Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Сyмській облаcті тривaють активні бoйові дії: влада звернулася до людей

У Сyмській облаcті тривaють активні бoйові дії: влада звернулася до людей

Viktor
30 Травня, 202530 Травня, 2025 Коментарі Вимкнено до У Сyмській облаcті тривaють активні бoйові дії: влада звернулася до людей

У Сумській області на окремих ділянках кордону, зокрема біля населених пунктів Хотінської та Юнаківської громад, тривають активні бойові дії.

Про це повідомив очільник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.

Станом на вечір 29 травня оперативна ситуація в регіоні залишається складною, але контрольованою. За даними очільника ОВА, ворог діє малими групами, намагається проникати до прикордонних сіл і закріплюватися на них.

Ситуація на лінії фронту постійно змінюється: в окремих районах ініціатива на боці ЗСУ, в інших — активні дії здійснюють російські війська.

На тлі наступу Григоров звернувся до жителів прикордонних територій із закликом не відкладати евакуацію.

«Це непросте рішення, але життя — найвища цінність», — заявив він.

За останню добу понад 50 людей залишили небезпечні зони в прикордонних громадах Сумщини.

Російський наступ у Сумській області України: що відомо і які загрози

Російська армія захопила чотири населені пункти Сумської області України, повідомив очільник області Олег Григоров.

Згідно з картою проєкту DeepState станом на 27 травня, захоплені села Новеньке, Басівка, Веселівка та Журавка. Крім того, як пише американський Інститут вивчення війни, російська армія перекинула на Сумщину сили з Донецької. Зокрема, туди могли перемістити полк та бригаду, що наступали на Часів Яр.

Президент України Володимир Зеленський у розмові з пресою ввечері, 27 травня, підтвердив підготовку Росією наступу на Сумщину. Для цього, з його слів, на Курщині зосереджені «найсильніші та найбільші підрозділи» та під кордоном триває накопичення військ. Їхня чисельність на Сумському напрямку вжестановить понад 50 тисяч, проте «для будівництва буферної зони» вглиб України на 10 км росіянам бракує можливостей, вважає український лідер.

Очільник Центру протидії дезінформації при Раді нацбезпеки та оборони України Андрій Коваленко також ставить під сумнів реальні наступальні можливості окупантів. За його даними, російська пропаганда традиційно їх «надуває, щоб затерти реальність».

«Звісно, бої в прикордонні важкі й там складно через значну кількість ворожих сил, але їх можливості далеко не такі, які озвучують воєнкори росіян», — зазначив Коленко.

Суми під час повномасштабної війни в Україні постійно зазнають російських обстрілів: атак безпілотників та ракетних ударів. У ніч проти 21 травня удари безпілотників спричинили у місті пожежі, 14 травня по місту били двічі, 6 травня під час ракетного удару загинула дитина.

Однією з найбільш смертоносних атак став ракетний удар російської армії по Сумах 13 квітня, коли напередодні Великодня загинули 35 осіб та постраждали понад сотня містян.

Джерело

Навігація записів

Кремль плaнує збільшити обстрілu. В PНБО попередилu укрaїнців про зaгрозу
“Шaхеди” проти звичайних трoлейбусів”: Зeленський відреагував на удар РФ по Харкову і пояснив, чим небезпечні розмови про паузи в тиску на Кремль

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Марина завжди знала: власна квартира — це не просто стіни, це свобода. Свобода зачинити двері й опинитись у світі, де не треба виправдовуватись, перепрошувати, догоджати. Особливо коли живеш зі свекрухою.
  • – І нащо мені такий старий? Замість меблів? – Степан дивився на мене ошелешений. Такого він точно не чекав
  • Моя мама віддала мене бабусі, коли мені було лише 4 роки. Як бабусі не стало, мама виставила мене з її будинку.
  • Олена прокинулася, як завжди, ще до світанку. Пічка давно погасла, в хаті було зимно, але вона вже звикла до такого. За ці роки вона навчилася жити без чоловіка – без тепла, без опори, без слова підтримки. Їй було всього тридцять два, коли доля вирвала в неї Івана, її чоловіка. Двоє дітей – Марічка й Андрійко – залишилися на її руках, а разом із ними – город, худоба, поле й старенька хата, яку треба було втримати.
  • Як ти можеш нас покинути в такий складний час? — плакала вона, пакуючи мені банку з варенням. — Ми ж одна сім’я! — Мамо, я не покину вас. Я буду допомагати фінансово. Але мені треба спати хоча б п’ять годин на добу, щоб мене не звільнили, — намагалася пояснити я. І я допомагала. Перші місяці самостійного життя були дивними. Я нарешті відчула, що таке тиша. Я вчилася господарювати на власній кухні, готувала смачні обіди. Оскільки я жила одна, їжі завжди залишалося забагато. Кожні вихідні я завантажувала повний багажник продуктів і їхала до них. Пам’ятаю, як перші рази Віка була мені вдячна. Вона обіймала мене, називала «найкращою сестрою у світі». Приносити пакунки з якісним дитячим харчуванням, м’яким м’ясом для мами та новими іграшками для племінника було приємно. Це давало мені відчуття того, що я — опора. Але вдячність — річ крихка. Вона швидко розчиняється в рутині. Через пів року мої візити перестали бути святом, вони стали нормою. Віка вже не чекала мене з радістю, вона чекала мене зі списком. — Ти що, не бачиш, що дитина виросла з усіх комбінезонів? — замість «привіт» казала вона
  • Ой, почалося… — вона закотила очі. — Ви, мамочки з правильними дітками, завжди знаєте, як краще. Тільки життя — воно не по книжках. Мій Денис росте вільним, а ваш — як на шнурочку. Побачимо, хто з них краще пристосується. І вони пішли. Просто пішли, залишивши нас із брудною ковдрою і зіпсованим настроєм. Я сіла назад на траву. Мої думки мимоволі повернулися в дитинство. Я згадала свою бабусю Ганну. Вона жила в селі і завжди казала: “Дитина — це чисте полотно, що ти на ньому намалюєш, те й буде світ бачити”. Пам’ятаю, як одного разу я, ще зовсім мала, зірвала яблуко в сусідському саду. Бабуся не сварила мене гучно. Вона просто взяла мене за руку, ми пішли до сусідки, тьоті Галі, і я мала сама попросити вибачення. — Сором — це не коли в тебе мало грошей, — казала тоді бабуся. — Сором — це коли в тебе мало совісті. Того дня тьотя Галя дала мені цілий кошик яблук, але я запам’ятала на все життя: чуже — це кордон, який не можна переходити без запрошення
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes