Новини України сьогодні

  • НОВИНИ
  • ЖИТТЯ
  • ПОРАДИ
  • ЗДОРОВ’Я
  • КУХНЯ
  • ГУМОР
  • ЦІКАВО
  • Home
  • НОВИНИ
  • Piздво npоведуть з родuнамu: наші захuснuкu, яких вже давно вважалu знuклuмu безвісmu та заruблuмu nовертаються до своїх сімей – Фото та деталі

Piздво npоведуть з родuнамu: наші захuснuкu, яких вже давно вважалu знuклuмu безвісmu та заruблuмu nовертаються до своїх сімей – Фото та деталі

Viktor
25 Грудня, 202425 Грудня, 2024 Коментарі Вимкнено до Piздво npоведуть з родuнамu: наші захuснuкu, яких вже давно вважалu знuклuмu безвісmu та заruблuмu nовертаються до своїх сімей – Фото та деталі

У межах чергового обміну полоненими, який відбувся на Різдво, звільнені два військовослужбовці з 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Вони вважалися зниклими безвісти.Зараз бійці проходять повне медичне обстеження. Після цього їм потрібно буде пройти реабілітацію.

Хто повернувся додому

Додому повернувся солдат Микола Волошин. Він зник безвісти 20 червня 2022 року поблизу населеного пункту Верхня Врубівка, Луганської області.

Ще один боєць “десятки”, солдат Ігор Ємчук, також вдома. Він зник безвісти 22 червня 2022 року під час бойових дій в районі населеного пункту Миколаївка Луганської області.

Додому повернулись зниклі безвісти солдати

Що відомо про останній обмін полоненими

  • В 2024 року відбувся масштабний обмін полоненими між Україною та Росією, завдяки якому додому повернулись 140 українців. Натомість Росії віддали 82 військових.
  • З полону звільнили 82 бійців Збройних Сил, 15 бійців тероборони, 22 нацгвардійців, 11 військовослужбовців Військово-морських сил та 10 прикордонників. Серед звільнених є двоє братів-близнюків, які потрапили в полон між Гірським та Золотим на Луганщині. Також є сержант, 12-річний син якого написав листа до Президента Зеленського, щоби допомогти звільнити батька. Також повернули батька та сина, які разом пішли служити до лав територіальної оборони.
  • Крім цього, вдалося повернути американського пітбультер’єра з “Азовсталі”, якого окупанти взяли в полон разом з оборонцями Маріуполя, але потім вивезли до Росії й подарували Кадирову.
  • Загалом за цей рік з російської неволі вдалося визволити 1 596 осіб — військових та цивільних. У тому числі від початку повномасштабного вторгнення звільнено з полону 187 жінок. ️Але в російському полоні перебувають ще понад 3 тисячі українських воїнів.

Джерело:Світлана Онищук

Навігація записів

ЗCУ вдарили по пункту управління бригади російських морпіхів на Кyрщинi. Відео
Після виходу із СІЗО: правоохоронці знову затримали одеського ексвійськкома Борисова

Related Articles

Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до Данило тільки на прощання з батьком й приїхав. Грошей привіз, поховали тата — і він одразу назад. То все невістка, Настя, мені лихо кує. У мене ж там онучка й онук ростуть. Уже великі, мабуть, а я їх так ні разу й не бачила. — Гена мій уже шістнадцать років як спочив. Царство небесне… Після того й покотилося все кубарем. Кирило жив із нами, з дружиною та трьома дітками, одне за одним. Я на пенсію пішла і все з ними, світу білого не бачила.

За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

Viktor
5 Лютого, 20265 Лютого, 2026 Коментарі Вимкнено до За рік роботи в них я дізналась, що вагітна. Батьком дитини був Мартін. Цього в моїх планах не було…

— Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Viktor
24 Січня, 202624 Січня, 2026 Коментарі Вимкнено до — Що, важко винести сміття? Ти ж удома сидиш! — кинула мені доросла донька. Вранці мама «вийшла на пенсію».

Цікаве за сьогодні

  • — Тримай, це тобі на перший час, а далі давай сама, сама, — Роман поклав на тумбочку кілька купюр і почав складати свої речі у велику сумку. Куртку одягнув, хоч і було вже тепло. Просто вона в сумку вже не влізла, і не дивлячись попрощався. — Ну бувай, бувай…
  • Тату, а я сьогодні допомогла врятувати кошеня… Його покинули біля закинутої будівлі. Ми зі Степаном з сусіднього під’їзду віднесли його до ветеринара. Андрій навіть не відірвав погляду від фінансової аналітики в газеті. — Це добре, Таню. Благородно. Але краще б ти підтягнула англійську або економіку. На доброті та кошенятах капітал не побудуєш, а в нашому світі без нього ти пропадеш. Бери приклад із сестри. Тетянка опустила очі до тарілки, ковтаючи клубок у горлі. Оксана бачила, як у серці меншої доньки по краплині збирається гіркота. Вона намагалася компенсувати це своєю любов’ю, але авторитет батька для дівчаток був незаперечним. Вікторія ж, відчуваючи повну підтримку Андрія, почала ставитися до сестри з легкою зневагою, яка з часом переросла в зарозумілість
  • – Їдь тепер назад, у своє село! – сказав роздратовано чоловік, не повертаючись до неї. Голос Артема був рівним, але в ньому чулася холод і втома, ніби всі почуття вимерзли за довгі роки мовчазних вечорів і невисловлених образ. Він стояв біля вікна, дивлячись на сіре листопадове небо, затягнуте суцільною пеленою хмар, і Женя раптом зрозуміла – все. Абсолютно все.
  • – А що це ми тут робимо? Чому в чужий будинок ліземо?
  • Таємниця почала тиснути. Ми не могли просто прийти і сказати: «Мамо, ми бачили, як ти ридаєш». Це було б вторгненням гіршим, ніж підглядання. Ми почали шукати ключі. Женя почастішав із дзвінками, почав м’яко розпитувати про справи, про здоров’я. Вона віджартовувалася: «Все гаразд, синку. Скоро весна, ха ндра мине». Якось, гортаючи її сторінку в соцмережі, я натрапила на коментар під старою фотографією
  • – Добре. Я знала, що ви схвалите. Вчора вже звільнила. Разом із вашим чоловіком. Але вона ще не знає, вихідний брала. Зараз повідомимо. – Як же я вас люблю, Лідо Василівно. За годину до кабінету забіг Андрій.
Copyright 2018. All rights reserved | Theme: OMag by LilyTurf Themes