Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Зеленського не змовчали: цим не здивувати! Чергові провокації агресора – армія наготові!

У Зеленського не змовчали: цим не здивувати! Чергові провокації агресора – армія наготові!

admin
9 Квітня, 20219 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до У Зеленського не змовчали: цим не здивувати! Чергові провокації агресора – армія наготові!

Україна не зацікавлена в ескалації протистояння на Донбасі, підкреслив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи сьогоднішні заяви заступника глави адміністрації РФ Дмитра Козака. Цитує Подоляка “Кореспондент”.

Козак вчора взяв участь у проєкті російського агентства “Інтерфакс”, у межах бесіди він, зокрема, заявив, що Росія буде захищати своїх громадян у разі загострення ситуації на Донбасі.

“Сьогодні все залежить від того, який масштаб буде в пожежі. Якщо там буде, як каже наш президент, Сребрениця, ми, мабуть, будемо змушені стати на захист”, – сказав він.

Подоляк відреагував: “Ось чим нас точно вже не здивувати, то це загрозливою риторикою з Москви”.

На думку радника глави ОПУ, так машина російської пропаганди працює на посилення тиску і напруження ситуації.

“Важливо розуміти: це тиск не тільки на Україну, а й на інших учасників нормандського формату, на всі ті країни, які підтримують нашу територіальну цілісність. А якщо вже в Москві й далі згадуватимуть трагедію у Сребрениці, то не зайвим буде щоразу уточнювати: чому ж Росія блокувала за допомогою свого права вето в Радбезі ООН відповідну резолюцію, у якій убивство людей у Сребрениці класифікувалося як геноцид?”– зазначив Подоляк.

Він додав, що українська армія готова до будь-якого розвитку подій, але у пріоритеті – пошук дипломатичного шляху врегулювання конфлікту.

“Україна цінує кожне життя своїх громадян, і тому для нас загострення ситуації на Донбасі – це дійсно серйозно. Це не риторика, не пропаганда і не дипломатичні ігри. А ось те, що Росія використовує загибель людей для чергових політичних маніпуляцій, – увесь світ чітко бачить”, – зазначив Подоляк.

Також стало відомо, що одразу після загострення на Донбасі Україна просила провести перемовини лідерів “нормандської четвірки”. Однак Росія від такої пропозиції відмовилася.

Про це в інтерв’ю виданню Lb. ua розповів заступник голови Офісу Президента Ігор Жовква. За його словами, наразі планують переговори між Президентом України Володимиром Зеленським, канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель і лідером Франції Еммануелем Макроном.

В Офісі Президента не вважають, що перемовини в мінському та нормандському форматах заблоковані: відбуваються зустрічі на рівні Тристоронньої контактної групи, радників лідерів “четвірки”. Водночас, за словами Жовкви, Росія робить все, аби вони були неконструктивними.

Джерело

Навігація записів

Бутусов про візит Зеленського в окопи на Донбасі: “Що ви зробили для ЗСУ? Нічого! Взагалі нічого!”
В ці хвилини! У Зеленського не стримались, карколомна заява! Байден добив – дав зрозуміти всім!

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • Віра проплакала весь день. Жінці подзвонила подруга, і сказала, що бачила її чоловіка з іншою. Раптом у двері подзвонили. Віра пішла відкривати. На порозі стояла її сусідка. – Привіт! Я до тебе за сіллю заскочила, але бачу ти занедужала, вибач, що потурбувала, – сказала Ольга Іванівна. – Я не занедужала, – сказала Віра, – все добре, просто мій чоловік знайшов собі іншу. І Віра розповіла все сусідці. – Я знаю, що з цим робити, – раптом сказала Ольга Іванівна
  • — Наталю, тут така справа… — голос Кирила в телефонній трубці звучав напружено.
  • У ресторані? — здивовано перепитала свекруха. — Але ж це так дорого і абсолютно не по-домашньому! Я вже і м’ясо купила, і рецепт нового салату знайшла… Я могла б наготувати всього найкращого, зекономили б гроші на щось корисне. Навіщо годувати чужих людей, коли вдома є своя кухня? — Мамо, ми хочемо, щоб ви цього дня просто відпочили і розділили з нами радість, — м’яко сказав Павло, який тепер частіше брав ініціативу в розмовах. — Ми хочемо побути з вами, поговорити, а не дивитися, як ви весь вечір бігаєте від кухні до столу, подаєте гаряче і миєте тарілки. Ми хочемо бачити вашу усмішку, а не втому. На тому кінці дроту виникла пауза. Довга, майже нескінченна. Було чути тільки рівномірне дихання. — Ну що ж… якщо ви так вирішили… я прийду, — тихо відповіла вона. Вечір у ресторані почався з напруги. Марія Степанівна прийшла в гарній синій сукні, яку не одягала роками. Вона зробила зачіску, але очі її залишалися настороженими. Вона сіла на краєчок стільця, оцінюючи сервіровку, колір серветок та якість води в келихах
  • Я якось не витримала, зайшла під приводом, що хочу їй тиск виміряти. Заходжу, а там така картина: сидить це вовченя за столом, пальцем по жовтій сторінці водить і по складах, з затримками, з червоним від напруги обличчям, читає. А Людмила Василівна сидить навпроти, в’яже шкарпетку з грубої овечої вовни і виправляє його, якщо він помиляється. Суворо, але без крику.
  • Запросила кавалера на вечерю. Він прийшов з порожніми руками і розкритикував мій борщ: «Мама нарізає капусту тонше»… Перший тривожний сигнал у голові задзвенів, як дзвін у церковне свято.
  • — Мамо, це буквально на два місяці, — Юля, її єдина донька, виглядала втомленою і трохи винуватою. — Вадим каже, що орендодавець підняв ціну, а нам треба трохи підтягнути хвости по кредиту. Ми пересидимо у тебе, заощадимо, і до весни з’їдемо. Ти ж не проти?
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes