Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Рoман Безcмеpтнuй: Як мoжна теpпіти таке пpиниження? Як можна не пoважати себе? Чого бoяться лідеpи Євpопи?

Рoман Безcмеpтнuй: Як мoжна теpпіти таке пpиниження? Як можна не пoважати себе? Чого бoяться лідеpи Євpопи?

Viktor
20 Червня, 202520 Червня, 2025 Коментарі Вимкнено до Рoман Безcмеpтнuй: Як мoжна теpпіти таке пpиниження? Як можна не пoважати себе? Чого бoяться лідеpи Євpопи?

Подаємо мовою оригіналу:

Роман Безсмертний

Як можна терпіти таке приниження? Як можна не поважати себе? Чого бояться лідери Європи?

Сьогодні всі ми спостерігачі якогось політичного реаліті-шоу за всіма його класичними правилами: бруд, сварка, інформаційний вибух і відсутність результатів.

Протягом доби аналізував, як готуються до саміту НАТО в Гаазі. Все крутиться навколо однієї людини. Саме під цю людину терміново змінюється порядок денний, скорочуються заходи і документи.

І від гріха подалі відміняється підсумкова прес-конференція. Звісно, йдеться про Президента Трампа. Хочеш – не хочеш, а це серйозні знаки щодо дієздатності Дональда Трампа. Чому він не може працювати на рівні з іншими лідерами? Що у нього зі здоровʼям?

Генсек НАТО Марк Рютте був на саміті G7. Він бачив, як «працює» Донні на власні очі. Марк Рютте хоче зберегти альянс і членство в ньому США. Рютте йде по тонкому льоду, бо чув неодноразово про те, що США може покинути НАТО.

Наче головний предмет дискусії подолано: кожна країна – член альянсу щорічно буде витрачати на оборону не менше 5% свого ВВП. (хоча Іспанія досі має свою точку зору). Чи заспокоїть це Трампа, який звинувачує всіх у тому, що за все платить США.

Про членство України в НАТО і не йдеться. Кажуть, що двері перед нами не зачинені. Але і не відкриті… Перші, хто ніяк не налаштує ці двері – США. Обіцяють після війни. Змінено формулювання щодо рф: тепер ця країна не «агресор», а «довгострокова загроза». Може цього для Президента Трампа недостатньо?

На попередньому саміті НАТО у Вашингтоні було ухвалено підсумковий документ з 44 пунктами. Це був ґрунтовий аналіз світової сфери безпеки і пропозиції щодо її вдосконалення.

Зараз проект підсумкового комюніке саміту – це один папірець з пʼятьма реченнями. Заходи за участю Трампа скорочено до 2,5 години. Більше ця людина не може сприйняти і переварити… Може і цього забагато?

Також змінено графік участі у саміті Президента України Зеленського. Йому відвели ритуальну роль, особливої можливості взяти участь в обговоренні проблем у нього нема. Чи уникає Президент Трамп зустрічі з Президентом Зеленським? Можливо.

Загалом, Трамп не терпить некомфортних питань і середовища. Згадайте, як він реагує на запитання журналістів. А раптом тут почує: «Де та зброя, котра мала бути поставлена, пане Президенте?» Чи вдасться цього разу втекти і не зустрітися з Зеленським?

Хоча на саміті в Гаазі не планується проведення Ради Україна-НАТО на найвищому рівні, але планується зустріч із Президентом Зеленським, Генсеком НАТО Рютте та європейськими лідерами безпосередньо після саміту НАТО.

Результати саміту НАТО будуть «нульовими» для світу, але Україна отримає все необхідне. Європа відчула небезпеку і почала діяти.

Чи можна прогнозувати дії Трампа на саміті НАТО? Ось прикладом, що він відповів про залучення США до військових дій в Ірані: «”Я можу це зробити, а можу і не зробити. Ніхто не знає, що я хочу зробити. Але я можу сказати ось що: Іран має багато проблем і хоче вести переговори».

Розумієте, з ким маємо справу? Це політичний ураган Донні. Невідомо, що він накрапає в соцмережі поки буде летіти до Гааги на саміт НАТО. Можна очікувати будь-яких сюрпризів.

Чому лідери Європи вимушені терпіти все це невігластво і хамство Трампа? По-моєму, на те є кілька причин: присутність військ США в Європі і ядерна безпека..

Гаага – містечко маленьке, неподалік від місця, де відбуватиметься саміт, знаходиться міжнародний трибунал, де судили президента Сербії Слободана Мілошевіча. Всі ми чекаємо аби там судили путіна і його спільників.

Про нюанси цьогорічної підготовки до саміту НАТО в Гаазі, дивіться на моєму YouTube.

Навігація записів

“Я завжди сподівався та чекав цього дня”: зaхисник емoційно висловився про повернення з пoлону
Росія масовано атакувала Одeсу безпілотниками, 13 постраждалих, з них три рятувaльники. 

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • А ви до кого це, молодичко? — на порозі сусідньої квартири з’явилася маленька, але дуже енергійна жінка в яскравому халаті з великими квітами. Її очі за окулярами-лінзами вивчали Марію з професійною цікавістю спецслужб. — Доброго дня, — привітно усміхнулася Марія. — Це квартира моєї свекрухи, вона її онукові купила. От прийшла подивитися, що тут треба підлатати, ремонт плануємо. Сусідка підозріло примружилася, поправила окуляри й підійшла ближче. — Онукові, кажете? Щось занадто молода та свекруха у вас була. Тиждень тому бачила я, як вона тут з чоловіком ходила. Така фіфа губастенька, волосся біле, все носом крутила. Мовляв, стелі не такі, і під’їзд не модний, і сусіди, мабуть, старі бабці. Марія відчула, як усередині щось легенько кольнуло
  • Та ти що, Ганно… Ти ж знаєш Тамару. Вона каже, що дві господині на одній кухні — це неможливо. Вона свою територію ні з ким ділити не буде. І хату нашу вона не покине, там же господарство, кури, качки. Вибачайте, ми не можемо. Нам і так важко. Я подивилася на Андрія. В його очах читалося те саме, що було в мене на душі. Ми не могли покинути маму. — Тоді ми переїдемо до мами, — твердо сказав Андрій. — Нашу квартиру в місті здамо. Знайдемо хороших людей, щоб платили справно. Ці гроші підуть на ліки мамі, на вугілля, на продукти. А ми будемо тут, поруч. Марія Степанівна, яка сиділа в кутку на ліжку, раптом тихо заплакала. — Діточки мої… Невже я вам на старість тягарем стала? — Що ви, мамо! — я підійшла і обійняла її худенькі плечі. — Ви нам потрібні. Ми просто хочемо, щоб вам було тепло і спокійно. Переїзд був швидким. Ми перевезли необхідні речі, трохи техніки. Хата одразу змінилася. Андрій взявся за інструменти: підбив паркан, поправив хвіртку, перевірив дах. Я взялася за затишок. Вибілила піч, наварила велику каструлю борщу, запах якого розійшовся на всю вулицю
  • Тому й частування вибирала ретельно, не хотіла здатися скромною господинею. Все, з чого можна було вдома приготувати, приготувала, у магазині довго вибирала делікатеси. Матір свою теж через це одразу не запросила, переживала, що може словом чи дією яким зачепити міську. І не скажеш нічого, не шикнеш, мама ж. Автобус прийшов вчасно. Мати, побачивши сина, стала розмахувати руками, чоловік заспокоїв: “Поводься спокійно”. За високим і статним сином вийшла з автобуса та Віра. Невисока, темненька, очі чорні, не зрозумієш, що в них. Привіталася.
  • Я не булу жити у свекрухи на кухні! – як відрубала дружина. – І крапка. – Ну навіщо ти так одразу в штики? – почав Павло. – Це ж не назавжди. Пів року, ну максимум рік. Ми зекономимо на оренді шалені гроші, закриємо достроково хоча б частину кредиту за ту нову квартиру, що в планах. Павло завмер. – За ту нову квартиру, якої в нас поки немає, – перебила вона, і її голос прозвучав рівніше, ніж вона сама очікувала. – А жити ми будемо в старій двокімнатці твоєї мами. На розкладачці в кухні. Бо зал і спальня – то її територія, куди заходити треба з дозволу. Павло поставив горнятка на стіл. – Мама вже сказала, що готова потіснитися. Вона навіть диван у залі розкладатиме, щоб нам було зручніше, щоб ми не відчували себе гостями. – Потіснитися, – повторила Оксана повільно, ніби куштуючи це слово на смак. – Гарне слово. А я, виходить, маю стрибати від радості, що мені дозволяють ночувати на кухні у чужої людини
  • – У вас же дітей немає, поміняйтеся квартирами з братом, – сказала свекруха синові, виселяючи нас із житла, яке я вважала своїм
  • — Не витягуєш що? Квартира моя, іпотеки у нас немає. Комуналка оплачена. Куди діваються твої сорок сім тисяч зарплати, Максиме? Чоловік нахмурився. Йому не подобалося, що розмова переходить до аналізу його надходжень та витрат. — Гроші мають властивість закінчуватися! Інфляція, бензин, обслуговування машини. Ти взагалі бачила ціни на памперси? — Я не вийду на роботу, Максиме, — відрізала вона. — Якщо тобі не вистачає грошей — шукай підробіток. А ще я помітила, що з картки зникають дивні суми.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes