Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Учасник дуету “Кролики” заступився за російську мову. Відео

Учасник дуету “Кролики” заступився за російську мову. Відео

admin
2 Червня, 20202 Червня, 2020 Коментарі Вимкнено до Учасник дуету “Кролики” заступився за російську мову. Відео

Один з учасників комедійного дуету “Кролики” Володимир Данилець вважає, що мовне питання придумане штучно, щоб посварити українців з росіянами.

Таку думку він висловив 1 червня в ефірі телеканалу “112 Україна”. Данилець переконаний, що на цьому заробляють гроші (щоб подивитися відео, проскрольте новину до кінця).

“У мене мати росіянка, а батько – українець. Я ніколи не чув, щоб вони один одного дорікали своєю національністю. У нас в селі Дмитрівка, де я жив, були євреї, поляки, білоруси, українці, росіяни. Всі один одного розуміли. ось цього не було: “Чому ти балакаєш цією мовою?” Це штучно придумано для того, щоб ми з вами сварилися, щоб ненавиділи один одного, і на цьому хлопці заробляють”, – підкреслив він.

За словами Данильця, головне не мова, а стосунки одне з одним.

“Коли ми приходимо до лікаря, і нам потрібно робити операцію, ми не питаємо, якою мовою він розмовляє. Ми просимо врятувати, і він рятує. Він зробив свою справу, і ми живі-здорові. Не в мові справа, справа у відносинах”, – переконаний він.

OBOZREVATEL

Навігація записів

“Соромно за таку поведінку”! Скандал у кабінеті міністра ОЗ!
Рецепт смачного домашнього квасу. Такий як ми купували в дитинстві з бочки. Швидше записуйте рецепт.

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes