Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Вибaчте, але я не розyмію, що таке пpинижeння Росії, – Зеленський niдiрвaв меpежу відповівши на слова Мaкрона

Вибaчте, але я не розyмію, що таке пpинижeння Росії, – Зеленський niдiрвaв меpежу відповівши на слова Мaкрона

admin
8 Червня, 20228 Червня, 2022 Коментарі Вимкнено до Вибaчте, але я не розyмію, що таке пpинижeння Росії, – Зеленський niдiрвaв меpежу відповівши на слова Мaкрона

Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон закликав Захід не принижувати Росію, аби після завершення війни в Україні вона могла вийти з ізоляції. Така думка є досить дивною і суперечливою.

Президент не розуміє про яке приниження Росії говорить Макрон

Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Financial Times сказав, що не розуміє, про яке приниження Росії йдеться. Адже тим часом, поки хтось турбується про обличчя Росії та її майбутнє, вона вже більше ніж 8 років вбиває українців.

Своєю чергою, Макрон, за словами українського президента, глибоко розуміється у процесі. Він є одним з лідерів Нормандської четвірки, прекрасно ознайомлений з деталями Мінського документа та усіх домовленостей з Росією у рамках нормандських зустрічей.

Разом з тим, Еммануель Макрон, звичайно, знає і про невиконання Росією цих домовленостей, зокрема про зриви впроваджених режимів припинення вогню на Сході України та зриви обміну полоненими. Тож Володимир Зеленський ставить цілком логічне питання – про яке саме приниження Росії говорить французький лідер, знаючи усе це?

Ба більше, на думку Зеленського, не варто говорити й про приниження України. Адже це – слабка позиція.

Нас ніхто не принижує – нас вбивають. Тому ми у відповідь не збираємось також нікого принижувати, ми будемо відповідати тим самим інструментом,
– підсумував президент України.

Зеленський прокоментував спроби Макрона припинити вогонь в Україні

Попри те, що Еммануель Макрон досить часто спілкується з терористом Путіним та говорить про дипломатичне закінчення війни в Україні, це не дає результату. Зеленський висловився стосовно того, що він та лідери деяких інших країн намагаються домовитися про припинення вогню, не беручи до уваги позицію України. Ймовірно, звідси і беруться заяви про “збереження обличчя Путіна” та “недоречність приниження Росії”.

“Як можна припинити вогонь на території України без позиції народу цієї держави і без позиції лідера цієї держави? Деякі лідери хочуть вважати себе лідерами, але щоб бути лідером, треба не вважати, а поводити себе як лідер”, – сказав український президент.

За словами Зеленського, якщо хтось хоче бути лідером та мати вплив на ситуацію, то повинен робити чіткі кроки – надати велику збройну допомогу, посадити за стіл переговорів учасників конфлікту, себто війни, – Росію та Україну. Тоді той лідер зможе теж сидіти за цим столом, і, можливо, навіть впливати на процес.

Президент зауважив, що наразі не знає, хто зможе гарантувати виконання домовленостей з Росією, особливо, коли йдеться про припинення вогню.

Я поки що не бачу такої конфігурації, яка може змусити Росію зупинити цю війну,
– сказав він.

Навігація записів

Ніхто фактично і не помітив, що один ховаєтсья як бoяryз, a інший в той час…”, – українців вразила поведінка Зeлeнського на передовій – Відео
Сaнкції знuщують eкономіку РФ: Путін вuзнaв спaд вuробнuцтвa в окрeмuх гaлузях

Related Articles

Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

Viktor
28 Лютого, 202628 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Микола довгих 5 років гарував на заробітках, а коли повернувся, то на нього чекав сюрприз

— Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Viktor
16 Лютого, 202616 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до — Алло, я слухаю. — Оля на бігу відповіла на незнайомий міський номер. — Ольга Миколаївна? Це вас з другої міської турбують. Ваш колишній чоловік Родіонов Павло Сергійович потрапив у ДТП, потрібна його медична поліс. Він сказав вам зателефонувати. Ви зможете привезти? — сухо запитав незнайомий жіночий голос у слухавці. — Що? Коли? І чому, власне, колишній?! Паша — мій чоловік! — промовила Ольга одночасно здивовано і стурбовано.

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Цікаве за сьогодні

  • Буду ставитися до свекрухи так, як вона до мене! — вирішила я. Це сталося на дні народження мого сина, яке перетворилося на черговий сеанс приниження мене. Навіть заради свята свого онука свекруха не могла потерпіти і помовчати… Я дочекалася чергової образи, замаскованої під похвалу, і зрозуміла, що з мене досить. Зараз моя свекруха отримає по заслугах. — Галино Петрівно, який чудовий салат ви принесли, просто пальчики оближеш, ви не поділитеся рецептом?
  • – Це так не вирішується. Можливо, у нас буде ще дитина, але пізніше. Я ще не відновилася, та й Вірочка надто маленька. Мені потрібні сили, щоб стежити за нею. А якщо я буду з животиком, то хто з донькою сидітиме? Твоя мама чи моя? Вони обидві працюють, забув? На няньку у нас грошей немає. Денис нахмурився, мабуть, такі думки не відвідували його голову.
  • – Я своє не віддам. Двадцять років – це моє, розумієш? Двадцять років… А ти… ти просто зіскочила на чужий поїзд. Але це не твій маршрут. Не твоя станція
  • – Я поїду до батьків на тиждень. Чоловік навіть не запитав, чому. Лише знизав плечима: – Як хочеш. Я не тримаю. Вона поїхала. І не повернулась за тиждень. І не за два. Василь не скучав, але він почав помічати, що хата порожня. Що чай сам не заварюється. Що сорочки лежать брудні. Що тиша ріже вуха.  Василь уперше в житті прибирав сам, варив щось примітивне, пробував полагодити праску. А ще – сидів на лавці й мовчки дивився на захід сонця. І згадував
  • Тісто вона замішувала з вечора. Руки рухалися звично, майже без участі голови – голова була зайнята іншим, прокручувала давню розмову, яка ніяк не хотіла вивітрюватися з пам’яті.
  • Вийдеш за мене, Настю? Я не обіцяю золотих гір, але обіцяю, що ніколи не зраджу. Весілля було скромним, сільським. Було багато сміху, пісень і справжніх людей. Петро вперше за довгі роки танцював, а Марія сяяла від щастя. Минуло ще п’ять років. Полінка вже підросла, стала помічницею по господарству. У Андрія з Настею народився ще й синок, маленький Павлик. Жили дружно, працювали, відбудували стару хату, зробивши її сучасною та затишною. Був теплий травневий вечір. Сім’я зібралася на подвір’ї святкувати день народження Полінки. Андрій розпалював мангал, діти бігали навколо пса, Марія з Настею виносили на стіл салати. Раптом біля воріт зупинилася машина. Не та стара модель, до яких звикло село, а новенька, дорога іномарка. З неї вийшов чоловік. Він виглядав втомленим, з передчасною сивиною на скронях і в дорогому, але пом’ятому костюмі
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes