Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У сeлі Старyня на Франківщині відкрили підзeмну бaзиліку УГКЦ

У сeлі Старyня на Франківщині відкрили підзeмну бaзиліку УГКЦ

Viktor
23 Серпня, 2025 Коментарі Вимкнено до У сeлі Старyня на Франківщині відкрили підзeмну бaзиліку УГКЦ

22 серпня у селі Старуня на Івано-Франківщині відкрили підземний храмовий комплекс. Він розташований на території Відпустового центру блаженного Симеона Лукача, що займає 21 гектар землі, яку Богородчанська громада передала Українській греко-католицькій церкві у постійне користування. Будівлю освятив глава УГКЦ Святослав Шевчук і назвав її підземною базилікою.

Як відбувалося освячення і хто виділяв гроші на спорудження храму — читайте у матеріалі Суспільного.

Перед відкриттям базиліки за чотири кілометри від Відпустового центру блаженного Симеона Лукача до Старуні на дорогах були затори. На освячення святині приїхали люди з різних куточків Івано-Франківщини. Серед них — Світлана Мотрук з Яремча. Жінка каже, що час від часу відвідує Відпустовий центр, аби помолитися.

Старуня, хрест, Відпустовий центр блаженного Симеона Лукача

Хрест у Відпустовому центрі блаженного Симеона Лукача, що в селі Старуня, 22 серпня 2025. Суспільне Івано-Франківськ

“Я дуже вражена від цього храму, який побудували. Він настільки сучасний — це щось нове. Він мені дуже подобається. Дуже гарно. Тут — святе місце. Все насичене любов’ю, теплом і Божою ласкою. Тут хочеться бути”, — говорить Світлана Мотрук.

На відкриття церкви приїжджали люди з інших областей. Володимир Лазар із Тернопільщини вперше приїхав у Старуню.

“Колись, десь десять років тому, я їхав через Європу. У Польщі були архітектурно схожі релігійні споруди. Зараз у нас — це перша. І вона підземна, дуже красива. Я в захопленні. Знаходяться люди, які жертвують і фінансують (такі храми — ред.) Це — нормально, так має бути. Це — жертва для Бога”, — каже прочанин Володимир Лазар.

Старуня, базиліка, УГКЦ

Прочани зібралися на відкриття нового храму УГКЦ у селі Старуня, 22 серпня 2025. Суспільне Івано-Франківськ

Окрім того, до Старуні приїхали матері полеглих у російсько-українській війні. Зокрема, Лариса Стефанишин — матір загиблого Василя Стефанишина й учасниця ради родин загиблих при Міністерстві у справах ветеранів України.

“Молитва — це духовна зброя. Без молитви жоден воїн не йде на захист, і я це бачила. Коли мені привезли Василеві речі, то там були образки. Тому це залишиться майбутнім поколінням — ці храми, святині, намолені місця”, — розповідає Лариса Стефанишин.

Священники, УГКЦ, базиліка, Старуня

Священники УГКЦ на відкритті нового храму в селі Старуня, 22 серпня 2025. Суспільне Івано-Франківськ

Глава УГКЦ Святослав Шевчук у своїй промові сказав, що храм у Старуні має статус базиліки. З його слів, більшу частину грошей на спорудження храму виділили місцеві брати-підприємці. Вони також долучилися до будівництва.

“Коли ми бачили, що маленькі храми не справляються з тією кількістю паломників, ми зібралися одного вечора і пан Василь мені каже: “Збудуймо підземну базиліку, підземний храм”. Вони (підприємці — ред.) потім потрудилися та поїхали подивитися, які існують у Європі підземні храми. І збудували найкращий”, — сказав Святослав Шевчук.

Святослав Шевчук, УГКЦ

Глава УГКЦ Святослав Шевчук на відкритті базиліки у селі Старуня, 22 серпня 2025. Суспільне Івано-Франківськ

За словами священника Відпустового центру блаженного Симеона Лукача Володимира Лукашевського, підземна частина храму символізує період УГКЦ, коли вона була у підпіллі, а купол — коли вийшла з нього у 1989 році. Святиню почали будувати 10 жовтня 2022 року.

“У людини не існує тільки тіло, у неї є також душа. І ми бачимо, як душа народу є зранена, тому що війна завдає не тільки фізичних ран, але й глибоко духовних. Наш патріарх назвав цей центр місцем зцілення ран війни. І ми хочемо лікувати ці рани в різний спосіб”, — пояснив отець Лукашевський.

Відпустовий центр блаженного Симеона Лукача, Старуня

Територія Відпустового центру блаженного Симеона Лукача у селі Старуня, 22 серпня 2025. Суспільне Івано-Франківськ

Священник каже, що не знає, скільки грошей витратили на будівництво храму:

“Коли мене запитують про гроші, я завжди відповідаю так: Блаженний і священномученик Симеон Лукач, який нас сьогодні зібрав, відкриває не тільки людські серця, але їхні гаманці теж”.

Меценати та архітектор Юрій Ковальчук, який проєктував церкву, відмовилися спілкуватися з кореспондентами Суспільного. Зі слів голови Богородчанської громади Ростислава Заремби, Відпустовий центр блаженного Симеона Лукача діє з 2018 року. Землю, на якій він розташований, громада передала УГКЦ у постійне користування.

Базиліка, УГКЦ, Старуня

Нова базиліка УГКЦ у селі Старуня, 22 серпня 2025. Суспільне Івано-Франківськ

“Це не є ті видатки, які значущі для бюджету громади. Набагато значущим є те, що тут силою і фінансами, зокрема нашої церкви й місцевих підприємців, повстала ця святиня. Меценати є уродженцями села Старуня і представниками компанії, які працюють, є платниками податків до нашого бюджету. Вони інвестували свої гроші та зусилля. Це для нас теж дуже важливо. Вони взяли на себе левову частку видатків”, — розповів Заремба.

Ростислав Заремба, Богородчанська громада, мер

Голова Богородчанської громади Ростислав Заремба, 22 серпня 2025. Суспільне Івано-Франківськ

На відкритті храму також був племінник єпископа — уродженця Старуні Симеона Лукача, на честь якого створили цей комплекс.

“Я тоді мав дев’ять років. Він (Симеон Лукач — ред.) приходив до підпільної монашки зі своїми братами Миколою, Василем. Завжди молилися, закриті штори були. Він був дуже хорошим чоловіком, знав вісім мов. Ми довгий час не знали, що він був висвячений на єпископа, але здогадувалися, бо покійний мій дідо Лукач це знав все”, — каже племінник єпископа Михайло Лукач.

Михайло Лукач

Племінник єпископа Симеона Лукача Михайло Лукач, 22 серпня 2025. Суспільне Івано-Франківськ

За словами отця Володимира Лукашевського, богослужіння в базиліці проводитимуть щодня.

Джерело

Навігація записів

Дeв’ятеро постраждалих, сeред яких є дітu: на Житомирщині зіткнулись два aвто
У CША палає нафтопереробний завод. Відео

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
  • Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.
  • Чоловік так раптом перейшов на «ти» і сунув бутерброд в руку Ларисі Андріївні. Вона хотіла відмовитися, але раптом зрозуміла, що страшенно хоче їсти
  • Тю, Олено, ти що, з собою цей старий сервант на той світ забереш? — ці слова племінника пролунали на моїй затишній кухні так буденно, ніби він питав про погоду, а не вирішував долю мого життя. Я ледь не випустила з рук тарілку, яку саме витирала. — Максиме, ти про що? — я нарешті знайшла голос, намагаючись вгамувати дивне хвилювання, що піднялося в грудях. — Та я про будинок твій, — продовжив він, підливаючи собі ще чаю, наче він тут уже господар. — Сама ж бачиш, Олено Степанівно, роки йдуть. Не ображайся, але ти не молодшаєш. Тобі важко тут одній. Город величезний, сад потребує догляду, дах он у кутку в сінях підтікає — Михайло покійний латав, а воно знову проситься. Хто тобі допоможе? Я відчула, як пальці самі собою почали зминати край фартуха. Його слова були дошкульні. — Я ще даю собі раду, Максиме. І сусіди допомагають, якщо щось важке треба
  • — Добрий вечір, — тихо почав Павло. — Моя дружина сьогодні була у вас. Така… тендітна, з темним волоссям, у неї ще погляд завжди трохи замислений. Вона купила велику скляну вазу. Випадково перекинув, треба таку саму.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes