Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • У Рoсії “зізналuся”, коли можyть знoву вдарuтu по ЗАЕС: відпoвідальність нaмагаються перевестu на Укpаїну

У Рoсії “зізналuся”, коли можyть знoву вдарuтu по ЗАЕС: відпoвідальність нaмагаються перевестu на Укpаїну

admin
18 Серпня, 202218 Серпня, 2022 Коментарі Вимкнено до У Рoсії “зізналuся”, коли можyть знoву вдарuтu по ЗАЕС: відпoвідальність нaмагаються перевестu на Укpаїну

Міністерство оборони Росії анонсувало “резонансну провокацію” на Запорізькій АЕС 19 серпня, у період відвідування України генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. Окупанти цинічно стверджують, що НП нібито станеться з вини Збройних сил України.

Відповідну заяву в четвер, 18 серпня, зробив офіційний представник МО РФ генерал-лейтенант Ігор Конашенков. Він спробував заздалегідь виправдати ЗС Росії і сказав, що його країну “звинуватить у створенні техногенної катастрофи на електростанції”.

Конашенков збрехав про те, що на території ядерного об’єкта нібито немає важкої російської зброї, а лише “підрозділи охорони”. Крім того, в оборонному відомстві країни-агресорки запевняють, що Україна просто “розповсюджує чутки” про обстріли ЗАЕС з боку Збройних сил РФ.

“Підрозділами 44-ї артилерійської бригади ЗСУ 19 серпня планується завдання артилерійських ударів по території Запорізької АЕС із вогневих позицій, що розташовані в місті Нікополь”, – поширив фейк представник МО Росії.

Не виключено, що окупанти вже спланували криваву провокацію на атомній електростанції й таким чином намагаються створити собі “алібі”, а також очорнити українських захисників.

Пропагандисти стверджують, що командування оперативно-тактичної групи “Дніпро” нібито “розгортає в районі Запоріжжя пости радіаційного спостереження”, а також “організовує тренування підрозділів 108-ї бригади територіальної оборони, 44-ї артилерійської бригади та військових частин, що дислокуються в Запоріжжі, щодо дій в умовах радіаційного зараження місцевості”.

“Крім того, підрозділи 704-го полку РХБЗ ЗСУ мають завершити до 19 серпня зосередження в районі Запоріжжя й бути в готовності до фіксації факту аварії на Запорізькій АЕС, а також проведення комплексу заходів щодо демонстрації нібито ліквідації її наслідків”, – йдеться в тексті заяви, оприлюдненої міністерством оборони РФ.

ЗАЕС на карті

Джерело: Obozrevatel

Навігація записів

Дaльнобiйнa зброя: Амeрuкaнцi вuмaгaють вiд Бaйдeнa бiльш рiшучuх дiй щодо Укрaїнu
Нaйтрагiчніша нiч для Хaрківщини: внаслідок мaсованих ракетних ударів РФ загuнулu 11 людей, порaнeні – 37, – Синєгубов.

Related Articles

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Viktor
12 Березня, 202612 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Син віддає всю зарплату невістці, купує їй одяг та продукти. Однак, Марії цього мало! І нещодавно вона йому таку виставу влаштувала – ну акторка погорілого театру!

Цікаве за сьогодні

  • Настя мила холодильник, як раптом на кухні зʼявився її чоловік. – Микольцю, а ти чого так рано сьогодні? – здивувалася жінка. – Привіт, кохана! Так я ж відпросився раніше. Ти що забула куди ми завтра їдемо? Настя задумалася і раптом спохмурніла. – Ох, це вже завтра? – запитала вона. – Може перенесемо, га? – Е, ні! Все, збирай речі! Їдемо в село. Зранку Настя стояла у дворі в свекрухи. Коли вона її побачила, то застигла від здивування
  • – Поки ти бігаєш і розв’язуєш усі проблеми за них, вони ніколи жити не навчаться! І тобі допомагати не стануть! Тобі вже не двадцять, здоров’я дається взнаки. Перекривай краник, та рятуй себе сама! Вона так і вчинила…
  • Ти голубці зробила, Ірино? Щось я їх не бачу, – кажу, знімаючи втомлено плащ у коридорі. – Ні, не зробила, не мала часу, – спокійно відповідає мені донька, навіть не відриваючись від телефону. Я завмерла біля порога. У повітрі пахло чим завгодно — мийним засобом, свіжим пранням, парфумами Ірини — але тільки не домашнім затишком, не тушкованою капустою і не м’ясом з рисом. – Я ж просила тебе по телефону, щоб ти їх приготувала. Скучила я за нашою смачною їжею, – кажу доньці, повільно заходячи в хату. Ноги гудуть після тривалої дороги. Пересадки, митниця, валізи, які здавалися важчими, ніж зазвичай. Я додому приїхала. Про свій приїзд всіх заздалегідь попередила. Кожен кілометр дороги, кожну годину в автобусі я уявляла собі цей момент: відчиняються двері, а там — тепло, пара від баняків і цей особливий аромат, який буває тільки вдома. Всю дорогу мріяла, як я поїм голубці, а мені навіть картоплі смаженої не запропонували
  • Я пішла. Серце було не на місці, хотілося взяти ремінь і повчити цю дівчинку…
  • Борис приїхав у рідне село з закордону. Востаннє він був удома сім років тому. Село дуже змінилося. Розцілувавши батьків, Борис одразу попрямував на цвинтар. Памʼятник його Інні він знайшов легко. Там стояла молода дівчина і плакала. Дівчина дбайливо поправила вінок і погладила фото матері. – Уляна? – гукнув він її. – Ви хто? – здивовано запитала дівчина. – А я… Твій батько! Уляна застигла від здивування
  • Віра та Віктор розлучилися. Після розлучення чоловік відмовився віддавати ключі від квартири – Віро, у цьому будинку живуть мої діти! А раптом щось трапиться, – пояснював Віктор. – Добре. Тільки дзвони, будь ласка, якщо зберешся приїхати, – погодилася Віра. – Переживаєш, що з коханцем застану? – Сказав чоловік і сам зніяковів. Через 3 тижні після розлучення Віктор зателефонував, і повідомив, що зараз приїде
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes