Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Трагедія, що крає душу… Вони щодня дарували знання, турботу й тепло. Україна в жал0бі… Деталі…

Трагедія, що крає душу… Вони щодня дарували знання, турботу й тепло. Україна в жал0бі… Деталі…

Viktor
25 Червня, 202525 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до Трагедія, що крає душу… Вони щодня дарували знання, турботу й тепло. Україна в жал0бі… Деталі…

Внаслідок російської атаки по Білгород-Дністровську на Одещині загинули двоє заступників директора і працівниця їдальні місцевого ліцею, зруйнованого окупантами.

Про це повідомили в Департаменті освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Унаслідок обстрілу ліцею №1 м. Білгород-Дністровський загинули троє працівників – гідні, щирі, працьовиті люди, які щодня дарували світло знань, турботу, досвід і любов до своєї справи”, – розповіли в обласній адміністрації.

Ауріка Костянтинівна МЕЛЬНИК (27.10.1973 – 23.06.2025) — заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель, любляча мати і дружина. Її життєрадісність, сила духу та безмежна відданість школі залишили глибокий слід у серцях колег, учнів та батьків. За три десятиліття невтомної праці на освітянській ниві вона виховала не одне покоління гідних громадян України.

Олег Федорович ГЕРАСИМЕНКО (08.02.1948 – 23.06.2025) — ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС, заступник директора з господарчої роботи, турботливий чоловік і дідусь. Протягом 27 років він був невід’ємною частиною ліцею, сумлінно дбав про його добробут і благоустрій. Його порядність, працелюбність та спокійна мудрість назавжди залишаться у серцях тих, хто його знав.

Віра Миколаївна РОЩИНА (02.05.1965 – 23.06.2025) – щира, добросердна, відповідальна працівниця, яка піклувалася про чистоту та порядок у Ліцеї №1. Щодня дарувала тепло, затишок і свою добру усмішку шкільній родині.

Передчасно згасли три життя, залишивши світлі спогади у серцях колег, друзів, учнів і всієї освітянської родини Одещини.

Колеги Ауріки зауважили, що вона протягом усього життя “вирізнялася стійкістю характеру, силою духу, життєрадісністю та оптимізмом”.

Навігація записів

Мacoвaнuй yдap… 7 жaxлuвux ПPИЛЬOТIB! Bлyчaння пpямo B
Сумна звіcтка в яку до останнього не хотілося вірити! На фронті загuнув захисник з Івано-Франківщини

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes