Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Викрaдeння майже 27 тoнн пaльного з локомoтивів: на Букoвині пoліцейські пpипинили дiяльність злoчинного угрупoвaння

Викрaдeння майже 27 тoнн пaльного з локомoтивів: на Букoвині пoліцейські пpипинили дiяльність злoчинного угрупoвaння

admin
8 Липня, 20228 Липня, 2022 Коментарі Вимкнено до Викрaдeння майже 27 тoнн пaльного з локомoтивів: на Букoвині пoліцейські пpипинили дiяльність злoчинного угрупoвaння

Поліція викрила двох працівників локомотивного депо із Чернівців, які зливали пальне із поїздів під час їхньої зупинки, завантажували у спеціально обладнаний бус і потім продавали через мережу автозаправок, яка належить місцевому підприємцю. Фігурантів затримали під час чергової крадіжки між станціями Новоселиця та Мамалига, коли вони викачували із поїзда 1,5 тонни пального.

Як у середу, 6 липня, повідомила прес-служба поліції Чернівецької області, до складу групи входили приватний підприємець та працівники локомотивного депо «Львівської залізниці» у Чернівцях. За даними правоохоронців, чоловіки зливали пальне з локомотивів під час їхньої зупинки на залізничній станції, підганяли спеціально обладнаний для цього бус і далі продавали крадене пальне через мережу АЗС, що належить місцевому підприємцю.

«Встановлено, що організував діяльність групи місцевий мешканець. Йому нещодавно було повідомлено про підозру – звернувся до «кримінального авторитета», аби той допоміг «вибити» 200 тис. грн неіснуючого боргу», – уточнюють у поліції.

У прес-службі Чернівецької обласної прокуратури уточнюють, що йдеться про старшого машиніста та помічник машиніста тепловоза, які перекачували пальне з локомотива до місткостей у бусі.

«Під час здійснення протиправної діяльності, 5 липня, їх затримали правоохоронці між станціями Новоселиця та Мамалига. Особи вже встигли викачати 1,5 тонни пального», – зазначається у повідомленні прокуратури.

До складу групи входили приватний підприємець та працівники локомотивного депо. Учасники зливали пальне з локомотивів під час їхньої зупинки на одній із залізничних станцій. Підганяли спеціально обладнаний для цього бус. Надалі викрадене пальне реалізовували через мережу АЗС приватного підприємця. Також правоохоронці встановили й місце зберігання пального. 

5 липня оперативники управління стратегічних розслідувань та слідчі обласної поліції викрили організатора та учасників групи під час спроби викрасти чергову партію пального з потягу. Крім того, провели санкціоновані обшуки за місцями мешкання фігурантів, зберігання та реалізації викраденого майна.

Вилучили майже 27 тонн пального, спецобладнання та автомобіль, 120 тисяч гривень, здобутого від реалізації викраденого пального, «чорнові» записи. Вартість вилученого понад два мільйони гривень. 


Навігація записів

Подоляк: пeвний пeрeломний мoмeнт у вiйні вже пoчинaєтьcя
Опaаанькиии…ця нoвина заслуговує на оскaра! В Кoнгресі США виступили з офіційною заявою про мoжливі зв’язки Єрмaка із Крeмлeм

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Андрій приїхав з Вірою в село до мами. – Нічого собі будинок? – здивувалася Віра, побачивши будинок мами Андрія. – Та нічого особливого, – усміхнувся Андрій. Назустріч їм вийшла жінка. – Це моя мама, Вікторія Леонідівна. Це Віра, – познайомив жінок Андрій. – Ходіть, я там пиріжків спекла. Поїсте з дороги, – сказала Вікторія Леонідівна. Віра з Андрієм сіли за стіл. Віра взяла пиріжок і почала їсти. Раптом вона відчула щось дивне. – Це що таке, – вигукнула Віра і дістала з нього якусь річ
  • Настя мила холодильник, як раптом на кухні зʼявився її чоловік. – Микольцю, а ти чого так рано сьогодні? – здивувалася жінка. – Привіт, кохана! Так я ж відпросився раніше. Ти що забула куди ми завтра їдемо? Настя задумалася і раптом спохмурніла. – Ох, це вже завтра? – запитала вона. – Може перенесемо, га? – Е, ні! Все, збирай речі! Їдемо в село. Зранку Настя стояла у дворі в свекрухи. Коли вона її побачила, то застигла від здивування
  • – Поки ти бігаєш і розв’язуєш усі проблеми за них, вони ніколи жити не навчаться! І тобі допомагати не стануть! Тобі вже не двадцять, здоров’я дається взнаки. Перекривай краник, та рятуй себе сама! Вона так і вчинила…
  • Ти голубці зробила, Ірино? Щось я їх не бачу, – кажу, знімаючи втомлено плащ у коридорі. – Ні, не зробила, не мала часу, – спокійно відповідає мені донька, навіть не відриваючись від телефону. Я завмерла біля порога. У повітрі пахло чим завгодно — мийним засобом, свіжим пранням, парфумами Ірини — але тільки не домашнім затишком, не тушкованою капустою і не м’ясом з рисом. – Я ж просила тебе по телефону, щоб ти їх приготувала. Скучила я за нашою смачною їжею, – кажу доньці, повільно заходячи в хату. Ноги гудуть після тривалої дороги. Пересадки, митниця, валізи, які здавалися важчими, ніж зазвичай. Я додому приїхала. Про свій приїзд всіх заздалегідь попередила. Кожен кілометр дороги, кожну годину в автобусі я уявляла собі цей момент: відчиняються двері, а там — тепло, пара від баняків і цей особливий аромат, який буває тільки вдома. Всю дорогу мріяла, як я поїм голубці, а мені навіть картоплі смаженої не запропонували
  • Я пішла. Серце було не на місці, хотілося взяти ремінь і повчити цю дівчинку…
  • Борис приїхав у рідне село з закордону. Востаннє він був удома сім років тому. Село дуже змінилося. Розцілувавши батьків, Борис одразу попрямував на цвинтар. Памʼятник його Інні він знайшов легко. Там стояла молода дівчина і плакала. Дівчина дбайливо поправила вінок і погладила фото матері. – Уляна? – гукнув він її. – Ви хто? – здивовано запитала дівчина. – А я… Твій батько! Уляна застигла від здивування
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes