Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Росія готується до мас0ваного ракетноrо удару: чи хапати валізи — Жданов попередuв про небезпеку

Росія готується до мас0ваного ракетноrо удару: чи хапати валізи — Жданов попередuв про небезпеку

Viktor
24 Серпня, 2024 Коментарі Вимкнено до Росія готується до мас0ваного ракетноrо удару: чи хапати валізи — Жданов попередuв про небезпеку

Експерт закликав не ігнорувати сигнали повітряної тривоги.

Російська армія готується завдавати ударів ракетами та безпілотниками по Україні найближчими днями, зокрема на День Незалежності — суботу, 24 серпня. Про підвищений ризик атак попередило посольство США в Києві.

Що задумав ворог, скільки ракет накопичив та коли й куди може вдарити, в коментарі сайту ТСН.ua розповів військовий експерт Олег Жданов.

За його словами, попередження посольства США в Україні — це стандартна дипломатична процедура, тому не варто піддаватися паніці.

“Тут нічого дивного немає. Ми всі розуміємо, що з наближенням свят, особливо таких, як День Незалежності, Росія може зробити нам якусь капость у вигляді ракетного чи ракетно-шахедного удару, може намагатися зробити його масованим. Ризики зростають, тому посольство попереджає своїх громадян”, — каже Олег Жданов.

Військовий експерт зазначив, що в Росії постійно триває підготовка до ударів по Україні, зокрема тренуються екіпажі стратегічних бомбардувальників Ту-95.

“Масованих атак не було вже дуже давно. Вони постійно готують екіпажі літаків і вильоти Ту-95, Ту-160, хоча вони не застосовуються для ударів, для них ракет немає у фугасному спорядженні. Технічний стан цих літаків поганий. Вони зношуються — я вже давно не бачив, щоб Ту-95 споряджали чотирма ракетами, це рідкість. Я вже не кажу про більше. Згадайте, взимку 2022 року вісім-десять ракет чіпляли на один літак. Зараз — дві ракети. Вони не тягнуть уже бомбове навантаження”, — розповів Олег Жданов.

Для створення масованості ракетного удару Росія може використати декілька хвиль літаків, каже військовий експерт.

“Наприклад, по три-чотири літаки, по дві ракети кожен, і хвилями з інтервалом у годину-півтори чи, може, пів години. І таких хвиль може бути декілька. Вони саме так і тренують екіпажі. Близько ста ракет вони вже фізично не можуть застосувати. Підняти десять літаків з десятьма ракетами — на сьогоднішній день це неможливе завдання для російської бомбардувальної авіації”, — вважає військовий експерт.

Головне завдання Росії зараз, на думку Олега Жданова, — створити хаос і паніку серед українського населення та примусити суспільство сформувати думку, що мир повинен бути в обмін на території на їхніх умовах.

Військовий експерт додав, що цими вихідними особливо треба реагувати на сигнали повітряної тривоги. За можливості також можна виїхати за місто.

“Чим більше місто, тим більша ймовірність того, що воно може бути стати об’єктом вогневого впливу. Ми не можемо передбачити в цьому сенсі дії ворога. У нас це стан постійної готовності. Ми постійно очікуємо нападу від ворога і готуємося до його відбиття. Але для цивільного населення, якщо є така можливість…Та це не означає, що нам зараз треба хапати валізи і бігти, куди очі бачать. Можливо, поїхати десь за місто. Це було б доцільно і розумно”, — каже Олег Жданов.

Навігація записів

24серпня! Ранок! Зeлeнcькuй пpuгoлoмшuв зaявoю! Тe, щo вiн вuдaв, Ш0КУВAЛ0 вcю кpaїнy!
БІженці із Курської області їдуть в Україну і розказали чим там будуть займатися – в укранців – ш0k невже це правда?

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • Друзі, сьогодні ми святкуємо не тільки чверть століття нашого шлюбу. Ми святкуємо диво. Через кілька місяців нас стане троє. Марія чекала на аплодисменти. Вона чекала, що хтось підійде і обійме її. Але замість цього вона почула тихий стукіт виделки об тарілку. Це Ганна Степанівна повільно опустила руку. — Ви з глузду з’їхали? — голос матері пролунав на весь зал, холодний і гострий. — Тобі сорок п’ять, Маріє. Тобі про вічне думати час, про здоров’я, а ти вирішила в дитсадок гратися? Хто цю дитину на ноги ставити буде? Андрій? Чи ти в свої шістдесят будеш на батьківських зборах серед двадцятирічних сидіти як бабця? — Мамо, це наше рішення, — спробувала вставити Марія, відчуваючи, як обличчя починає палати. — Це не рішення, це егоїзм! — втрутилася дружина брата Андрія, Світлана. Вона завжди заздрила їхнім статкам. — Ви про дитину подумали? Які ризики в такому віці? Ви хочете народити і покинути його сиротою в підлітковому віці? Це просто безвідповідально
  • Я знаю, що ти мене заблокувала. Але я маю сказати: ти пошкодуєш про це. Усе, що я робив – заради нас. Заради сім’ї
  • — Розумію, що прохання незвичне, — продовжила Віра Олексіївна, помітивши розгубленість невістки. — Але родина має допомагати одне одному в складні часи. Настуся в скрутному становищі, діти потерпають від тісноти, а у вас є можливість подати руку допомоги. — Але чому саме я маю виїжджати? — запитала Оля. — Це ж мій дім.— Люба, ти ж доросла жінка, тобі легше пристосуватись до нових умов, — пояснила свекруха. — А дітям потрібна стабільність, знайоме оточення. До того ж ти весь день на роботі, додому тільки ввечері приходиш. А Насті з малими дім потрібен на цілий день.
  • Місяць тому до 56-річної Лідії прийшов свататись сусід. – Ліда, я говорити гарно не вмію. Скажу, як є. Я тебе люблю.
  • – І куди мені тепер? – Розгублено запитала мати
  • Мене чоловік і такою кохає! — вигукнула я, відчуваючи, як до горла підступає клубок. — Кохає, — спокійно відповіла вона. — Але чи хоче він бачити поруч із собою дружину чи втомлену тітку, яка захекується після першого поверху? Того вечора ми зі злістю з’їли з Сергієм цілу піцу. Я плакала, він заспокоював. Але зерно сумніву вже було посіяне. Я почала помічати, як важко мені зав’язувати шнурки. Як я уникаю дзеркал у повний зріст. Переломний момент стався випадково. Я зустріла Наталю, однокласницю. Ми не бачилися років п’ять. Вона завжди була «в тілі», навіть більшою за мене. Але того дня переді мною стояла жінка з обкладинки. Вона не просто схудла — вона сяяла. Кожна лінія її обличчя була чіткою, очі горіли. Ми розговорилися. Наталя чесно показала фото «до». — Ти знаєш, Оксанко, — сказала вона, — я просто в один день зрозуміла: я не хочу вмирати в 40 років від задишки. Я хочу бачити, як мої діти ростуть, не з вікна квартири, а бігаючи разом з ними в парку. Я прийшла додому і вперше за довгий час роздяглася перед дзеркалом. Я дивилася на себе і не відчувала любові. Тільки жаль і злість. Злість за те, що я дозволила собі стати «невидимкою
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes