Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • Uncategorized
  • Сім’я дуже віруючa, ходять до церкви, дома навіть телевізора немає: з’ясувалися нові деталі про солдата, який poзстpiляв товаришів по службі в Дніпрі

Сім’я дуже віруючa, ходять до церкви, дома навіть телевізора немає: з’ясувалися нові деталі про солдата, який poзстpiляв товаришів по службі в Дніпрі

admin
27 Січня, 202227 Січня, 2022 Коментарі Вимкнено до Сім’я дуже віруючa, ходять до церкви, дома навіть телевізора немає: з’ясувалися нові деталі про солдата, який poзстpiляв товаришів по службі в Дніпрі

Односельці батьків нацгвардійця Артема Рябчука, який у ніч на 27 січня вчинив стрілянину по товаришах по службі в Дніпрі, розповіли, що знають про їхню родину. Сусіди не уявляють, що могло штовхнути хлопця на такий вчинок.

Про це жителі села Броска Ізмаїльського району Одеської області розповіли у коментарі OBOZREVATEL. За їхніми словами, сім’я – віряча. Батько стрільця помер після тривалої хвороби приблизно 5-6 років тому.

“Сім’я Рябчук – дуже віряча, якщо не помиляюся – щось на кшталт п’ятдесятників. З односельцями вони не спілкувалися тісно, ні з ким не дружили, свята не відзначали разом. У них вдома немає ні телевізора, ні радіо – їм вірою це заборонено”, – розповіли сусіди.

Вони відзначили, що Артем – не єдина дитина в сім’ї, має ще старшу 28-річну сестру Юлю, яка живе в Росії. Матері хлопця 54 роки.

“Де працює мама Артема і чи працює взагалі, ми не знаємо. Бачимо лише, що вона їздить велосипедом”, – повідомили односельці.

За їхніми словами Артем завжди був дуже спокійним, друзів у нього не було.

“Чому він розстріляв товаришів по службі – важко уявити. Може його довели, образили. Адже він ріс один, не знав компанії”, – припустили сусіди.

Співрозмовники видання додали, що навпроти будинку Рябчуків є пагорб, де взимку на гірку щодня діти збиралися, щоб покататися. Однак Артем ніколи не виходив до однолітків.

“Його іноді кривляли – мовляв, нас віряни не визнають”, – розповіли сусіди.

“Як Артема призвали – не розуміємо. Він, по суті, єдиний син та годувальник. Може, сам захотів піти служити?” – додали вони.

obozrevatel.com

Навігація записів

Присутні втратили дар мови: стало відомо чому солдат-строковик, який poзcтpіляв товаришів по службі пішов на такий крок
Велике прохання до всіх свідомих українців: Прошу не називайте «дніпровського cтрiлкa» Артема «злoчинцeм»

Related Articles

Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Viktor
21 Грудня, 2025 Коментарі Вимкнено до Біда сталася через кілька днів після першого дня народження Надійки. Свято було гучним, Вікторія приготувала неймовірний фуршет, гості розсипалися в компліментах. А через три дні Михайло зустрів її на кухні з порожнім поглядом. — Я йду від тебе, — сказав він просто, без вступу. Вікторія спочатку сприйняла це за невдалий жарт. — І куди? До магазину чи в спортзал? — Назовсім. До іншої. Я кохаю її вже рік. Світ навколо Вікторії почав руйнуватися з гуркотом. Вона не могла збагнути: чому? За що? — Ми ж були щасливі, Михайле! У нас все було бездоганно! — Оце і є проблема! — раптом сказав він. — Твоя ідеальність мене втомила! Мені нудно. Мені потрібна дружина, яка може помилятися, влаштовувати суперечки чи не помити посуд. Я втомився бути «чоловіком найкращої дружини». Мені вже це все набридло! Він зібрав речі, забрав обидві машини та всі спільні накопичення, залишивши Вікторії лише квартиру та дітей

Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Готується новий потік дронів? Росія хоче завезти 12 тисяч робітників з КНДР для збору «Шахедів» — ГУР

Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Viktor
14 Листопада, 202514 Листопада, 2025 Коментарі Вимкнено до Щoйнo cтaлo вiдoмo! Мepц звepнyвcя дo Зeлeнcькoгo з нeзвuчнuм пpoxaнням.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes