Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • – Сваха в Італію вже не поїде – сяде в Андрія на шиї! Тільки до хати її не беріть: є літня кухня – хай там ночує

– Сваха в Італію вже не поїде – сяде в Андрія на шиї! Тільки до хати її не беріть: є літня кухня – хай там ночує

Viktor
16 Вересня, 202416 Вересня, 2024 Коментарі Вимкнено до – Сваха в Італію вже не поїде – сяде в Андрія на шиї! Тільки до хати її не беріть: є літня кухня – хай там ночує

Я ще 14 років тому поїхала в Італію на заробітки й досі там проживаю та працюю. Приїхала на Батьківщину на зимові свята, оскільки в мене 9 січня день народження – 55 років виповнилося, тому хотілося відсвяткувати в рідному колі. Коли я їхала за кордон, моєму синові було вже 17, якраз вступив до університету, а я вирішила час не гаяти, а підзаробити трохи грошей.  

Наше село розташоване неподалік обласного центру, однак на той час будинок був дуже занедбаний. Я виховувала сина самостійно, працювала в медпункті фельдшером, тому практично не мала можливості зробити ремонт. Можливо, так би і далі тривало, якби одного разу до мене в медпункт не прийшла одна жіночка, яка вже довгий час перебуває в Італії. Запропонувала мені допомогу в пошуках житла й роботи, а я вирішила не втрачати цього шансу. Батьки мене підтримали, а син вже переїхав в гуртожиток і йому було якось байдуже. 

От і подалася на чужину, висилала матері кошти, а вона за них збудувала поруч гарний будинок, потім знову потрібні були кошти, тож я залишилася в Італії на довше. От два роки тому моєї матері не стало та ще й син оголосив, що хоче одружуватися. Невістка ніби непогана, гарна дівчина, з міста. Правда, свати в мене грошей не мають, тому весілля зробили з моєї кишені. Але мені не шкода, головне, щоб жили добре.

Пошепки

Думаю, я за кордоном, будинок пустує, нехай молодята йдуть і живуть. От і син став господарем, купив собі автомобіль, зробив порядок на подвір’ї. Я коли приїхала, то була шокована з краси — все змінилося до невпізнання. 

Цього року в листопаді не стало моєї сеньйори, за якою я доглядала останні 5 років. Нову роботу я так і не знайшла, тому вирішила приїхати хоча б на свята додому, а далі вже б життя розставило все на свої місця. Приїхала я в листопаді і ці два місяці проживання з дітьми мене шокували. Я себе відчувала чужою й зайвою у власному домі.  Син з ранку до вечора на роботі, а невістка в декреті з дитиною цілими днями вдома. Вона мене практично ігнорувала й уникала, вранці навіть не віталася. Спершу я думала, що їй незвично, вона ще звикає до мене, але на свій день народження зрозуміла, що це не так. 

Святкуємо ми 9 січня мій день народження, запросила я ще сватів, от сваха повертається до мене й питає, коли я вже поїду знову за кордон. Я чесно відповіла, що не знаю, а можливо я вже взагалі назовсім залишуся вдома. На цьому наша розмова закінчилася.

Я вийшла на кухню, щоб взяти страви, й почула розмову між свекрухою та невісткою. Сваха сказала, щоб вони не спішили зносити нашу стару хату, мовляв, якщо я більше не поїду в Італію, то де буду жити? Я ледь не знепритомніла, стільки років провела на чужині, щоб влаштувати власне гніздечко, а мене діти виганяють з мого рідного дому. От не знаю, що мені далі робити.

Їхати в Італію і заробляти кошти на нове житло чи вказати на місце дітям? 

Навігація записів

Лише за 2 години я очищаю всі тюлі в хаті до білого стану
Запaм’ятайте і вiзьміть собі до уваги! Ви точно не знaєте як сказати “ЧЕPПАК” укpаїнською

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes