Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Разумков зробив це! Новина сколихнула країну – він підписав. “Скасувати” – країна гуде

Разумков зробив це! Новина сколихнула країну – він підписав. “Скасувати” – країна гуде

admin
2 Жовтня, 20202 Жовтня, 2020 Коментарі Вимкнено до Разумков зробив це! Новина сколихнула країну – він підписав. “Скасувати” – країна гуде

Сьогодні з’явилась інформація про те, що спікер Дмитро Разумков підписав постанову про внесення змін до календарного плану четвертої сесії, яка передбачає скасування шести пленарних засідань. Ймовірною причиною такого вчинку Голови Верховної ради стала захворюваність депутатів на COVID-19.


Відповідна інформація зазначається в картці проєкту постанови №4171, опублікованій на сайті парламенту, про це повідомляє Укрінформ.

Так, у графі «Дати і стан проходження» вказано, що спікер підписав цю постанову 2 жовтня.

При цьому Регламент Верховної Ради не передбачає підписання постанов Президентом. Згідно зі статтею 139, підписані спікером постанови та інші акти парламенту не пізніше наступного дня після їх підписання передаються апаратом ВР для опублікування в газеті «Голос України» та у Відомостях ВР.

Водночас згідно з текстом постанови, вона набула чинності з дня її ухвалення.

Цей документ визначає, що 1 та 2 жовтня пленарні засідання ВР скасовуються, а народні депутати працюватимуть у комітетах, фракціях і групах. За таким же графіком парламентарі працюватимуть упродовж 5-9 жовтня

Окрім того, постанова передбачає, що 20 жовтня відбудеться пленарне засідання Ради, під час якого, за попередньою інформацією, планується ухвалення в першому читанні проєкту закону про державний бюджет на 2021 рік.

Навігація записів

В Україні з’явиться супершвидкісний інтернет 5G: названа нова дата
Ми дали слово, що в кінці 20-го року відкриємо людям цю таємницю: Магдалена та Хаял Алекперов розповіли про…

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • “Алло, – Ваша дружина народила двійню! – Але… мені 52 роки… і в мене немає дружини! – Ну, не знаю…їдьте подивіться, каже, що ваші…”
  • А вона зміряла його зневажливим поглядом і кинула: «А хто вам сказав, що я не люблю дощ?». У її темних очах було щось таке магнетичне, що Дмитро просто потонув. У машину вона так і не сіла. Вони йшли пішки під зливою до її будинку, а біля під’їзду вона просто спитала: «Ти йдеш?».
  • «З випискою, люба! А дачу я подарував сестрі, їй потрібніше»: Як чоловік «обнулив» наше життя, поки я була у пологовому будинку…
  • Світлана вирішила перебрати свій гардероб. Раптом, у двері подзвонили. Вона відчинила, на порозі стояла баба Зіна, сусідка. – Нам треба серйозно поговорити, – сказала баба Зіна і заплакала. – Пам’ятаєш, до мене молода дівчина приїжджала? Марійка? – Пам’ятаю, тільки давно її не видно, – сказала Світлана. – Так, вагітна вона була. А тепер найголовніше, хлопчика вона від твого чоловіка народила
  • Іване, синку, — обережно почала Надія, присідаючи на край дивана. — Мені треба з тобою порадитися. Пам’ятаєш, я розповідала про Віталія? Ну, мого однокласника. Іван навіть не підняв голови від паперів. — Мамо, знову ти про нього? Ну зустрівся старий знайомий, поговорили і годі. Що там радитися? — Він запропонував мені… жити разом. Він хоче, щоб ми стали сім’єю. В кімнаті раптом стало дуже тихо. Марта перестала гойдати дитину. Іван повільно відклав документи і подивився на матір так, ніби вона щойно сказала, що збирається полетіти в космос. — Мамо, ти що таке кажеш? — голос сина став жорстким. — Тобі п’ятдесят років! Якого ще чоловіка? Ти здуріла на старість? Ти подумала, що люди скажуть? — Люди завжди щось кажуть, Іване… — тихо мовила вона. — Але я теж хочу мати когось поруч
  • Але Катя вже була за хвірткою. У повітрі їдко потягнуло димом. Хвіртка до батькового двору була замкнена зсередини — мачусі, мабуть, набридли докори сусідів, що діти бігають вулицею. Катя перемахнула через паркан, не думаючи про наслідки. Двері в хату були зачинені. — Є хто?! — крикнула вона, і в ту ж мить з-за вікна почувся суцільний дитячий плач.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes