Мій Максим завжди був страшенно недовірливим до усіх. Мабуть, тому, що колись його тато нас покинув. Увела його молода вертихвістка. Відтоді навіть не згадував, що сина має.
Коли Максим виріс, дівчат мав чимало, але з жодною йому не вдавалося бути довго. Стосунки максимум пів року тривали, і те за щастя. Спочатку я на це уваги не звертала, думала, що він ще молодий і це мине. Але з часом почала непокоїтися. Коли синові 30 виповнилося, почала відверто йому казати, що час вже зупинитися. Тим паче, що його бабуся по татовій лінії пообіцяла квартиру залишити свою.
І ось нарешті син привів дівчину. Оля мені сподобалась, дуже спокійна і розумна. За рік вони вирішили побратися. Та перед тим Максим прийшов до мене з проханням.
– Послухай, Оля хороша, але ти знаєш, як воно часом трапляється. Я мушу підстрахуватися.
– І що ти від мене хочеш?
– Переписати все своє майно на тебе. А коли я переконаюсь, що Олі можна довіряти, все назад перепишемо.
Я погодилась, здалося, що це справді гарна ідея. Коли бабусі не стало квартиру оформили на мене, хоча молоді переїхали жити туди, наче вона їхня. Та жили вони добре, Оля була прекрасною дружиною – доброю і дбайливою. Вдома завжди у неї прибрано і наготовлено. Ще й працювати встигала. Згодом дитину народила і я запропонувала синові житло переоформити. Та він відмовився. Сказав, що ще не впевнений в дружині.
Так минуло десять років. Оля саме вагітна вдруге була, коли раптом син заявив, що розлучається. Виявляється, Максим вже давно іншу мав. Сталося все доволі швидко. Невістка була в розпачі, навіть до лікарні потрапила. Син мене дуже розчарував. Тому я прийняла серйозне рішення, про яке йому й не сказала.
І ось вже після пологів Олі, Максим прийшов до мене:
– Все мамо, в понеділок до нотаріуса поїдемо. Переоформимо житло.
– Синку, пізно, я вже все зробила!
– Як? Без мене?
– Так.
– А це можливо? А де документи?
– Як де? У Олі.
– А чого?
– Синку, я довго думала, і переписала на неї квартиру.
– Ти жартуєш? Вона ж моя?
– А в тебе двоє дітей. Тож все справедливо!
Максим кричав на мене, судом погрожував. Це було жахливо. Та я переконана, що все зробила правильно. Якби син повернувся до дружини, все б у них добре було. А що б ви на моєму місці робили?
IrynaS
