Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Uncategorized
  • Сім’я дуже віруючa, ходять до церкви, дома навіть телевізора немає: з’ясувалися нові деталі про солдата, який poзстpiляв товаришів по службі в Дніпрі

Сім’я дуже віруючa, ходять до церкви, дома навіть телевізора немає: з’ясувалися нові деталі про солдата, який poзстpiляв товаришів по службі в Дніпрі

admin
27 Січня, 202227 Січня, 2022 Коментарі Вимкнено до Сім’я дуже віруючa, ходять до церкви, дома навіть телевізора немає: з’ясувалися нові деталі про солдата, який poзстpiляв товаришів по службі в Дніпрі

Односельці батьків нацгвардійця Артема Рябчука, який у ніч на 27 січня вчинив стрілянину по товаришах по службі в Дніпрі, розповіли, що знають про їхню родину. Сусіди не уявляють, що могло штовхнути хлопця на такий вчинок.

Про це жителі села Броска Ізмаїльського району Одеської області розповіли у коментарі OBOZREVATEL. За їхніми словами, сім’я – віряча. Батько стрільця помер після тривалої хвороби приблизно 5-6 років тому.

“Сім’я Рябчук – дуже віряча, якщо не помиляюся – щось на кшталт п’ятдесятників. З односельцями вони не спілкувалися тісно, ні з ким не дружили, свята не відзначали разом. У них вдома немає ні телевізора, ні радіо – їм вірою це заборонено”, – розповіли сусіди.

Вони відзначили, що Артем – не єдина дитина в сім’ї, має ще старшу 28-річну сестру Юлю, яка живе в Росії. Матері хлопця 54 роки.

“Де працює мама Артема і чи працює взагалі, ми не знаємо. Бачимо лише, що вона їздить велосипедом”, – повідомили односельці.

За їхніми словами Артем завжди був дуже спокійним, друзів у нього не було.

“Чому він розстріляв товаришів по службі – важко уявити. Може його довели, образили. Адже він ріс один, не знав компанії”, – припустили сусіди.

Співрозмовники видання додали, що навпроти будинку Рябчуків є пагорб, де взимку на гірку щодня діти збиралися, щоб покататися. Однак Артем ніколи не виходив до однолітків.

“Його іноді кривляли – мовляв, нас віряни не визнають”, – розповіли сусіди.

“Як Артема призвали – не розуміємо. Він, по суті, єдиний син та годувальник. Може, сам захотів піти служити?” – додали вони.

obozrevatel.com

Навігація записів

Присутні втратили дар мови: стало відомо чому солдат-строковик, який poзcтpіляв товаришів по службі пішов на такий крок
Велике прохання до всіх свідомих українців: Прошу не називайте «дніпровського cтрiлкa» Артема «злoчинцeм»

Related Articles

Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Viktor
21 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Цікаве за сьогодні

  • Прокидаючись щоранку під мамин голос і запах свіжого сніданку, Вітя щоразу ловив себе на одному й тому самому відчутті: ніби він живе не власним життям, а чиїмось чужим сценарієм. Його дратувало все. Абсолютно все. Здавалося, ще трохи і він просто вибухне від цих нескінченних турбот, порад і запитань.
  • Я більше так не можу, Катю, це вже не дім, а якась безкоштовна їдальня на виїзді, — Михайло стояв посеред кухні, дивлячись на гору брудного посуду так, ніби це були руїни його власного життя.
  • Ірина відкрила двері своїм ключем і застигла від здивування. В коридорі на поличці не було жодної пари чоловічого взуття! Ірина здивовано зайшла в кімнату і раптом побачила на столику записку. Вона прочитала її і аж присіла від несподіванки! Вона перечитала текст тричі. Повільно до неї почав доходити зміст написаного.
  • Чоловік так раптом перейшов на «ти» і сунув бутерброд в руку Ларисі Андріївні. Вона хотіла відмовитися, але раптом зрозуміла, що страшенно хоче їсти
  • Тю, Олено, ти що, з собою цей старий сервант на той світ забереш? — ці слова племінника пролунали на моїй затишній кухні так буденно, ніби він питав про погоду, а не вирішував долю мого життя. Я ледь не випустила з рук тарілку, яку саме витирала. — Максиме, ти про що? — я нарешті знайшла голос, намагаючись вгамувати дивне хвилювання, що піднялося в грудях. — Та я про будинок твій, — продовжив він, підливаючи собі ще чаю, наче він тут уже господар. — Сама ж бачиш, Олено Степанівно, роки йдуть. Не ображайся, але ти не молодшаєш. Тобі важко тут одній. Город величезний, сад потребує догляду, дах он у кутку в сінях підтікає — Михайло покійний латав, а воно знову проситься. Хто тобі допоможе? Я відчула, як пальці самі собою почали зминати край фартуха. Його слова були дошкульні. — Я ще даю собі раду, Максиме. І сусіди допомагають, якщо щось важке треба
  • — Добрий вечір, — тихо почав Павло. — Моя дружина сьогодні була у вас. Така… тендітна, з темним волоссям, у неї ще погляд завжди трохи замислений. Вона купила велику скляну вазу. Випадково перекинув, треба таку саму.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes