Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Пост Мозгової просто рoзрuвaє інтернет! 0лeнa – всім тuм вuїхав з країнu: “Мeне nonрoсuлu nовідомuтu це, ті, хто тут зaлuшuлuся…”

Пост Мозгової просто рoзрuвaє інтернет! 0лeнa – всім тuм вuїхав з країнu: “Мeне nonрoсuлu nовідомuтu це, ті, хто тут зaлuшuлuся…”

Viktor
26 Серпня, 2024 Коментарі Вимкнено до Пост Мозгової просто рoзрuвaє інтернет! 0лeнa – всім тuм вuїхав з країнu: “Мeне nonрoсuлu nовідомuтu це, ті, хто тут зaлuшuлuся…”

А тепер пост для тих, хто виїхав! Не капайте на мозок і припиніть кошмарити тих, хто залишився! Мене попросили написати це, ті, хто залишились тут і роблять все що можуть, тримають оборону!

Але їм «добрі» родичі, друзі і знайомі починають розказувати, що все пропало, нас здали, всім пи»да, нє»уй там сидіти терміново тікайте!

Блядь, припиніть це робити! Виїхали і сидіть тихо, робіть щось по можливості, не бикуйте там і не залякуйте тих, хто залишився тут!

Ніхто не збирається засуджувати жінок, особливо тих, які вивезли дітей! Всі все розуміють! Про чоловіків у мене своя особиста думка і я маю на неї право!

Я б зневажала свого чоловіка, якщо він виїхав і не залишився, але так само я б і собі не простила, якби кинула його тут. Ми одна родина, і будемо і в горі, і в радості до кінця! Це моє розуміння!

І так, я вважаю, що якщо всі поїдуть, то захищати немає що! Місто, село це перш за все люди, енергія їх, а не просто стіни, навіть якщо дуже гарні і старовинні! Ми, ті хто залишився, наповнюєм своєю енергією і сенсом ті міста де ми залишились!

Тому, можете допомогти, допомагайте одне одному, робіть кожен щось для Перемоги! А не можете сидіть і не пи»діть!

Миру всім! А Україні ПЕРЕМОГИ!

Навігація записів

Тiлькu щσ вжė oфiцiйнo cпσвicтuлu нa вėcь cвiт….Нa жaль змyшeнi пσвiдoмuтu вėcь cвiт… ‘Пpuнцėca Кeйт Мiдлтσн…
Розкажу Вам ш0кyючy історію про українську бlженку в Іспанії. Жіночка родом з Дніпра. Поселилася вона в іспанську сім’ю, і… 

Related Articles

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Viktor
29 Березня, 202629 Березня, 2026 Коментарі Вимкнено до Софіє, — сказала вона мені на одній із зустрічей, — щоб вилікуватися, треба змінити обставини. Тобі треба відчути власну силу без оглядки на когось іншого. Поїдь кудись на деякий час. Сама. Це рішення далося мені дуже важко. Як це — поїхати від Артема? А раптом він забуде мене? А раптом знайде іншу? Але я розуміла: якщо я не зроблю цього зараз, я просто знищу наші стосунки своїми підозрами. Я зібрала речі й поїхала в іншу область, де жила моя тітка. Це була невелика квартира в тихому районі, далеко від галасу великого міста. Перші дні були справжнім випробуванням. Я хапалася за телефон кожні п’ять хвилин. Хотіла подзвонити Артему, запитати, що він їв на сніданок, з ким розмовляв. Але я зупиняла себе. — Ти зможеш, — шепотіла я собі. — Ти окрема людина, а не додаток до когось. Тітка Надя, мамина сестра, бачила мій стан, але не лізла в душу. Вона просто давала мені завдання: то на ринок сходити, то в саду допомогти, то разом вареників наліпити. Ми багато розмовляли про життя, про те, як важливо поважати себе

Цікаве за сьогодні

  • Він сам нещодавно проголосив, що устами дитини промовляє істина (коли Рома порадив мамі фарбувати й підкручувати вії самостійно, а не витрачатися на салонні процедури), і тепер у тата не було жодного козиря в рукаві. І ось коли батьки дійшли спільного висновку, що син реально загрався зі своїми економічними переслідуваннями, у поштову скриньку впали квитанції за комунальні послуги.
  • – Соромно перед людьми, що скажуть? На старості років дітей надумала народжувати
  • Друзі, сьогодні ми святкуємо не тільки чверть століття нашого шлюбу. Ми святкуємо диво. Через кілька місяців нас стане троє. Марія чекала на аплодисменти. Вона чекала, що хтось підійде і обійме її. Але замість цього вона почула тихий стукіт виделки об тарілку. Це Ганна Степанівна повільно опустила руку. — Ви з глузду з’їхали? — голос матері пролунав на весь зал, холодний і гострий. — Тобі сорок п’ять, Маріє. Тобі про вічне думати час, про здоров’я, а ти вирішила в дитсадок гратися? Хто цю дитину на ноги ставити буде? Андрій? Чи ти в свої шістдесят будеш на батьківських зборах серед двадцятирічних сидіти як бабця? — Мамо, це наше рішення, — спробувала вставити Марія, відчуваючи, як обличчя починає палати. — Це не рішення, це егоїзм! — втрутилася дружина брата Андрія, Світлана. Вона завжди заздрила їхнім статкам. — Ви про дитину подумали? Які ризики в такому віці? Ви хочете народити і покинути його сиротою в підлітковому віці? Це просто безвідповідально
  • Я знаю, що ти мене заблокувала. Але я маю сказати: ти пошкодуєш про це. Усе, що я робив – заради нас. Заради сім’ї
  • — Розумію, що прохання незвичне, — продовжила Віра Олексіївна, помітивши розгубленість невістки. — Але родина має допомагати одне одному в складні часи. Настуся в скрутному становищі, діти потерпають від тісноти, а у вас є можливість подати руку допомоги. — Але чому саме я маю виїжджати? — запитала Оля. — Це ж мій дім.— Люба, ти ж доросла жінка, тобі легше пристосуватись до нових умов, — пояснила свекруха. — А дітям потрібна стабільність, знайоме оточення. До того ж ти весь день на роботі, додому тільки ввечері приходиш. А Насті з малими дім потрібен на цілий день.
  • Місяць тому до 56-річної Лідії прийшов свататись сусід. – Ліда, я говорити гарно не вмію. Скажу, як є. Я тебе люблю.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes