Майже тиждень думав про те, чи писати. Але напишу. Не судіть суворо. Змотався напередодні до Чернівців. З гуманітарних та особистих питань. Проїхав за три дні всю країну. По 12 годин за кермом. Кропивницький, Умань, Вінниця, Хмельницький, Чернівці. Бар, Гайсин, села, куди б ніколи не потрапив за минулого життя.
Почну та закінчу Чернівцями. Місто забите біженцями. Усі кафе, готелі, вулиці переповнені людьми.
Дівчатка з мелірованим волоссям з собачками під пахвою і в плюшевих костюмах «Джусі Кутюр» (ненавиджу. плюшеві. костюми. з дупою в обліпку). Хлопчики у «підстрелених» штанях та ноутбуках, які окупували всі заклади громадського харчування.
Діти, що кричать і бігають по столах, при повному потуранні батьків. Діди/баби ночами в номерах готелів. Тотальне порушення автомобілями ПДР.
І тут же місцеві дівчата з чорними обличчями й колами під очима, які цілодобово не сплять у волонтерському центрі. Румуни та іспанці, що роздають продукти та продукти гігієни. Місцеві люди, світлі та щирі, що роблять все і навіть неможливе для нашої Перемоги.
Я все розумію. Я все розумію. Я все розумію. Але якщо ви приїхали в гості, отримати дах та захист, то не думайте, що ваші плюшеві костюми, баловані діти та п’яні родичі, це правильно. Навіть якщо ви за це сплачуєте свої кровні гроші.
Правильно, це тоді, коли ви приходите до місцевої влади чи волонтерів і кажете: «А чим ми можемо допомогти?» Для нашої спільної Перемоги. Як кажуть місцеві: «Може, хай старим дрова відвезуть?»
Далі продовжувати не буду. Дніпра це також стосується. Ми готові допомагати всім і без винятку. Але насамперед тим, хто хоче тримати лад і розуміє, що тут йому ніхто й нічого не винен.
Тому, що всі рахунки має оплачувати РоZZія, ну ніяк не ті, хто також, як і ви, несе тягар цієї жахливої Bійни.
Сподіваюся, що я передав свої переживання правильно.
Про це написав Борис Філатов.
