Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Рaкети «Фламінго» вдaрили по роcійській бaзі в окупoваному Кpиму

Рaкети «Фламінго» вдaрили по роcійській бaзі в окупoваному Кpиму

Viktor
1 Вересня, 20251 Вересня, 2025 Коментарі Вимкнено до Рaкети «Фламінго» вдaрили по роcійській бaзі в окупoваному Кpиму

Ураження застави та патрульних катерів ФСБ у Криму поблизу Армянська — це результат роботи нових крилатих ракет «Фламінго», а не «Нептун».

Після публікації новини про ураження об’єкта ФСБ у Криму джерела у військових колах уточнили Мілітарному, що вогневе ураження завдали крилатими ракетами «Фламінго», а не, як вказали у виданні Astra, крилаті ракети «Нептун».

Саме ураження завдали зранку 30 серпня 2025 року, відео саме цього масованого залпу по цілях на території, контрольованій противником, оприлюднили в телеграм-каналі «Николаевский Ваньок».

На кадрах було зафіксовано потрійний пуск з українського узбережжя на сході сонця: ракети одна за одною піднялися в повітря за допомогою твердопаливних прискорювачів та вирушили до цілі.

Нові відкриті супутникові знімки низької роздільної здатності сервісу Copernicus Data Space Ecosystem підтверджують ураження об’єкта.

Судячи з них, була знищена головна будівля застави, також від пожежі постраждала оточуюча територія, однак через низьку роздільну здатність знімків точно оцінити масштаб руйнувань неможливо.

Порівняння супутникових знімків ураженої ракетами «Фламінго» застави ФСБ в Криму. Ліворуч знімок за 28 серпня, праворуч за 31 серпня 2025 року. Колаж Мілітарний

За інформацією видання Astra, яке помилково записало цю атаку на рахунок крилатих ракет «Нептун», внаслідок атаки було пошкоджено шість патрульних катерів на повітряних подушках та загинув один військовослужбовець.

Які саме катери були уражені, не повідомляється. Однак відомо, що прикордонні загони ФСБ на півночі Криму використовують катери на повітряних подушках проєктів А-8 «Хивус», які здатні перевозити до восьми осіб десанту, та А25ПС з місткістю 30–50 осіб.

Катер на повітряній подушці А25ПС. Фото з відкритих джерел

Катер на повітряній подушці А25ПС. Фото з відкритих джерел

Ця атака була частиною комбінованого удару по Криму, у ході якого були знищені, зокрема, гелікоптери Ми-8 та Ми-24 в аеропорту Сімферополя.

Навігація записів

Для любителів квасолі — рецепт смачного квасолевого супу з овочами та різними прянощами
Ракетний удар по Прикордонній службі ФCБ PФ ліkвідовано одразу 8 офіцерів

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Марина завжди знала: власна квартира — це не просто стіни, це свобода. Свобода зачинити двері й опинитись у світі, де не треба виправдовуватись, перепрошувати, догоджати. Особливо коли живеш зі свекрухою.
  • – І нащо мені такий старий? Замість меблів? – Степан дивився на мене ошелешений. Такого він точно не чекав
  • Моя мама віддала мене бабусі, коли мені було лише 4 роки. Як бабусі не стало, мама виставила мене з її будинку.
  • Олена прокинулася, як завжди, ще до світанку. Пічка давно погасла, в хаті було зимно, але вона вже звикла до такого. За ці роки вона навчилася жити без чоловіка – без тепла, без опори, без слова підтримки. Їй було всього тридцять два, коли доля вирвала в неї Івана, її чоловіка. Двоє дітей – Марічка й Андрійко – залишилися на її руках, а разом із ними – город, худоба, поле й старенька хата, яку треба було втримати.
  • Як ти можеш нас покинути в такий складний час? — плакала вона, пакуючи мені банку з варенням. — Ми ж одна сім’я! — Мамо, я не покину вас. Я буду допомагати фінансово. Але мені треба спати хоча б п’ять годин на добу, щоб мене не звільнили, — намагалася пояснити я. І я допомагала. Перші місяці самостійного життя були дивними. Я нарешті відчула, що таке тиша. Я вчилася господарювати на власній кухні, готувала смачні обіди. Оскільки я жила одна, їжі завжди залишалося забагато. Кожні вихідні я завантажувала повний багажник продуктів і їхала до них. Пам’ятаю, як перші рази Віка була мені вдячна. Вона обіймала мене, називала «найкращою сестрою у світі». Приносити пакунки з якісним дитячим харчуванням, м’яким м’ясом для мами та новими іграшками для племінника було приємно. Це давало мені відчуття того, що я — опора. Але вдячність — річ крихка. Вона швидко розчиняється в рутині. Через пів року мої візити перестали бути святом, вони стали нормою. Віка вже не чекала мене з радістю, вона чекала мене зі списком. — Ти що, не бачиш, що дитина виросла з усіх комбінезонів? — замість «привіт» казала вона
  • Ой, почалося… — вона закотила очі. — Ви, мамочки з правильними дітками, завжди знаєте, як краще. Тільки життя — воно не по книжках. Мій Денис росте вільним, а ваш — як на шнурочку. Побачимо, хто з них краще пристосується. І вони пішли. Просто пішли, залишивши нас із брудною ковдрою і зіпсованим настроєм. Я сіла назад на траву. Мої думки мимоволі повернулися в дитинство. Я згадала свою бабусю Ганну. Вона жила в селі і завжди казала: “Дитина — це чисте полотно, що ти на ньому намалюєш, те й буде світ бачити”. Пам’ятаю, як одного разу я, ще зовсім мала, зірвала яблуко в сусідському саду. Бабуся не сварила мене гучно. Вона просто взяла мене за руку, ми пішли до сусідки, тьоті Галі, і я мала сама попросити вибачення. — Сором — це не коли в тебе мало грошей, — казала тоді бабуся. — Сором — це коли в тебе мало совісті. Того дня тьотя Галя дала мені цілий кошик яблук, але я запам’ятала на все життя: чуже — це кордон, який не можна переходити без запрошення
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes