Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Тeрехов зaкликав надати пільги бізнеcу у пpифронтових міcтах

Тeрехов зaкликав надати пільги бізнеcу у пpифронтових міcтах

Viktor
19 Вересня, 202519 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Тeрехов зaкликав надати пільги бізнеcу у пpифронтових міcтах

Мер Харкова Ігор Терехов висловив занепокоєння щодо фінансового стану окремих територіальних громад. За його словами, у деяких громадах залишаються лише 2–3 значущі підприємства, і якщо не буде пільг, їхні бюджети опиняться під загрозою повного виснаження.

Про він заявив на форумі прифронтових міст та громад “Стратегічні виміри міст-форпостів” у Харкові 18 вересня.

Пільги для прифронтових міст

Терехов наголосив, що саме ці питання необхідно піднімати та лобіювати перед урядом і Верховною Радою.

“Ми сьогодні будемо провідниками міст, які страждають від ворожих обстрілів, які допомагають військовим. Вони на лінії зіткнення, вони форпостні”, — зазначив він.

Мер додав, що хоча всі міста України можна вважати фронтовими, є серед них ті, які постраждали найбільше, та ті, де ситуація більш спокійна.

Він підкреслив важливість лобіювання інтересів саме тих міст, які перебувають найближче до лінії фронту та зазнали найбільших руйнувань.

Асоціація прифронтових міст та громад — це ініціатива про створення якої оголосили 18 вересня у Харкові. До нового об’єднання вже долучилися понад 100 громад із прифронтових регіонів, щоб спільно вирішувати їхні актуальні проблеми. Керівником Асоціації обрано міського голову Харкова Ігоря Терехова.

Її місія — посилення стійкості громад, представництво їхніх інтересів на національному та міжнародному рівнях, а також розробка стратегій виживання та відновлення.

Джерело

Навігація записів

Мобілізація прискорюється, чоловіків шокували
Воpог зaвдав удapу по Київській облaсті. Стaли вiдомі нacлідкu

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
  • Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.
  • Чоловік так раптом перейшов на «ти» і сунув бутерброд в руку Ларисі Андріївні. Вона хотіла відмовитися, але раптом зрозуміла, що страшенно хоче їсти
  • Тю, Олено, ти що, з собою цей старий сервант на той світ забереш? — ці слова племінника пролунали на моїй затишній кухні так буденно, ніби він питав про погоду, а не вирішував долю мого життя. Я ледь не випустила з рук тарілку, яку саме витирала. — Максиме, ти про що? — я нарешті знайшла голос, намагаючись вгамувати дивне хвилювання, що піднялося в грудях. — Та я про будинок твій, — продовжив він, підливаючи собі ще чаю, наче він тут уже господар. — Сама ж бачиш, Олено Степанівно, роки йдуть. Не ображайся, але ти не молодшаєш. Тобі важко тут одній. Город величезний, сад потребує догляду, дах он у кутку в сінях підтікає — Михайло покійний латав, а воно знову проситься. Хто тобі допоможе? Я відчула, як пальці самі собою почали зминати край фартуха. Його слова були дошкульні. — Я ще даю собі раду, Максиме. І сусіди допомагають, якщо щось важке треба
  • — Добрий вечір, — тихо почав Павло. — Моя дружина сьогодні була у вас. Така… тендітна, з темним волоссям, у неї ще погляд завжди трохи замислений. Вона купила велику скляну вазу. Випадково перекинув, треба таку саму.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes