Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • “Порєшати” не вийде! Зеленський врізав – розігнати кубло, просто в Раді! Взяти їх – країна аплодує!

“Порєшати” не вийде! Зеленський врізав – розігнати кубло, просто в Раді! Взяти їх – країна аплодує!

admin
18 Квітня, 202118 Квітня, 2021 Коментарі Вимкнено до “Порєшати” не вийде! Зеленський врізав – розігнати кубло, просто в Раді! Взяти їх – країна аплодує!

Нарешті це сталося – Окружний адміністративний суд Києва, який став уособленням продажності українського правосуддя, буде ліквідовано. Законопроєкт про його ліквідацію президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради.

Про це йшлося в ефірі програми “Право на правду” на 24 каналі.

Звісно, були очікування, що це станеться набагато раніше. Наприклад, ще у 2019 році, коли НАБУ опублікувало першу серію так званих плівок Вовка.

На плівках голова ОАСКу Павло Вовк обговорює зі своїми підлеглими відкриття і закриття справ за гроші, блокування суддівської переатестації, і навіть узурпацію владних повноважень.

Однак знадобилося ще 2 роки і кілька гучних скандалів, щоб на Банковій нарешті наважилися розігнати це “вовче лігво” в Окружному адмінсуді.

Очевидно, останньою краплею стало нещодавнє затримання детективами НАБУ брата Павла Вовка і знайдені у нього в сейфі мільйони євро та гривень готівкою, а ще навіть 100 ізраїльських шекелів на додачу.

У відповідь на президентський законопроєкт про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, на сайті цього суду з’явилося звернення, яке в соцмережах вже охрестили “вовчими сльозами”.

У цьому зверненні судді Окружного адмінсуду “щиро не розуміють”, за що їх вирішили розігнати. Вони клянуться-божаться, що начебто чесно і непідкупно служили українському народу, боронили закон і справедливість.

Вважають, що недовіра до суддів ОАСКу “викликана тим, що суди щоденно перебувають під тиском негативної інформаційної кампанії в засобах масової інформації”.

Так он воно що! Виявляється, це все кляті журналісти нібито очорнили честь і репутацію цих хранителів закону.

Розумієте? Тобто, не тотальне хабарництво стало причиною падіння довіри до них. І не скандальні та неправосудні рішення. І не маєтки, люксові машини та валізи з грішми підірвали репутацію українських суддів. Ні! У всьому, виявляється, винні медіа, які розповідають людям правду про буття та побут вітчизняних суддів.

На щастя, детективи НАБУ нещодавно опублікували другу частину так званих “плівок Вовка”, на яких голова Окружного адмінсуду Києва сам відверто розповідає своїм підлеглим про те, чим вони там в суді займаються.

Чесно визнають, чому рішення цієї установи в соцмережах ще називають “правосуддям з Окружної”. Голос Павла Вовка на плівках відверто говорить, що вони з підлеглими займаються “політичною проституцією”.

Після таких відвертих зізнань голови Окружного адмінсуду Києва, тут навіть журналісти зі своїми викривальними матеріалами не потрібні.

На згаданому аудіозаписі є ще кілька цікавих моментів. Тим, що наші суди перетворилися на супермаркети, де рішення часто продають і купують – вже нікого не здивуєш.

Однак варто послухати, як голос Павла Вовка обговорює з довіреною особою продаж рішення у справі за 30 тисяч. З них 10 – забере собі.

На розгляді в Окружному адмінсуді Києва перебуває 45 тисяч справ.

Ось так, 10 тисяч – на цій справі, 20 – на іншій. Рік за роком – наповнився сейф брата Павла Вовка мільйонами євро.

І це тільки той сейф, який знайшли. Скільки їх всього – це ще доведеться з’ясувати детективам НАБУ.

Вовк і його друзі готові йти на кримінал

Однак якби ж судді цього суду лише брали хабарі за винесення рішень. На цих аудіозаписах з’ясувалося, що Вовк і компанія заради того, щоб їх не відірвали від годівниці, готові йти на тяжкий кримінал.

Зокрема, його заступник – скандально відомий суддя Євгеній Аблов – домовлявся про те, щоб зірвати засідання Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, на якому його мають звільняти з посади. Для цього планували подзвонити і повідомити про замінування будівлі.

Відтак, впевнені у власній безкарності та у тому, що завжди зможуть зі всіма домовитись і “порєшать”, а з ким не домовляться – того залякають, Павло Вовк та його колеги на цих записах доходять до межі нахабства.

Вони оголосили, що влада змінюється, а їхній суд стоятиме вічно, як символ і опора продажного українського судочинства.

Законопроєкт Володимира Зеленського про ліквідацію цього “вовчого лігва” незабаром підтримають народні депутати, чим поставлять крапку у цій багаторічній ганьбі вітчизняного правосуддя.

Тепер головне, аби всі члени цієї вовчої зграї не потрапили в інші суди за переводом, а були звільнені з вовчим білетом, а ще краще – понесли заслужене покарання за роки знущання з правосуддя і незаконне збагачення.

Джерело

Навігація записів

Курс НАТО взято – карколомна заява, без усяких “але”! Меркель несе особливу відповідальність!
Ось чому ваш телефон розряджається так швидко! Корисні поради, які допоможуть уникнути цього!

Related Articles

“Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Viktor
29 Квітня, 202629 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до “Мою мaтіp не xвилює, що скоро я наpоджуватиму втpетє і моїй сім’ї доведеться тіснитися в однокімнатній кваpтирі. Недавно взагалі таке мені зaявила, що я мало не вuбуxнула вiд злоcті!”

Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Viktor
18 Квітня, 202618 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Пeреплутані биpки в пoлоговому: він ріс у сyсідньому сeлі, поки його спрaвжні батьки-лікарі виховували чyжого cина

Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Viktor
1 Квітня, 20261 Квітня, 2026 Коментарі Вимкнено до Сміялися… Сестра Вікторії жила з батьками, чоловіка привела до них і двох дітей вже має. Сестра Максима також жила з батьками, тільки вона від чоловіка з дітьми до них втекла. Над ким сміятися? Все таємне колись стає очевидним.

Цікаве за сьогодні

  • Кохана, вибач, мама з сестрою Соломією вирішили заскочити до нас на чай. Я на важливій зустрічі, не зміг одразу попередити. Пригости їх чимось, будь ласка». Дарія глянула на годинник. Вечір робочого дня, час, коли найбільше хочеться простого людського спокою. Вона щойно прийшла з роботи, скинула незручне взуття і мріяла про теплу ванну та тиху вечерю. Завтра — відповідальний день у школі, де вона викладала біологію, потрібно було підготувати матеріали для відкритого уроку. — Даша! — це вже був дзвінкий голос Соломії, сестри чоловіка. — Ми знаємо, що ти вдома! Світло горить, і ми чули, як чайник закипів. Давай швидше, у нас новини! Дзвінок у двері пролунав знову. Не короткий «дзинь», а довгий, наполегливий сигнал, який наче свердлив простір квартири
  • Коли мені було шість, мого тата не стало. Відтоді мене виховувала— жінка, яку я згодом навчилася називати мамою. А через багато років я знайшла листа, який тато написав за день до того, як усе змінилося.
  • Двадцять два роки шлюбу. Виростили сина. Пережили його перехідний вік і її власні сорок років. А тепер, мабуть, починалися її справжні п’ятдесят.
  • — Ой, та що ви таке кажете! — заголосила свекруха. — Це ж онучок! Ви зараз так говорите, а як побачите те маля, як на руки візьмете — то одразу розтанете і по-іншому заспіваєте! Коли з’явився Кирилко, бабуся прийшла, вручила подарунок, із цікавістю зазирнула у візочок і спокійно відбула додому.
  • – Світлано, ти не ображайся, але я бабусину квартиру Наталці віддам, – сказала Ніна Петрівна. – Чому їй? Бо у тебе все добре складається, а у Наташі – все шкереберть. Хай уже в неї бодай квартира буде. Це якось урівноважить ситуацію, – пояснила мати
  • Степане! Що сталося? — Ольга відчула недобре. — У нас пожежа? Пограбування? Чому ти пакуєш валізи? Степан навіть не підняв очей. — Ні, Олю, спокійно. Просто обставини змінилися. Наша компанія, ну, та, на яку я працюю, вони вирішили повністю згорнути діяльність тут. Керівництво переносить офіс за кордон, і вони поставили умову: або я переїжджаю з ними зараз, або контракт розривають без виплат. Ольга розгублено сперлася на одвірок. — Почекай. Але ж криза в країні вже не перший рік. Чому вони вирішили тікати саме сьогодні? Чому ти не казав мені про це вранці? — Олю, не починай! — Степан нарешті випрямився, і вона побачила, що його руки злегка тремтять. — Звідки я знаю, що там у головах у топменеджерів? Мені прислали лист годину тому. Сказали: «Збирайся». — І коли ти маєш їхати? — голос жінки став тихим. — Завтра. О шостій ранку я маю бути на вокзалі. Квитки вже куплені фірмою, всі документи на виїзд фірма вже теж робить сама. Ольга примружилася. Щось у його словах звучало фальшиво. — Квитки вже куплені? Степане, ти хочеш сказати, що за годину тобі встигли прислати лист, ти встиг погодитися, а вони — забронювати й викупити квитки? Не бреши мені
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes