Богдана йшла додому з букетом троянд, і замість того, щоб порадіти, вона хвилювалася, що скаже своїй дорослій доньці – звідки у неї ці квіти?

А нагода була, ще й яка! Вона дізналася, що скоро стане матір’ю, от тільки 47-річна жінка не знала – радіти їй чи плакати. І хоч виглядала вона років на 10 молодшою за свій вік, їй ніхто і 40 років не давав на вигляд, та жінка неабияк хвилювалася, як воно тепер буде.

Усього того, що зараз сталося в її житті, вона аж ніяк не планувала, але життя – це саме те, що відбувається, коли у тебе зовсім інші плани. Богдана готувалася стати бабусею, бо ж дочка вийшла заміж, а тут вона сама дитину носить.

Від сумних думок у жінки паморочилося в голові. Вона не уявляла, що буде робити далі.

Три роки тому Богдана розлучилася з чоловіком. Жили вони навіть дуже добре, ніколи і не сварилися, доньку заміж видали. І якраз після весілля Сергій зізнався, що у нього є інша жінка, яку він кохає, жити без неї не може, тому і йде до неї.

Як же тоді плакала Богдана, вона ледве це пережила. Добре, що донька тоді її дуже підтримала, вона навіть не уявляє, як би справилася без її допомоги.

Юля збиралася після заміжжя йти на знімання, але потім вирішила привести зятя додому, щоб мамі було не так сумно. Богдана дуже зраділа цій новині, бо ж тепер хоч буде з ким вдома поговорити.

Сергій залишив дружині і доньці квартиру, а сам забрав машину. В новому шлюбі він виглядав абсолютно щасливим.

Донька не перестала з ним спілкуватися, але і не підтримувала його.

– Не розумію, мамо, ти у мене така красуня, та та жінка, до якої батько пішов, навіть поряд з тобою не стояла! Коли ми з тобою разом, всі мої знайомі думають, що ти моя подруга. Як тато міг так просто викреслити і тебе і мене з свого життя? – дивувалася Юля, яка любила свою маму і пишалася тим, що вона так гарно виглядає.

Важко було це зрозуміти і самій Богдані, вона щиро не розуміла, чим не вгодила своєму чоловікові, адже намагалася і за собою стежити, і за ним, і дім в порядку тримати, і господинею доброю бути, та Сергій так нічого і не оцінив.

Переплакавши, Богдана по тихенько поверталася до свого життя, намагалася частіше кудись виходити з подругами, щоб не зависати в своїх роздумах, та й щоб молодятам вдома не заважати.

В один з таких вечорів в кафе вона познайомилася з Анатолієм. Він був молодшим за неї, і вона відразу сказала про їхню різницю у віці, та для чоловіка це не було якоюсь перепоною.

Він захотів продовження спілкування, тому став часто кликати Богдану на побачення. Чоловіком він був не бідним, тож Богдана часто отримувала від нього доволі дорогі подарунки, вона і не пригадує, щоб чоловік їй щось таке хоч колись дарував, а Анатолій засипав її квітами, гарними парфумами, купував техніку.

Пів року Богдана була щасливою. А потім зрозуміла, що вона дитину чекає. Анатолію вона нічого не сказала, бо не знала, як він сприйме цю новину. В свої 42 роки він дітей ще не мав. Та й про дітей вони навіть мову ніколи не вели, тому Богдані було страшно.

Страшно і від того, що в 47 років ставати матір’ю – доволі ризиковано. Та найбільше жінка хвилювалася про те, що скаже її донька. Богдана вже уявляла, як Юля каже, що їй соромно за неї перед чоловіком і його батьками, як збирається і йде від неї на знімну квартиру.

В той день Анатолій знову подарував їй квіти, але вона так і не наважилася йому нічого сказати. Додому йшла ледь жива, бо розуміла, що відтягувати розмову з донькою більше нема сенсу.

– Юля, я маю для тебе новину. Присядь, – тихо сказала Богдана.

Дочка пильно глянула на маму і сіла на диван поряд з нею.

– Донечко, не суди мене строго, я дитину чекаю, – в пів голосу вимовила мама новину.

Юля підірвалася з дивану:

– Мамочко, це чудова новина. Я тебе вітаю! Тільки не розумію, чому ти така засмучена?

– Тому що я боялася, що ти не сприймеш цієї новини і будеш засуджувати мене.

Юля лише посміхнулася і обійняла маму:

– Тепер залишилося розкрити головну таємницю, зізнавайся, мамо, хто він? Ти думаєш, я не бачу як ти квіти приносиш додому і ховаєш в своїй кімнаті? Я давно вже здогадалася, що у тебе хтось є.

В той вечір Богдана вперше запросила Анатолія додому, щоб познайомити з дочкою, і щоб повідомити йому важливу новину – він стане батьком. Тепер їй було не страшно, адже вона отримала схвалення від доньки, і це було для неї неабиякою підтримкою.

Анатолій, на її велике здивування, так зрадів, що відразу зробив пропозицію.

– Мамо, погоджуйся, навіть не думай, – втрутилася донька.

Юля більш за все на світі хотіла, щоб її мама стала щасливою, бо вона як ніхто на це заслуговує.

А яка ваша думка? Народжувати в 47 це пізно?

 Друзі, якщо вам цікаво читати ще більше наших історій – залишайте свої коментарі та не забувайте про лайки. Це надихає нас писати далі!