хлопці!”, – підсумував Володимир Зеленський.

Джерело: lb.ua

Навігація записів

Аpaхaмія щ0йно вuйшов від Зeленського і на всю країну оголосuв: “що цієї весни будуть активно сaджатu і одразу анонсував “посaдкu” серед чuновнuків”
На Хeрсонщuні ЗСУ нaкрuлu офіцeрів РФ у кафe “eдeм” – подробuці від джeрeла

Related Articles

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Viktor
10 Березня, 202610 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до А я – чоловік. І для мене – будь-яка жінка прекрасна. Навіть начальниця, яка мене терпіти не може. Ви думаєте, я не знаю, що ви готуєте наказ про моє звільнення? – Так, готую! А знаєте, чому я вас хочу звільнити? – Звичайно, знаю. Тому що я вас не боюся. – Ні, не тому! Ви мене не боїтеся! Ви мене не поважаєте! І всі мої накази пропускаєте повз вуха! І тому з таким майстром ділянки нам не по дорозі.

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Цікаве за сьогодні

  • Перед випускним ми пішли купувати костюм. Я хотів щось яскраве, як у моїх однокласників — світле, сучасне. Батько ж вибрав темно-синій, класичний варіант. — Куди ти потім той білий одягнеш? — практично зауважив він. — А в цьому і на роботу, і на свято. Бери цей, він якісний. Ми купили його. Це було недешево, і я бачив, як батько відраховував гроші, які довго збирав. На самому святі він пробув рівно десять хвилин. Побачив, як мені вручили атестат, кивнув і пішов. — Не гуляй до ранку, — сказав на прощання. Я, звісно, гуляв. Але всередині було якесь дивне відчуття порожнечі. Усі навколо фотографувалися з батьками, мами плакали, тати обіймали синів за плечі. А я стояв один у своєму добротному синьому костюмі. Я вступив до університету на програміста. Це була моя стихія. Батько вперше сказав: «Молодець». Одне слово, а мені здалося, що я підкорив Еверест. На третьому курсі я зустрів Олену
  • Діти, я довго думала, — почала свекруха, пильно дивлячись на свого сина Івана. — Ця дача у «Вишеньці», вона стала мені як камінь, тягарем. Ви ж знаєте, яка я стала слабка. Бур’яни по пояс, дах протікає, та й добиратися туди на трьох автобусах — це справжня перепона для моїх ніг. Я вирішила: віддам її вам. Ви молоді, енергійні. Нехай це буде ваше родинне гніздечко. Іван, ти ж пам’ятаєш, як ми там відпочивали, коли ти був малим? — Мамо, це дуже щедро, — обережно почав Іван, намагаючись приховати сумніви, що вже почали зароджуватися. — Ми давно хотіли кудись вибиратися на вихідні, десь за місто. — Олено, невістко, а ти що мовчиш? — голос свекрухи став холоднішим на кілька градусів, прорізаючи тишу кімнати. — Чи тобі не подобається мій подарунок? Ти очікувала чогось іншого
  • Давай переоформимо квартиру зараз, бо після весілля це буде набагато складніше зробити, — сказав Максим, наче пропонував замовити піцу на вечерю або вибрати колір серветок для банкету. Діана на мить завмерла. У її руках був важкий весільний органайзер — справжня Біблія нареченої, куди вона дбайливо вклеювала зразки мережива, контакти найкращих флористів міста та схеми розсадки гостей. Там були мрії про білу сукню, запах півоній і перший танець. Але в цьому блокноті точно не було розділу «Як подарувати своє майно чоловікові, якого знаєш рік». Вона повільно підняла очі на Максима. Він сидів навпроти, на їхній затишній кухні, яку Діана власноруч доводила до ладу. Він спокійно розмішував цукор у чашці, його обличчя було розслабленим, а погляд — абсолютно впевненим. Здавалося, він щойно вимовив найбільш логічну річ у світі, щось на кшталт «завтра буде дощ, візьми парасольку». — Ти зараз серйозно? — тихо запитала вона, відчуваючи, як пальці мимоволі стиснули паперові сторінки органайзер
  • – Мені потрібна машина! Зараз! Я подарувала тобі дитину. Я заслужила! – Заслужила? – голос Максима став жорсткішим. – Аліно, ми обидва хотіли дитину. Це не подвиг, за який потрібно платити машиною! – Не подвиг? – невістка майже закричала
  • — Я збирався тобі розповісти, — тихо почав він, але Крістіна похитала головою. — Коли? За місяць? За рік? — її голос залишався дивовижно рівним. — Чи коли я сама дізналася б, як сьогодні? — Маша… вона колега з нового проєкту, — Сергій говорив, дивлячись у підлогу. — Все почалося так нерозумно – корпоратив, потім спільні обіди… Я не планував, чесно. Якось само… — Само? — Христина гірко усміхнулася. — Телефон теж сам купився? І сам сховався у твоєї мами?
  • Ключ повернувся в замку близько восьмої вечора. Павло увійшов з винуватим виглядом, в руках — букет тюльпанів. Марина навіть не поворухнулася. — Марино, я все можу пояснити… — Пояснюй. Павло поклав квіти на стіл, сів навпроти дружини. — Мама попросила допомогти.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes