Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Як ЗСУ звiльняли Дaвидiв Брiд на Хeрсонщині: нищiвний снaйпeрський вогонь з америкaнських M777 (відео)

Як ЗСУ звiльняли Дaвидiв Брiд на Хeрсонщині: нищiвний снaйпeрський вогонь з америкaнських M777 (відео)

admin
1 Червня, 20221 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Як ЗСУ звiльняли Дaвидiв Брiд на Хeрсонщині: нищiвний снaйпeрський вогонь з америкaнських M777 (відео)

Давидів Брід став першою опорною точкою для контрнаступу ЗСУ на Херсонщині

Збройні Сили України, які перейшли у контрнаступ на Херсонщині, показали, як починалась ця операція – зі снайперського артилерійського нальоту на позиції армії РФ у населеному пункті Давидів Брід.

Це селище знаходиться на берегу Інгульця та на дорозі Т2207, яка веде до Нової Каховки. Тому створення плацдарму на східному березі річки було вкрай важливим для ЗСУ.

На відео зафільмовано процес знищення окупантів точним вогнем наших гармашів, які працюють по точковим цілям завдяки постійному коригуванню вогню з БПЛА. Також цікаво, що для артилерійського удару, судячи з усього, використовувались американські гаубиці M777.

Водночас ситуацію на цій ділянці може значно ускладнити те, що міст через Інгулець, скоріш за все, був знищений. Принаймні з’явилось фото, на якому центральний проліт моста підірвано. Зазначимо, що для цього мосту це вже другий підрив – у Другу світову були підірвані крайні прольоти.

Image 0

Звісно, підрив мосту не означає припинення бойових дій у цьому напряму. Навіть якщо це була єдина переправа у районі й ЗСУ не навели понтони, то це лише тимчасово ускладнить логістику. Але у польовий умовах відновлення прольоту відбувається завдяки встановленню механізованого мосту.

Важкий механізований міст ТММ-3М (Фото: uprom)
Важкий механізований міст ТММ-3М (Фото: uprom)

Середній час для такої операції для встановлення 10,5 метрового блоку для такої техніки, як автомобільний ТММ-3 становить 11 хвилин.

Джерело: defense express

Навігація записів

IRIS-T: Німeччина обiцяє передатu Україні сучасні системи ППО
Зеленський: “Я повинен вам про це повідомити, як би болюче це не звучало” президент признaвся, скільки наших військових щодня Україна втрачає в боях

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • — Ти, зятю, не на манікюр свій дивися, а на долоні білі! Думав, раз на моїй дочці женився, то тепер я тебе до пенсії спонсорувати буду, поки ти в монітор витріщаєшся? Галина Петрівна витерла піт з чола брудним рукавом. — У цьому домі хліб пахне тільки для тих, хто землю носом рив!…
  • Оксаночко, ну нарешті! — вигукувала Софія Петрівна, свекруха. — А я ось вирішила заскочити, поки у вас на роботі завал. Глянула в холодильник — а там наче миша пробігла! Якісь листя салату, сир запліснявілий та вода в пляшках. Хіба ж так можна? Чоловік з роботи приходить, йому треба щось суттєве! — Софіє Петрівно, — Оксана намагалася дихати глибоко. — Ми ж домовилися. Вівторок — це день, коли ми замовляємо суші або готуємо щось дуже легке. Я купила авокадо, хотіла зробити тости. — Тости? То хліб порожній! Я ось голубців накрутила, каструлю на п’ять літрів. І зажарку зробила таку, як Богданчик з дитинства любить — на салі, з цибулькою. А твою сковорідку ту, з покриттям, я трохи відтерла залізною щіткою, а то вона якась липка була. Оксана заходила на кухню і відчувала, як у неї паморочиться в голові. Її дорога антипригарна сковорідка була безнадійно подряпана, білосніжна стільниця — в плямах від буряка, а по всій квартирі розвішані речі, які Софія Петрівна вирішила перепрати, бо «вони вже не свіжі». — Мамо, ну навіщо ви знову тут порядкуєтеся на нашій кухні? — тихо питав Богдан. — Для вас же стараюся, невдячні! Мовчи, сину, ой краще мовчи
  • Тридцятирічна Люба, яка працювала швачкою на фабриці, вперше в житті збиралася вийти заміж, радіючи, що у неї солідний наречений, з посадою, та й старший за неї, тож мудріший буде. Вийшовши на ґанок, Аркадій, розкинувши руки в різні боки, вигукнув
  • – Та кому ти потрібна? – прокричав Павло. Потім плюнув і пішов. А вона до вікна підбігла і дивилася, як йде людина, з якою вони прожили 15 років.
  • — Ти не повіриш, вона приїхала до мене на роботу з сином і попросила взяти його на п’ять днів. Бо вона терміново лягає в лікарню, а її чоловік, той самий байкер на ім’я Борис, і батько дитини, поїхав кудись далеко на байкерський фестиваль. І головне — вона не хоче йому казати, що їй погано. При цьому рідна сестра Юлі, яка її іноді виручає, поїхала відпочивати, а всі її друзі — люди несімейні й ненадійні, — Петро розвів руками. — Ну ти ж їх пам’ятаєш, вони обоє дивні, ми з тобою в гостях у друзів з ними якось пару разів перетиналися.
  • — Та кому потрібні ваші соління! — раптом вибухнула невістка. — Ми просто хотіли допомогти вам відчути себе потрібними! Щоб ви не сиділи там удвох! — О, яка зворушлива турбота, — я не змогла стримати іронії. — Дякую, люба. Ми це оцінили. Тепер ми відчуваємо себе абсолютно потрібними… одне одному. На цьому, мабуть, закінчимо. Нам з батьком час пити чай.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes