Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • – Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

– Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

Viktor
28 Грудня, 202528 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до – Твій брат теж має право на частку! – наполягала Катя. – То ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

Після розлучення я не хотіла залишатися в Івано-Франківську, бо думка про те, що житиму в одному місті з колишнім, мені не подобалась. Розлучення було дуже важким, Роман намагався відсудити у мене все, що міг. А опісля я хотіла просто забути цей неприємний період і почати все заново. У мене було двоє дітей, які стали мені опорою і змушували тримати себе в руках у ці важкі часи. Взагалі не знаю, що б я без них робила!

Я повернулась до маминого будинку в селі Липівка і вирішила працювати віддалено. Донедавна тут жив мій брат Антон з мамою, Але після одруження він переїхав до жінки в столицю, знайшов там роботу, облаштувався. З часом я хотіла купити власне житло. Але мама наполягала, щоб я залишилась у неї:

– Доню, та що ти будеш робити сама?

– Мій дім – це і твій дім!

– А хто догляне мене на старості? Та й удвох легше та веселіше!

За п’ять років спільного життя наш дім сильно змінився. Ми поставили огорожу, утеплили будинок, зробили нове опалення, поміняли вікна. Мій брат Антон не допомагав мені абсолютно, взагалі склалось враження, що він забув про нас з мамою.

Я вже змирилася з думкою, що доживатиму свої дні тут. Влаштувалася вчителем у місцеву школу, стала дітей на репетиторство брати. Жили ми скромно, я постійно економила та відкладала на ремонт.

Одного дня у гості заявився брат. Його дружина Катя пильно оглянула дім і оцінила мої старання:

– Добряче ти тут все облаштувала. Бо як згадаю, які тут колись хащі були – аж страшно стає! – підлещувалася братова жінка.

Потім Катя відвела мене убік і продовжила вдавати, що ми мило розмовляємо, насправді ж, вона звернулась до мене з погрозами:

– А ти думаєш, що цей дім залишиться лише тобі у спадок? Для цього ти так старалась?

– Моя мама ще жива і зараз ми не ділимо майно.

– Твій брат теж має право на частку, чи як ти думала?

– Я сама вкладалась у ремонт цього будинку, чи ви з Антоном хочете приїхати на все готове?

– Ні, так не вийде, дорогенька, ти мусиш рахуватись з братом!

Настав вечір і гості поїхали, мені ж не дає спокою ця розмова. Я маю певні заощадження і можу дозволити собі придбати невеличке житло. Однак думка про те, що все слід розпочинати спочатку, гнітить дедалі більше. Я не хочу засмучувати маму, бо не хочу її ставити між собою і братом. Порадьте, що робити.

Навігація записів

– Нехай діти поживуть у тебе, – заявила свекруха. – Світлані потрібно влаштувати особисте життя! Цю неділю я збиралася провести в горизонтальному положенні з книжкою. Проте, зважаючи на все, моїм планам не судилося збутися. – А чому саме у мене? – Обережно поцікавилася я. – Чому не у вас? – У мене тісно, ​​- зітхнула свекруха. – Крім того, вони дітки галасливі. А в мене мігрені та тиск. Та ти не хвилюйся, Володя тобі допоможе. Справді, синку? Володя лише кивнув. Говорити матері «ні» він ніколи не вмів. Свєтка, зовиця моя, завела інтернет-роман. Серце її підкорив чоловік із сусіднього міста, якоїсь середньої руки бізнесмен. Про те, що у Свєтки є діти, він не знав. Спочатку у них було бурхливе листування, і ось тепер вони вирішили «впізнати один одного краще». Свєтка зібралася їхати до нього, а дітей, семирічного Юрка та п’ятирічну Настусю, вирішено було відрядити до мене.
Вийду заміж, але тільки не за цього красеня. Так, він чудовий хлопець у всіх відношеннях. Але не мій

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes