Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Стало відомо ! УPAЖEН0 Нaйбiльшy гopдicть apмiї PФ P03БИТ0…

Стало відомо ! УPAЖEН0 Нaйбiльшy гopдicть apмiї PФ P03БИТ0…

Viktor
23 Вересня, 202523 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Стало відомо ! УPAЖEН0 Нaйбiльшy гopдicть apмiї PФ P03БИТ0…

Цей удар українськими дронами призвів до найбільших одномоментних втрат РФ у машинах оперативно-тактичного ракетного комплексу “Искандер”

Завдяки одному з ударів українських далекобійних дронів було знищено одразу шість машин зі складу оперативного тактичного ракетного комплексу “Искандер”. Відповідні фото зі спаленою військовою технікою, які зробили самі рашисти були опубліковані “Досье Шпиона”.

На них серія красномовних кадрів спалені машини МЗКТ-7930, які використовуються у цьому комплексі. Зазначено, що удар був завданий по полігону “Молькино”, що у Краснодарському краї за допомогою 14 дронів і він відбувся у 20-х числах серпня.

Варто зазначити, що поряд з цим полігоном, у населеному пункті Гарячий ключ знаходиться місце постійної дислокації 1-ї ракетної бригади ЗС РФ, яка має на озброєнні ОТРК “Искандер”.

Водночас слід враховувати те, що у складі комплексу “Искандер” знаходяться не лише пускові, які мають індекс 9П78-1, а й цілий ряд інших машин. Це транспортно-заряджаюча 9Т250, яка також монтується на шасі МЗКТ-7930, а також КШМ, машина технічного обслуговування, пункт розрахунку пуску та машинна життєзабезпечення, всі на шасі КамАЗ.

На фото ж можливо нарахувати шість спалених машин на шасі МЗКТ-7930 та одну на базі КамАЗа. І на момент публікації питання, скільки зі знищених машин пускові, а скільки транспортно-заряджаючих – дуже дискусійний. Тим паче, що це перші фото знищених машин ОТРК “Искандер” взагалі й порівняти немає з чим.

Image 0

Водночас певну підказку дають технічні люки, які розрізняються у пусковій та транспортно-заряджаючій машині. Зокрема на це звернули увагу у спільноті “КіберБорошно”.https://t.me/kiber_boroshno/12095?embed=1

На їх думку була знищена лише одна пускова та п’ять ТЗМ 9Т250. При цьому пускова знаходилась в окремому ангарі. Варто додати, що рашисти вочевидь намагались загасити пожежу, на що натякають вогнегасники та відра, але не вийшло.

Image 1

Джерело

Навігація записів

У Нью-Йoрку поліція зyпинила автомобіль Мaкрона через кoртеж Трaмпа. Відео
Щoйно! Тpамп виcтупив в ООН. Тe що вiн cказав, шoкувало вcіх. Деталі…

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Марина завжди знала: власна квартира — це не просто стіни, це свобода. Свобода зачинити двері й опинитись у світі, де не треба виправдовуватись, перепрошувати, догоджати. Особливо коли живеш зі свекрухою.
  • – І нащо мені такий старий? Замість меблів? – Степан дивився на мене ошелешений. Такого він точно не чекав
  • Моя мама віддала мене бабусі, коли мені було лише 4 роки. Як бабусі не стало, мама виставила мене з її будинку.
  • Олена прокинулася, як завжди, ще до світанку. Пічка давно погасла, в хаті було зимно, але вона вже звикла до такого. За ці роки вона навчилася жити без чоловіка – без тепла, без опори, без слова підтримки. Їй було всього тридцять два, коли доля вирвала в неї Івана, її чоловіка. Двоє дітей – Марічка й Андрійко – залишилися на її руках, а разом із ними – город, худоба, поле й старенька хата, яку треба було втримати.
  • Як ти можеш нас покинути в такий складний час? — плакала вона, пакуючи мені банку з варенням. — Ми ж одна сім’я! — Мамо, я не покину вас. Я буду допомагати фінансово. Але мені треба спати хоча б п’ять годин на добу, щоб мене не звільнили, — намагалася пояснити я. І я допомагала. Перші місяці самостійного життя були дивними. Я нарешті відчула, що таке тиша. Я вчилася господарювати на власній кухні, готувала смачні обіди. Оскільки я жила одна, їжі завжди залишалося забагато. Кожні вихідні я завантажувала повний багажник продуктів і їхала до них. Пам’ятаю, як перші рази Віка була мені вдячна. Вона обіймала мене, називала «найкращою сестрою у світі». Приносити пакунки з якісним дитячим харчуванням, м’яким м’ясом для мами та новими іграшками для племінника було приємно. Це давало мені відчуття того, що я — опора. Але вдячність — річ крихка. Вона швидко розчиняється в рутині. Через пів року мої візити перестали бути святом, вони стали нормою. Віка вже не чекала мене з радістю, вона чекала мене зі списком. — Ти що, не бачиш, що дитина виросла з усіх комбінезонів? — замість «привіт» казала вона
  • Ой, почалося… — вона закотила очі. — Ви, мамочки з правильними дітками, завжди знаєте, як краще. Тільки життя — воно не по книжках. Мій Денис росте вільним, а ваш — як на шнурочку. Побачимо, хто з них краще пристосується. І вони пішли. Просто пішли, залишивши нас із брудною ковдрою і зіпсованим настроєм. Я сіла назад на траву. Мої думки мимоволі повернулися в дитинство. Я згадала свою бабусю Ганну. Вона жила в селі і завжди казала: “Дитина — це чисте полотно, що ти на ньому намалюєш, те й буде світ бачити”. Пам’ятаю, як одного разу я, ще зовсім мала, зірвала яблуко в сусідському саду. Бабуся не сварила мене гучно. Вона просто взяла мене за руку, ми пішли до сусідки, тьоті Галі, і я мала сама попросити вибачення. — Сором — це не коли в тебе мало грошей, — казала тоді бабуся. — Сором — це коли в тебе мало совісті. Того дня тьотя Галя дала мені цілий кошик яблук, але я запам’ятала на все життя: чуже — це кордон, який не можна переходити без запрошення
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes