Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Тiлькu пoчaв жuтu Iвaнy нa зaвждu зaлuшuтьcя 20 poкiв…  Тpareдiя зaбpaлa мoлoдe жuття

Тiлькu пoчaв жuтu Iвaнy нa зaвждu зaлuшuтьcя 20 poкiв…  Тpareдiя зaбpaлa мoлoдe жuття

Viktor
18 Жовтня, 2024 Коментарі Вимкнено до Тiлькu пoчaв жuтu Iвaнy нa зaвждu зaлuшuтьcя 20 poкiв…  Тpareдiя зaбpaлa мoлoдe жuття

У бою за Україну, її свободу та незалежність загинув 13 жовтня 2024 р. на полі бою командир відділення десантно-штурмового підрозділу молодший сержант Іван Скаляк. Вічна пам’ять Герою!

Про втрату повідомляє Другий-відділ Чортківського Ртцк-та-сп.

— Ще одна сумна звістка про загиблого юного українського воїна надійшла сьогодні в Іване-Пустенську територіальну громаду… З глибоким сумом повідомляємо, що відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу та незалежність загинув 13 жовтня 2024 р. на полі бою командир відділення десантно-штурмового підрозділу молодший сержант СКАЛЯК ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ, 2004 року народження, житель с.Гермаківка Іване-Пустенської територіальної громади, — йдеться в повідомленні. 

На зображенні може бути: 1 особа, борода та текст

Щирі співчуття рідним та близьким, розділяємо біль їх непоправної втрати.

Нехай Господь прийме його світлу душу і оселить там, де праведні спочивають.

Навігація записів

Дуже простий рецепт пиріжків для лінивих
Чому зараз немає нормальних 30-35 літніх жінок? Самотній 40-річний чоловік шукає супутницю та

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes