Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Радість переповняє…Пане презuденте, мu дійшлu, – ЗСУ повідомuлu, що вuтіснuлu росіян за Український кордон. Відео

Радість переповняє…Пане презuденте, мu дійшлu, – ЗСУ повідомuлu, що вuтіснuлu росіян за Український кордон. Відео

admin
16 Травня, 2022 Коментарі Вимкнено до Радість переповняє…Пане презuденте, мu дійшлu, – ЗСУ повідомuлu, що вuтіснuлu росіян за Український кордон. Відео

227 батальйон 127 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ витіснив російських окупантів на ділянку державного кордону між Україною та Росією.

Відповідну інформацію Територіальна оборона Збройних Сил України оприлюднила ввечері 15 травня. Раніше у Міноборони повідомляли про те, що на Харківщині гарно йдуть справи в ЗСУ.

Наші бійці на Харківщині дійшли до кордону

Пане президенте, Верховний Головнокомандувач Збройними силами України, доповідаю: “Сьогодні, 15 квітня (очевидно, бійці обмовились та мовиться про 15 травня – 24 канал) 227 батальйон 127 бригади Сил територіальної оборони ЗСУ вийшов на рубіж та кордон, на роздільну смугу з Росією, з країною-окупантом”. Ми дійшли, пане президенте, ми тут,
– сказав боєць тероборони.

Також військовослужбовець додав, що з ними прикордонник, а за спинами бійців знак – 910/1.

Наші бійці витіснили ворога до кордону на Харківщині: дивіться відео

Навігація записів

Бєлгopoд хoчe пoвepнyтucь дo cклaдy Хapкiвcькoї oблacтi?! Нa pociї з’явuлucь лucтiвкu з вiдпoвiднuм зaклuкoм
Чорнобaївкa 20 рaз: Гeнштaб пiдтвeрдuв чeрговuй удaр по сuлaм протuвнuкa

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • – А ти не перебільшуєш? Невже й справді думаєш, що всі жінки настільки меркантильні? – Не думаю, – впевнений! Тож досі один
  • – І де вони збираються жити усі разом, коли в них завжди фінансові труднощі? – обережно поцікавилася Наталя, хоч уже здогадувалася, до чого йдеться. – Поки що орендували невеличку квартиру на краю міста, але там проблеми з пропискою. А дітей до школи без реєстрації не дуже хочуть брати, – Микола схвильовано встав і почав ходити колами. – Район там так собі, транспорт ходить не дуже, та й сусіди галасливі попалися їм.
  • Тихенько відчинивши двері до квартири батьків чоловіка, Аліна почула, що за спиною говорить свекруха.
  • Василь, опустивши голову, поплентався до дверей. Але невдовзі з коридору пролунали звуки ..: — Галю, припини! Я просто поговорити пішов! Нічого такого не було, чесно!Люда лише зітхнула, повернувшись, і пробурмотіла:— Напевно, в минулому житті я заслужила таке..
  • – Продаємо тут будинок і їдемо назад в Україну. – Як це їдемо? У мене хороша робота, пристойна зарплата, ти теж працюєш, будинок хороший. Син закінчить інститут і теж сюди перебереться. Мене тут все влаштовує
  • — Денисе, ти нічого не хочеш мені сказати? — спокійно запитала я, застібаючи блискавку на валізі. Всередині мене все вигоріло. Ні сліз, ні істерик, ні бажання кидатися на шию з криками «як ти можеш!» — Марино, ну… мама в чомусь права, — промурмотів він, нарешті піднявши на мене погляд. У його очах не було ні жалю, ні провини. Тільки роздратування від того, що я затягую неприємну сцену.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes